Новинний сайт «Страна» напередодні річниці перших вбивств на Майдані запустив чергову конспірологічну версію про те, що Михайла Жизневського нібито вбили зовсім не силовики, незважаючи на висновки слідства. Таку новину підхопили й інші пропагандистські ЗМІ. Саме «ексклюзивне» відео, які нібито є доказом, уже з’являлось рік тому в матеріалі «Громадського» з позначкою «з матеріалів справи ГПУ (Генеральної прокуратури України – прим. редактора)». Слідство вже давно встановило, що в Жизневського стріляли з відстані близько 7 метрів кулями для зупинки транспортних засобів, які були на озброєнні тільки у Міністерства внутрішніх справ.
Видання «Страна.юа» акцентує увагу на тому, що перші смерті на Майдані «по суті й перевернули хід подій в Україні»: «Якщо до того Майдан рухався до згасання, а після початку радикальної фази навіть відлякав багатьох поміркованих прихильників, то вбивства різко змінили суспільний настрій проти влади та деморалізували її», – пише сайт.
Що ж до перших вбивств, то «Страна» наводить дві версії того, що сталося. «Першої дотримувалися силовики до перемоги Майдану. Вона передбачала, що ці вбивства – справа рук самих майданівців з метою дискредитації влади. Друга версія – що протестувальників убили силовики – стала офіційною після зміни правлячої команди». І саме другу версію сайт ставить «під великий сумнів».
Аргументами для сайту «Страна» стали анонімні коментарі нібито діючого співробітника київської прокуратури, який, коментуючи вбивство Сергія Нігояна, стверджує, що «це точно не міліціонери його вбили». Іншим «доказом» послужило відео, на якому нібито видно, що з позиції, яку займали силовики, в Михайла Жизневського не можна було влучити – адже вони «стояли внизу навпроти автобуса». «І з їхніх позицій в Жизневського по прямій не можна було поцілити, максимум – рикошетом». «А ось із балкона на вулиці Грушевського постріл цілком можна було зробити».
Відео, що є центральним у новині «Страны», знімав хтось із силовиків. Видно, що людина знаходиться серед силовиків, обговорює те, що відбувається і сміється разом з ними. На пагорбі, де стоїть людина, що знімала відео, також стоять інші силовики, що суперечить твердженням «Страни» про те, що вони стояли лише «внизу біля автобуса». Інших аргументів, окрім не підтвердженого міркування про те, що стріляти могли з балкона на Грушевського, і коментарів анонімних джерел, у автора «ексклюзиву» немає. Сама риторика про те, що перші вбивства були скоєні самими учасниками мітингу, активно використовувалась силовими структурами ще під час подій революції на Майдані. Зокрема, вони заявляли, що патрони, якими були вбиті Нігоян і Жизневський, не використовувалися тими підрозділами, які стояли на Майдані. Пізніше з’ясувалося, що це неправда. Такий самий наратив – про спеціально організовані вбивства для подальшої радикалізації протестів – використовує і російська пропаганда. На підставі матеріалу «Страны» Украина.ру відразу з оприлюднила статтю з заголовком «Журналісти довели, що майданівця Жизневського вбили не «беркутівці».
Відео, яке «вперше» опублікувала «Страна», з’явилося публічно ще рік тому в матеріалі «Громадського» як відео «з матеріалів справи ГПУ» (з 9:53). Там же і показано точне місце вбивства Михайла Жизневського. У цьому ж матеріалі начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк розповідає, що експертиза встановила: стріляли з великої відстані, й версію з пострілами із близької відстані відкинули. Щодо одного із вбивств було встановлено конкретний підрозділ «Беркута», бійців якого перевіряють на причетність до скоєння злочину. Також було встановлено, що патрони, якими були вбиті Михайло Жизневський і Роман Сеник і які могли використовуватися з помповою рушницею 12 калібру, були на озброєнні у підрозділів міліції.
Адвокат сімей Небесної сотні Євгенія Закревська сказала в коментарі «Лівому берегу», що «головний місяць для розслідування (січень-лютий 2014 року) було витрачено не на розслідування, а на фабрикацію доказів і створення зручної для міліцейського керівництва – Захарченка і компанії – версії подій: мовляв, майданівці самі в себе стріляли. Не було зібрано фото, відео з зовнішніх камер спостереження, яких було більш ніж достатньо. Навіть більшість «стрімів», які автоматично зберігалися кілька місяців, втрачено». З її слів, також було знищено службові документи, в яких було зафіксовано, які підрозділи міліції, де саме і коли перебували на Грушевського. З цієї та інших причин розслідування триває й досі.
