Джерело: Сергій Добринін, для Радіо Свобода
Оксфордський університет і аналітична компанія Graphika представили дослідження активності в соціальних мережах США російських інтернет-тролів з Агентства інтернет-розслідувань (АІР), так званої «фабрики тролів», яка вважається пов’язаною з Євгенієм Пригожиним. Предметом аналізу стали зміст створених АІР акаунтів у соціальних мережах, які Фейсбук (йому також належить соціальна мережа Інстаграм), Твіттер і Гугл (володіє сервісом Ютьюб) надали Комітету з розвідки Сенату США, а також відкриті дані. Особливість цього документа полягає в тому, що він вперше явно описує механізм дії російських тролів у американському інтернеті. Радіо «Свобода» уважно ознайомилося з текстом дослідження і розповідає, як була влаштована, по суті, не політична, а маркетингова кампанія.
Як вони займалися маркетингом
Дослідники відзначають, що соцмережі поділилися інформацією досить скупо: якщо Твіттер надав для аналізу інформацію про майже 4 тисячі акаунтів, то Фейсбук – тільки про 76 рекламних акаунтів і 81 сторінку (дані груп і окремих користувачів Фейсбук показувати відмовився), а Інстаграм – про 133 акаунти. Гугл продемонстрував тільки розрізнені й неповні дані про рекламу, яку АІР придбала в Ютьюбі. Ймовірно, загальний обсяг сторінок, груп і акаунтів іншого типу, які АІР використовувало у всіх соціальних мережах, іще більший, але й на основі наявної інформації можна відновити стратегію втручання АІР в політику США і оцінити відносну успішність цього підходу.
Автори підкреслюють, що «компутаційна пропаганда» (саме цей термін в дослідженні застосовується, коли йдеться про діяльність АІР в соцмережах), якою «фабрика тролів» займалася в американських соцмережах останніх п’ять років, – це, по суті, велика маркетингова кампанія (SMM-кампанія), яка використовує традиційні для сучасного рекламного ринку підходи та інструменти. При цьому кампанія, ініційована АІР, виявилася надзвичайно успішною – принаймні, якщо судити із залученості до неї американських користувачів. При цьому аналітики не ставили перед собою мету оцінити реальний вплив активності АІР на президентські вибори в США у 2016 році.
Динаміка активності тролів
Робота АІР на англомовну аудиторію в Твіттері розпочалася у 2013 році, хоча в російському сегменті інтернету агентство діє як мінімум із 2009 року. Першою платформою для експансії російських тролів у США став Твіттер, деякі акаунти для цього створювалися заново, а інші просто змінювали мову або тематику постів. Слідом за Твіттером АІР стали використовувати Ютьюб, потім Інстаграм і останнім – Фейсбук.
Активність «фабрики тролів» у американських соцмережах різко зросла наприкінці 2014 року, коли частина ресурсів звільнилася від українських тем. Протягом 2015-16 років вона впевнено зростала на тлі президентської виборчої кампанії в США, але після виборів не тільки не згасла, а й продовжувала збільшуватися, особливо в Інстаграмі.
Впродовж шести місяців після виборів кількість постів АІР в Інстаграмі зросла на 238 відсотків, в Фейсбуці – більше ніж у півтора рази. Приблизно з літа 2017 року кампанія почала поступово затухати – головним чином через повну свободу дій адміністраторів соціальних мереж, які почали вираховувати російських тролів і блокувати їхні акаунти. До кінця 2017 року діяльність АІР в соцмережах практично зійшла нанівець чи, як мінімум, перестала бути помітною.
Найбільші піки активності АІР були прогнозовано пов’язані з ключовими подіями передвиборної гонки – політичними дебатами як під час праймеріз, так і між основними кандидатами Хілларі Клінтон і Дональдом Трампом, в сам день виборів, а також 29-30 грудня 2016 року, коли колишній президент Барак Обама анонсував розслідування втручання російських хакерів. Цікаво, що найбільший пік активності припав саме на останню подію.
Як це робилося
Механіка кампанії АІР в Фейсбуці мала такий вигляд. За допомогою рекламних постів у соцмережі просувалися тематичні сторінки, на яких потім розміщувалися органічні, як їх назвали автори дослідження, пости, тобто записи від імені груп, сторінок і окремих користувачів, що видавалися за думки американських громадян, стурбованих тим, що відбувається. До літа 2015 року основним інструментом були саме рекламні пости, але після цього дедалі більшого значення почав набувати органічний контент. Для таргетування реклами адміністратори АІР використовували внутрішній інструмент Фейсбуку під назвою Ads Manager: він дозволяє показувати контент певної аудиторії на основі інтересів користувачів. Наприклад, для таргетингу реклами на іспаномовну аудиторію використовувалися такі інтереси, як Mexico, Chicano rap і Hispanidad.
Паралельно з рекламою своїх сторінок всередині Фейсбуку адміністратори «фабрики тролів» спрямовували трафік за зовнішніми посиланнями, причому іноді, як зазначається в доповіді, це видавалося досить безсистемним. Наприклад, один із рекламних постів, спрямований на громадян США кенійського походження, вів на сайт, присвячений виборам у Кенії; канадцям, що живуть у США, пропонувалося перейти на сайт збору пожертвувань на виборчу кампанію нинішнього прем’єр-міністра Канади Джастіна Трюдо. Одна з рекламних кампаній була націлена конкретно на жителів невеликого міста Джонс-Крік у штаті Джорджія (приблизно 80 тисяч жителів), її бюджет становив 666 доларів.
Кількісно більша частина реклами була скерована на афроамериканців, проте це головним чином пов’язано з тим, що кампанії в цьому сегменті Фейсбуку – одні з найдешевших. Ключовою аудиторією АІР при цьому постійно залишалися білі консерватори, тоді як білі ліберали були виділені в окремий сегмент, до якого застосовувалася власна тематична стратегія. Окремі кампанії було розроблено і для інших сегментів – іспаномовного населення, громадян азіатського походження, представників ЛГБТ. Окремі стратегії застосовувалися для більш специфічних груп, наприклад, тих, кого цікавлять меми та інші елементи інтернет-культури.
Сторінки, які отримували первинну популярність за допомогою реклами, наповнювалися записами та посиланнями на реальні або фейкові ресурси. Основним завданням цих постів була, за оцінкою аналітиків, провокація цинічної та агресивної реакції користувачів. При цьому консервативно налаштованих користувачів прямо закликали підтримати на виборах Дональда Трампа, тоді як решту швидше підштовхували бойкотувати вибори, принаймні, не голосувати за Хілларі Клінтон.
Для того щоб якомога сильніше поляризувати суспільство, тролі створювали провокаційні пости на гострі теми, такі як права ЛГБТ, утиск прав афроамериканців і поліцейське свавілля, мігранти, обіг зброї тощо. Для різних аудиторій створювалися пости з відповідним змістом, часто прямо протилежним. Наприклад, серед консервативних американців поширювалися антиісламські гасла, а серед американців-мусульман – позитивний контент про іслам і його цінності та критичні пости про зовнішню політику США на Близькому Сході.
Доходило до того, що адміністратори АІР організовували протестні акції протилежного змісту на різних сторонах однієї і тієї ж самої вулиці в одному місті, як це було зроблено через групи Heart of Texas і United Muslims of America в Техасі у травні 2016 року. При цьому контент із протилежним змістом часто відправлявся з тих самих груп IP-адрес, ймовірно, силами тих самих людей. Показово, що впродовж більшої частини кампанії кількість «ліберальних» і «консервативних» постів тролів була приблизно однаковою.
Відточивши свої методи в Рунеті, російські тролі змогли добитися видатних за мірками комерційних SMM-кампаній результатів. Акаунти, інформацію про які надав Фейсбук, опублікували лише 67 502 пости, але вони були розшарені майже 31 мільйон разів, отримали приблизно 39 мільйонів лайків і 3,5 мільйона коментарів. Іншими словами, в середньому кожен пост розшарювали майже 460 разів і лайкали близько 500 разів. Така ж велика залученість аудиторії була і в Інстаграмі: 106 205 постів, інформація про які була в розпорядженні аналітиків, отримала 185 мільйонів лайків і 4 мільйони коментарів. Надалі залученість американських користувачів у кампанію АІР тільки зростала.
Звісно, перепости і лайки не були розподілені рівномірно. 99 відсотків активності користувачів припало всього на 20 сторінок у Фейсбуці з 81 пов’язаної з АІР сторінки, інформацію про які надали в Фейсбуці. П’ять найпопулярніших постів російських тролів у Фейсбуці були присвячені:
- праву на володіння зброєю,
- протиставленню іммігрантів і ветеранів,
- поліцейському насильству проти афроамериканців,
- антимусульманським висловлюванням,
- висловлюванням проти біженців,
- критиці Барака Обами і підтримці Дональда Трампа.
Цікаво, що всі п’ять найпопулярніших постів кампанії в Твіттері були спрямовані на афроамериканську аудиторію.
Ось назви 10 найбільш успішних щодо залучення користувачів сторінок ФБ, які контролювалися АІР: Being Patriotic – консервативно-патріотична, Stop A.I. (All Invaders) – антимігрантська, Heart of Texas – антимігрантська і антимусульманська, Blacktivist – права афроамериканців, United Muslims of America – промусульманська, Army of Jesus – християнсько-консервативна, Brown Power – права афроамериканців, LGBT United – права
Як бачимо, АІР здійснювало одночасно кілька різноспрямованих кампаній, які розрізнялися залежно від аудиторії (основними цілями були афроамериканці та консервативні користувачі), інформаційного приводу і географії. Крім кількох великих напрямів, були і окремі точкові проекти, наприклад, розповсюдження чуток про отруєних індичках у гіпермаркетах Wallmart перед Днем подяки в 2015 році.
Загалом, на думку дослідників, кампанія АІР була спрямована на допомогу Республіканській партії й особисто Дональду Трампу. Цікаво, що на її рекламну частину в Фейсбуці, принаймні, якщо судити з наданих соцмережею даних, «фабрика тролів» витратила всього 5 мільйонів рублів.
Як їх знайшли
Аналітики зазначають, що розкрити джерело кампанії з самого початку було не надто важко. На це вказували і непрямі ознаки, наприклад, активність тролів різко знижувалася 31 грудня та 1 січня, хоча майже не змінювалася на американських різдвяних канікулах, і те, що в метаданих багатьох сторінок були російські номери телефонів та IP-адреси. Однак блокування небезпечного контенту почалася далеко не відразу, і навіть після того, як проблема стала очевидною, велося недостатньо систематично. «Аналіз даних показав різний підхід американських технологічних компаній до проблеми. Ми виявили, що реакція була запізнілою та нескоординованою. У деяких випадках між обмежувальними діями соціальних платформ щодо близьких видів активності [АІР] проходили місяці», – стверджують автори доповіді.
Підбиваючи підсумок, аналітики роблять висновок, що «компутаційна пропаганда» в соціальних мережах – елемент нової цифрової реальності, значимість якого необхідно усвідомити якомога швидше. «Соціальні медіа із природної інфраструктури, де люди можуть обговорювати гострі питання, що викликають у них невдоволення, і координувати свою громадянську активність, перетворилися в електронний інструмент соціальної маніпуляції, який використовують у своїх інтересах хитромудрі політичні консультанти та політики як в демократичних, так і в авторитарних режимах», – сказано в дослідженні.
Як ефективно боротися з новою формою пропаганди – поки незрозуміло. «У багатьох країнах поширення такого роду пропаганди через соцмережі не суперечить виборчому законодавству, і водночас очевидно, що це ефективний інструмент, який порушує демократичні норми», – вважають автори доповіді й закликають політиків і суспільство серйозно поставитися до проблеми, а соціальні мережі – до співпраці та більшої прозорості.
У США проти «Агентства інтернет-досліджень» вже висунуто кримінальні звинувачення у зв’язку із втручанням у передвиборну кампанію 2016 року. Спецпрокурор Роберт Мюллер намагається з’ясувати, чи вступав передвиборний штаб Трампа у змову з Росією з метою вплинути на результат виборів і чи намагався президент перешкодити правосуддю, заважаючи розслідуванню. Трамп наполягає, що ніякої змови не було, а саме розслідування називає «полюванням на відьом».
Джерело: Сергій Добринін, для Радіо Свобода
