Джерело: Катерина Бучнєва, для Радіо Свобода
Оксфордський університет і аналітична компанія Graphika представили дослідження активності в соціальних мережах США російських інтернет-тролів з «Агентства інтернет-досліджень», також відомого як «фабрика тролів». Її вважають пов’язаною з бізнесменом Євгенієм Пригожиним, відомим також як «кухар Путіна».
Один із авторів доповіді, дослідник з Оксфордського університету Барат Ганеш розповів в інтерв’ю телеканалу «Настоящее время», які механізми використовувала «фабрика тролів», чому рекламні кампанії не вимагали великих вкладень і в чому полягали основні помилки власників соціальних мереж.
– Ви, певно, вже бачили реакцію Росії. Прес-секретар президента Дмитро Пєсков назвав висновки вашої доповіді, підготовленої для комітету з розвідки Сенату США, безпідставними. Чи не могли б ви зараз іще раз пояснити, на якій підставі вивчені вами пости зв’язують із російським «Агентством інтернет-досліджень»?
Ми впевнені в тому, що цими акаунтами управляли з Росії
– Дані про акаунти, пости в яких ми вивчали, надали такі технологічні компанії, як Facebook, Twitter і Google (технологічні компанії надали ці дані комітету з розвідки Сенату США, який і замовив аналіз даних кільком приватним компаніям і дослідникам із провідних університетів у травні цього року. – НВ). Саме вони й установили, що ці акаунти відносяться до «Агентства інтернет-досліджень». Тож ми впевнені в тому, що цими акаунтами управляли з Росії, на підставі наданих даних – за цим точно стояло «Агентство інтернет-досліджень». Наші висновки небезпідставні.
– З вашої доповіді випливає, що органічні пости були набагато популярнішими від тих, які просувалися платно, і набирали мільйони переглядів, лайків і коментарів. Із чим, на ваш погляд, це пов’язано?
– Ми можемо сказати, що це була стратегія – акаунти, пов’язані з «Агентством інтернет-досліджень», періодично використовували рекламу для збільшення переглядів під час онлайн-кампаній. Вони запускали кілька таких кампаній, наприклад, Being Patriotic («Бути патріотом»), Blactivists («Чорноактивісти») або Stop All Invaders («Зупиніть усіх загарбників»). У всіх були різні аудиторії, тобто вони були спрямовані на всі сегменти американського суспільства. Кожна з цих кампаній платила за певний набір реклами на Фейсбуці. Платформа дає вам змогу опублікувати пост і потім купити для нього рекламу, вона підвищує його видимість і розміщує на стрічках користувачів. Такі пости залучали користувачів на сторінки, створені «Агентством інтернет-досліджень» у Фейсбуці й Інстаграмі.
Після чого на цих сторінках починали публікувати багато оригінального контенту, який ми у своїй доповіді називаємо органічними постами. І такі пости вже не рекламувалися – на збільшення їхнього охоплення не витрачалися гроші. На наш погляд, існують дві причини такої популярності цих органічних постів. З самого початку реклама допомогла цим сторінкам набрати аудиторію: все більше й більше людей дізнавалися про їх існування.
У всіх постах і на всіх платформах «Агентство інтернет-досліджень» використовувало вкрай емоційні тексти, спрямовані на загострення ідейних розбіжностей у суспільстві. І з’ясувалося, що в соціальних мережах така мова користується популярністю. Що емоційніший ваш текст, то більше лайків і шерів ви отримаєте. Ми бачили це й в інших ситуаціях, і абсолютно точно в цьому випадку.
Тож, думаю, це комбінація двох чинників: спочатку реклама для залучення аудиторії, потім – використання певного стилю, що імітує аргументи й суперечки, які дійсно спостерігаються у тих сегментах американського суспільства, на які були скеровані такі пости. Вони використовували максимально емоційну мову, що, на мій погляд, значно вплинуло на залучення аудиторії.
– Суд у штаті Вашингтон зобов’язав Google і Facebook виплатити 455 тисяч доларів за порушення закону про прозорість політичної реклами – вони не зберегли на своїх сайтах записи про замовників такої реклами. При цьому компанії не визнали, що порушили закон. Як ви оцінюєте реакцію технологічних компаній на ту масштабну кампанію, яку проводило «Агентство інтернет-досліджень»?
Майже вся реклама купувалася за російські рублі. Це було першим червоним прапорцем
– Коли ми говоримо про реакцію таких компаній, як Google, Facebook і Twitter, варто подумати про дві речі. По-перше, в такої реклами, спрямованої на американське суспільство, були, вочевидь, політичні мотиви. При цьому, як ми знаємо, майже вся реклама купувалася за російські рублі. Це було першим червоним прапорцем – реклама, що купується за іноземну валюту і скерована на те, щоб вплинути на суспільну думку в США. Це мало стривожити Facebook набагато раніше. Я розумію те, що Facebook і Instagram мають тисячі різних рекламодавців, але це не було для них чимсь неймовірним – приділяти трохи більше уваги тому, що люди з однієї країни закуповують [рекламу] для впливу на аудиторію в іншій країні.
Тож одне з головних запитань: чи були технологічні компанії досить проактивними? Інше питання полягає в тому, що багато постів – і органічних, і рекламних – використовували мову, спрямовану на розпалювання розбіжностей у суспільстві, особливо коли такі пости були адресовані американським користувачам з консервативними та правими поглядами. Така риторика була спрямована на поляризацію суспільства й навіть розпалювання ненависті.
Наприклад, в одній з кампаній – Stop All Invaders («Зупиніть усіх загарбників») – іммігрантів називали «паразитами». Ми знаємо, яку роль відіграло це слово в історії расизму й антисемітизму в ХХ столітті. Отже, сам факт, що такі слова і фрази використовувалися в рекламі та постах, теж мав стати червоним прапорцем. На мій погляд, Facebook приділяв недостатньо уваги тому, як використовувалися такі пости й чи варто брати гроші за рекламу таких тверджень. Те ж саме стосується й органічних постів.
Що можуть робити технологічні компанії для регулювання такого контенту? Це складне питання, оскільки воно зачіпає свободу слова. Як ми знаємо, не всі країни мають такі стандарти щодо свободи слова, як США. Більшість дослідників сходяться на думці, що технологічні компанії дотримуються Першої поправки [до Конституції США] у своїх міркуваннях про те, чи варто дозволяти які-небудь висловлювання на своїх платформах. Думаю, що в цьому плані варто зробити так: технологічні компанії, уряди й суспільства повинні уважніше подивитися на те, які тексти можуть бути використані в соціальних мережах, і більш критично думати про те, чи варто рекламувати такі пости.
– У вашій доповіді сказано, що акаунти «Агентства інтернет-досліджень» активно використовувалися й після їх викриття. Так, в 2017 році кількість органічних постів з таких акаунтів у Facebook та Instagram зросла приблизно удвічі порівняно з 2016 роком. А що відбувається з цими акаунтами зараз?
– Не думаю, що ті ж самі акаунти продовжують використовувати. Думаю, вони мігрують на інші онлайн-платформи. Наприклад, ми бачили таке з ультраправими (це не стосується безпосередньо «Агентства інтернет-досліджень», але демонструє тренд): коли в грудні 2017-го Twitter заблокував багато акаунтів, пов’язаних із рухом alt-right (альтернативні праві), багато хто із цих користувачів почав використовувати інші платформи, наприклад, gab – соцмережу, яка сама себе називає онлайн-домівкою свободи слова. Але ми також бачили, що заблоковані користувачі поверталися у Twitter, створюючи інші акаунти й намагаючись повернути своїх читачів.
Як ми бачили, «Агентство інтернет-досліджень» досить ефективно імітує тактику реальних активістів як у США, так і в Європі. Вони досить добре вбудовуються у вже наявні соціальні мережі й вдають, ніби вони дійсно члени того суспільства, на яке намагаються вплинути. Тож, думаю, ми побачимо, як «Агентство інтернет-досліджень» або подібні організації, пов’язані чи то з Росією, чи з іншими країнами, що намагаються вплинути на демократичні системи в інших державах, будуть дедалі ефективніше впроваджуватися в соціальні мережі й імітувати поводження та риторику активістів.
Отже, думаю, так, акаунти «Агентства інтернет-досліджень» усе ще активні. Але, вочевидь, тепер вони діятимуть так, щоб платформам було складніше їх вирахувати. Те, що кожен із нас може зробити, – чи то громадянське суспільство, чи уряд або приватний сектор, – це бути більше обережним і пильним.
Те, що кожен із нас може зробити, – це бути більш обережним і пильним
– Як ви гадаєте, яку платформу може використати «Агентство інтернет-досліджень» в майбутньому?
– Тут є два аспекти. По-перше, для того, щоб впливати на домінуючі в суспільстві дискусії, важливо мати доступ до великої аудиторії. Тож доти, поки в Facebook, Twitter і Instagram є велика база користувачів, вони залишатимуться пріоритетними платформами для таких груп, як «Агентство інтернет-досліджень». Не думаю, що вони перенесуть свою діяльність на менш популярні платформи. Але ми вже бачили, що вони використовували Reddit, платформу для блогів Medium, Tumblr та інші менш відомі сайти. Є докази того, що деякі акаунти тролів переїхали на згадану вище платформу gab – онлайн-дім висловлювань у дусі ненависті, яка, однак, позиціонує себе як онлайн-домівку свободи слова. Ми бачили, що тролі використовували й інші платформи – наприклад, «ВКонтакте». Отож, думаючи про майбутнє, нам варто стежити не за конкретною платформою – гадаю, Facebook, Twitter і Instagram залишаться, як і раніше, важливими, так само як і YouTube.
– У доповіді ви зазначали, що працювати з даними про активність «Агентства інтернет-досліджень» на YouTube було складніше. Поясніть, будь ласка, чому: через дії компанії, що надала не всі дані, чи через особливості платформи?
– У даних, наданих Google, що володіє YouTube, не вистачало контексту, метаданих для коректного аналізу. Наприклад, ми не знали, з якого каналу було те або інше відео, як багато в нього було переглядів і коментарів, як багато лайків або дизлайків воно отримало, якими могли бути коментарі до нього й так далі. Через відсутність таких даних було складно встановити, як саме використовувалися відеозаписи. Щоб відновити контекст, ми з колегами із Graphika стали шукати згадування YouTube на інших платформах, де діяли фейкові акаунти.
Але тут важливо пам’ятати про те, що «Агентство інтернет-досліджень» не просто завантажувало на YouTube створені ними відео. Вони також давали посилання на ті відео, які завантажували реальні американці. Таким чином вони експлуатували вже наявний контент і дискусії довкола нього. Але, на жаль, ми отримали дуже мало інформації про відео, використані «Агентством інтернет-досліджень», тому дуже складно давати їм конкретні оцінки.
– У Росії на базі «фабрики тролів», як називають «Агентство інтернет-досліджень», виросла «фабрика медіа». Як ви вважаєте, чи може таке повторитися в США?
– Цікаво, що для багатьох кампаній «Агентства інтернет-досліджень» в американському сегменті Фейсбука, наприклад Black Matters, створювалися не просто акаунти в Twitter і Instagram, а й сайти. Один із них називався blackmatters.us. Пости «Агентства інтернет-досліджень» намагалися перевести користувачів на такі сайти, де публікувалися упереджені новини й дезінформація. Відтак у США вони вже використовують ту ж саму тактику, що й у Росії, й намагаються залучати користувачів на сайти фейкових ЗМІ. Думаю, це триватиме й далі, – говорить дослідник з Оксфордського університету Барат Ганеш.
Джерело: Катерина Бучнєва, для Радіо Свобода
