Джерело: блог Ігоря Яковенка
«Емігрантський непотріб, який зібрався недорого в столиці депресивної екс-радянської республіки», – такими словами охарактеризував учасників Форуму вільної Росії, що пройшов у Вільнюсі 7-8 грудня, Віктор Мараховський у статті «Ми бачимо агонію»: звільнення Росії вже почалося». Під «звільненням Росії» автор агентства РИА Новости розуміє звільнення країни від «емігрантського непотребу». У минулому столітті попередники Мараховського так само раділи з нагоди «філософського пароплава», що вивіз із Росії значну частину мізків і талантів. Кепкуванням і плювками в спину мараховські минулого століття проводжали Питирима Сорокіна та Івана Буніна, Володимира Зворикіна та Ігоря Сікорського, Йосипа Бродського і Сергія Довлатова. Усе, що ці та тисячі інших представників «емігрантського непотребу» могли вкласти в науку, техніку і культуру Росії, вони вклали в науку, техніку і культуру інших країн.
Дмитро Кисельов в програмі «Вести недели» від 9.12.2018 матеріал про Форум вільної Росії розмістив під заголовком «Безідейність», і пояснив телеглядачам, що це була «безрадісна подія». І він мав рацію, оскільки для його колег все було досить сумно. До зали нікого з представників путінських ЗМІ, як завжди, не пустили, спілкуватися з ними ніхто з учасників Форуму, окрім Іллі Пономарьова, не захотів. Тому їм довелося підглядати в замкову шпарину і з цього ракурсу найголовніші події Форуму виглядали так.
По-перше, було встановлено, як телеведучий Євген Кисельов п’є воду. Дмитро Кисельов залишив цю подію без коментарів, мабуть, вважаючи, що цей факт настільки компрометує його однофамільця, що коментувати тут нічого. По-друге, оператор ВГТРК зумів зловити момент, як Аркадій Бабченко розминає лицьові м’язи і водночас корчить пики. Не часто випадають такі творчі удачі, бравий співробітник ВГТРК свою удачу не впустив і телеглядачі змогли на власні очі побачити справжнє обличчя цього Бабченка.
Найбільший фрагмент сюжету, присвяченого Форуму вільної Росії, був про те, як прогресивна громадськість Литви протестує проти проведення в Литві цього «шабашу русофобів». Прогресивна литовська громадськість була представлена однією особою. Це було обличчя Гедрюса Грабаускаса, голови місцевого Соціалістичного народного фронту, партії, яка сповідує марксизм-ленінізм, але не має жодного місця ні в сеймі, ні в муніципальних радах. Так ось, в сюжеті Дмитра Кисельова було детально показано, як цей видатний політик подає петицію протесту проти того, що уряд Литви допустив таке «антиросійське збіговисько». Одним словом, Дмитру Кисельову та іншим співробітникам російських пропутінських ЗМІ Форум чомусь не припав до вподоби.
Це був погляд крізь замкову шпарину. Тепер викладу цю ж подія очима учасника. У Форумі брали участь близько 400 осіб. У порівнянні з попередніми п’ятьма форумами на цьому було набагато більше учасників з Росії. У термінах російського офіціозу це не «емігрантський непотріб», а «п’ята колона». Дуже багато учасників з України. У термінології «России 1» і Первого канала – «бандерівців». Тема російської агресії проти України була присутня практично на кожному засіданні Форуму. Стосовно ж контенту російського телевізора жартують, що якщо дивитися програми Первого канала і «России-1», то виникне переконання, ніби Росія – маленька країна, з усіх боків оточена величезною Україною. На Форумі головний зміст української тематики полягав у спробах зіставити український погляд на російську агресію з тим, який існує в російській опозиції. Є розхожа думка: «російський демократ і опозиціонер закінчується там, де починається «кримське питання». Форум довів, що ця думка є вірною лише частково, а щодо російських учасників Форуму – взагалі помилковою.
Із посиленням путінського режиму «прозріння» наздоганяє все більш широкі верстви росіян, опозиційна повістка розширюється і виходить за межі власне політики. І з цим пов’язана поява в програмі Форуму обговорення проблем культури за участю галериста Марата Гельмана, мистецтвознавців Артемія Троїцького і Анатолія Голубовського. Радикалізації людей мистецтва, зокрема й таких лояльних як Марат Гельман, чимало сприяють такі, наприклад, факти, як вимога прокуратури від творців фільму «Праздник» про блокаду Ленінграда надати в наглядове відомство сценарій фільму і відеоматеріали «для вивчення». Запит підписав начальник відділу з нагляду за виконанням законів і федеральної безпеки, міжнаціональних відносин, протидії екстремізму і тероризму Дмитро Смирнов …
Форум поступово набуває політичної суб’єктності, формує своє ставлення до поточних подій. Було проголосовано і ухвалено декілька документів, в тому числі заяви Форуму про спробу Путіна прибрати до рук Інтерпол, про російську військову агресію у Керченській протоці, а також Установчу декларацію Міжнародного громадського трибуналу з розслідування злочинів режиму Володимира Путіна. Щодо цього останнього документу і пов’язаного з ним проекту трохи докладніше.
Фундаментальна проблема полягає в тому, що світ в особі глав держав, експертного співтовариства і лідерів громадської думки не розуміє масштабів і характеру загрози, яку несе з собою путінський режим. Більшість західних політиків помилково сприймають Путіна і його оточення як партнерів, таких же, як і вони самі, тільки зі своїми специфічними інтересами. Відкритий процес, в ході якого головні злочини путінського режиму будуть пред’явлені світовій громадськості на публічних слуханнях за участю відомих юристів, політиків, громадських діячів сприятиме формуванню адекватних уявлень про суть цього режиму і розуміння того, що його подальше існування не сумісне з безпекою людства.
Робоча група зі створення Міжнародного громадського трибуналу запланувала розслідування за чотирма групами злочинів путінського режиму, по кожній з яких будуть проведені окремі слухання:
– узурпація влади;
– військові злочини в Україні;
– військові злочини у Сирії;
– злочини в інформаційній сфері, розпалювання ненависті і ворожнечі, спроби зруйнувати інститути демократії в Європі і Америці.
Сподіваюся, що Міжнародний громадський трибунал зіграє свою роль в обвалі путінського режиму, а його матеріали в подальшому будуть затребувані в Гаазі, куди на той час переміститься Володимир Путін і його спільники. У цьому випадку Форум вільної Росії зможе переїхати з Вільнюса до Москви.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
