Джерело: EU vs Disinfo
Головна хвиля дезінформації на цьому тижні очікувано пов’язана з нападом на українські кораблі в Азовському морі. Не будемо відразу переходити до прикладів. Краще проаналізуймо їх за допомогою підходу Бена Німмо . На його думку, російська пропаганда переважно використовує чотири тактичні прийоми: перекручування фактів, відволікання уваги, заперечення і залякування.
Матеріали, що публікуються телеканалом «Russia Today», мають явні ознаки спотворення фактів, оскільки в них стверджується, що «українські кораблі незаконно вторглися в територіальні води Росії в Чорному морі», хоча насправді, згідно з двосторонньою угодою між Росією і Україною про використання Керченської протоки і Азовського моря, вони визнані «внутрішніми водами» як Росії, так і України.
Російські ЗМІ також стверджують , що інцидент був «навмисною провокацією української влади» з метою «розпалювання дипломатичного скандалу», який призвів би до посилення санкцій проти Москви. Це звучить досить дивно, оскільки Україна заявляє, що її кораблі «дотримувалися положень всіх чинних багатосторонніх і двосторонніх міжнародних договорів і правил судноплавства». До того ж в конвенції ООН з морського права (UNCLOS) йдеться про те, що «Всі кораблі, включаючи іноземні військові кораблі, мають право «мирного проходу» через територіальне море іншої держави відповідно до норм міжнародного права».
Не таранили? Але ж це знято на відео
Прокремлівські ЗМІ також відволікали читачів від головної проблеми – обстрілу Росією українських кораблів і захоплення суден з їх екіпажами. Задля цього вони зосередили увагу на президентові України Петрові Порошенку: «Вашингтон явно замовив у Порошенка «морську провокацію» проти Росії з метою «зірвати зустріч Путіна і Трампа» і «президент України Петро Порошенко «використовує Керченську провокацію для держперевороту». Насправді ж, український парламент ухвалив постанову, згідно з якою вибори Президента відбудуться 31 березня 2019 року.
Спростування критики теж знайшло своє місце під сонцем кремлівської інформаційної війни. Поширювалися заяви, що російські кораблі просунулися так далеко вперед у «технологічному розвиткові», що «не використовують таранну тактику». Ця цитата ще раз доводить, як важливо читати новини – просто подивіться це відео, на якому видно застосування тарана.
А як щодо четвертого принципу дезінформації за Беном Німмом? Ну звичайно ж, залякування аудиторії в прокремлівських ЗМІ живе і процвітає – є безліч прикладів дезінформаційних повідомлень про Україну, відомих ще з 2014 року, які до цього часу використовуються.
Спроби засмітити німецькомовний Twitter
Російська дезінформація покладається не тільки на власні ресурси для поширення своїх інформаційних повідомлень про Україну. Twitter використовували так активно, що «Russia Today» і «Sputnik» набрали більше переглядів, ніж усі якісні ЗМІ Німеччини разом узяті.
З неділі по вівторок у більш ніж 10 000 твітів німецькою мовою з 3000 різних облікових записів згадується Україна, майже у всіх – в зв’язку з конфронтацією на Азовському морі. Незважаючи на велику кількість фоловерів у Twitter, активно бере участь в обговореннях лише невелика група з 30 акаунтів.
Було встановлено, що ці 30 облікових записів пропагують проросійські і / або праворадикальні погляди, і для їх активності, швидше за все, часто використовується автоматизація. Ці облікові записи атакують німецькомовний Twitter заздалегідь підготовленою хибною інформацією. Наприклад, німецькомовний «Sputnik» повідомляє про «масовані артилерійські обстріли» житлових районів Донбасу (70 000 переглядів у Twitter) або викладає історію із так званими «зізнаннями» полонених українських солдатів (150 000 переглядів у Twitter).
Водночас, якщо розглянути декілька офіційних німецьких облікових записів, які закликають до «політичного рішення», то їх активність у Twitter не викликає великого резонансу серед читачів.
Джерело: EU vs Disinfo
