Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
«РИА Новости» розповсюдило заяву Олексія Чеснакова (колишній заступник секретаря генради «Єдиної Росії» і заступник голови управління внутрішньої політики Адміністрації президента, обіймає нині скромний пост директора приватної компанії «Центр політичної кон’юнктури»). Він стверджує:
«Вихід України із договору про дружбу з Росією знищує правову основу договору щодо Азовського моря та Керченської протоки, тому Київ позбавляє себе права вільного судноплавства в Азово-Керченському регіоні. <…>
Справа в тому, що договір про дружбу від 1997 року, який розриває Україна, є основою цілої системи договорів і угод між Москвою і Києвом. І його припинення руйнує цю систему».
У договорі 2003 року про співробітництво у використанні Азовського моря і Керченської протоки, звичайно, згадується Договір про дружбу: «Керуючись положеннями Договору про дружбу, співробітництво і партнерство між Російською Федерацією і Україною від 31 травня 1997 року, а також Договору між Російською Федерацією і Україною про російсько-український державний кордон від 28 січня 2003 року <…> домовилися про наступне … ». Проте це окремий договір, а не частина розірваного.
Усі можливі підстави для припинення дії договорів перераховані у Віденській конвенції про право міжнародних договорів. СРСР приєднався до конвенції в 1986 році, Росія як правонаступник прийняла на себе його зобов’язання.
Договір може бути припинений (або будь-яка зі сторін може з нього вийти) відповідно до положень самого договору або за згодою всіх учасників. У російсько-українському договорі про Азовське море та Керченську протоку таких положень немає, а Україна не заявляла про згоду на його розірвання.
Договір може бути денонсовано, навіть якщо таке не передбачено ним самим, у разі встановлення, що учасники мали намір допустити можливість денонсації або виходу або що характер договору має на увазі право денонсації або виходу. До договору про Азовське море це також не має стосунку.
Договір може бути припинений внаслідок укладення наступного договору. У випадку з Азовським морем цього не відбулося.
Договір може бути припинений або призупинений внаслідок його порушення. У статті 60 конвенції йдеться: «Суттєві порушення двостороннього договору одним з його учасників дає право другому учасникові посилатись на це порушення як на підставу для припинення договору або призупинення його дії в цілому або в частині». Тобто якщо дії Росії в Керченській протоці є порушення договору 2003 року, то право його припинення отримує Україна, і тільки вона.
Також існує така підстава для припинення договору, як подальша неможливість виконання , «якщо ця неможливість є наслідком безповоротного зникнення або знищення об’єкта, необхідного для виконання договору». У випадку з Азовським морем цього знову ж таки немає.
Найближчою до даного випадку є стаття 62 Віденської конвенції – «Докорінна зміна обставин». У ній йдеться:
«1. На докорінні зміні, які сталися стосовно обставин, що існували при укладенні договору, і які не передбачались учасниками, не можна посилатися як на підставу для припинення договору або виходу з нього, за винятком тих випадків, коли:
- a) наявність таких обставин становила істотну підставу згоди учасників на обов’язковість для них договору; і
- b) наслідок зміни обставин докорінно змінює сферу дії зобов’язань, які все ще підлягають виконанню за договором.
- На докорінну зміну обставин не можна посилатись як на підставу для припинення договору або виходу з нього:
- a) якщо договір встановлює кордон; або
- b) якщо така докорінна зміна, на яку посилається учасник договору, є результатом порушення цим учасником або зобов’язання за договором, або іншого міжнародного зобов’язання, взятого ним на себе стосовно будь-якого іншого учасника договору».
Отже, якщо припинення дії Договору про дружбу є докорінною зміною, то не можна не враховувати того факту, що Україна розірвала цей договір внаслідок порушення Росією його положення про визнання територіальної цілісності і непорушності кордонів (стаття 3). Таким чином, це не дає Росії права не дотримуватися договору щодо Азовського моря та Керченської протоки.
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
