Саміт з питань фактчекінгу в Туреччині зібрав фактчекерів із найцікавіших і найбільш непростих регіонів світу щоб поговорити про виклики сьогодення і можливості професії. StopFake був серед запрошених організацій і розповідає, про що говорили колеги.
Фактчекінг як окрема професія
Не важливо, боретеся ви за перемогу фактів у Туреччині, в Європі, на Близькому Сході – по суті, проблеми і виклики є одними й тими ж. «І журналістика, і свобода вираження по всьому світові схильні до впливу популізму, поляризації і авторитаризму», – сказав під час відкриття саміту організатор, засновник проекту «Izlemedeyiz» Бейбарс Орзек. Не оминули ці проблеми стороною і фактчекінг. Водночас зростання фактчекінгових організацій по всьому світу (156 організацій за даними The Poynter Institute) свідчить про те, наскільки важливою є ця діяльність, та про те, що це – одне з рішень таких проблем.
Така кількість організацій – вже сама по собі є досягненням, – розповідає дослідник при «Reuters Institute for the Study of Journalism» Лукас Грейвс. «Але реальним досягненням глобального фактчекінгового руху є здатність об’єднати таку кількість різних організацій під одним справедливо узгодженим баченням, чим насправді є фактчекінг, якою є місія цього руху», – говорить Лукас Грейвс.
Більше того, Грейвс стверджує, що «те, що сьогодні відбувається – це інституціоналізація нової професійної сфери, яка існує на перетині журналістики, академічної сфери, громадського активізму, НДО». «Чому інституціоналізація? Тому що було створено професійний код, професійні стандарти, спільну мову концептів і практик, відбувається обговорення викликів, які стоять перед фактчекерами», – вважає дослідник «Reuters Institute for the Study of Journalism».
І таких викликів є вдосталь, про що також йшлося на саміті, – кого вважати фактчекером, а хто працює за якоюсь своєю методологією, що самі медіа почасти не знають, як перевіряти інформацію, що через зростання популізму і популярності праворадикальних рухів у Європі фактчекінг набуває ще більшого значення, та як охопити різні верстви населення, а не тільки тих, хто й так розуміє небезпеку фейкових новин.
Нові форми фактчекінгу – нова аудиторія
Найголовнішим викликом фактчекерів по всьому світові залишається завдання дотягнутися саме до тих, хто вірить у фейки, фейковим новинам.
Співзасновник і голова проекту «Maldito Bulo / Maldita.es» Клара Хіменес Круз окрім основної роботи над спростуванням фейків і політичного фактчекінгу розмірковує з командою і над тим, як освоїти нові формати. У їхньому арсеналі – телевізійні шоу, зокрема і за участю коміків, які висміюють тих, хто подібні фейки придумує і поширює, короткі відео, комікси, боти у соцмережах. «Такий формат (телешоу з коміками – прим.ред.) допоміг нам охопити значно молодшу аудиторію. Крім того, ми робимо короткі відео з титрами, які легко розповсюджуються у соцмережах. Це навіть не вимагає великих грошей, такі відео можуть робити кілька людей. Також у нас є свій бот у твіттері, який допомагає побачити, спростовували ми той чи інший фейк, чи ні», – розповіла Клара Хіменес Круз.
Бот у телеграмі для фактчекінгу використовують в Ірані. Про це розповів засновник «factnameh.com» і «Rouhani Meter» Фархад Сузанчі. «В Ірані Телеграм – одне з найпопулярніших джерел альтернативної інформації. Люди там спілкуються один з одним, дізнаються новини. Ми створили бота в телеграмі, на фарсі, в якому можна вписати якесь твердження і, використовуючи базу даних, він перевіряє, правда це чи ні. Якщо цього фейка немає в базі, то бот запропонує надіслати цей матеріал на перевірку нашій команді» , – говорить Сузанчі. Варто додати, що Телеграм недавно був заблокований в Ірані, що проте не заважає Фархаду і його команді вірити у необхідність різноманітних інструментів для залучення нової аудиторії.
Також залишається аудиторія, у якої немає доступу до інтернету і навіть телебачення. «Щоб достукатися до старшого покоління, наприклад, ми публікуємо газети, роздаємо їх безкоштовно», – розповідає головний редактор «FactCheck Georgia» Давит Кутідзе. Варто відзначити, що і StopFake використовує таку форму, поширюючи газету «Твоє право знати».
Аудиторія, яка боротиметься за факти
Ще одна теза, з якою погодилися представники різних фактчегінгових організацій, – необхідність виховання аудиторії, яка боротиметься разом з фактчекерами за правду.
Очільник проекту «Pagella Politica» Джованні Занні зазначає, що сьогодні будь-хто може стати джерелом інформації і поширювати фейки. «Не тільки через погані наміри, а й через дурість, недостатню зацікавленість перевірити те, чим ти ділишся у соцмережах», – говорить Джованні Занні. На його думку, через це фактчекер іноді схожий на Дон Кіхота, який бореться з вітряними млинами.
Саме тому так важливо навчати фактчекінгу аудиторію, перетворювати її на фактчекерів, які будуть ділитися спростуваннями, вміти перевіряти інформацію будь-якого виду.
«Найкраще, що ми можемо зробити – сформувати заангажовану, зацікавлену аудиторію, яка допомагатиме нам боротися з дезінформацією. Адже наразі існує так багато місць, куди нам важко потрапити, і де якраз і поширюються фейки – WhatsApp, закриті сімейні групи», – вважає співзасновник і голова проекту «Maldito Bulo / Maldita.es» Клара Хіменес Круз. «Тому потрібні люди, які у цих групах знатимуть і розумітимуть, що це фейки, розповідатимуть і пояснюватимуть іншим», – говорить вона. З цією метою в «Maldito.es» окремо працюють з аудиторією, розповідають, як писалося те чи інше спростування.
Те ж саме роблять і турецькі проекти «Yalansava», «Dogruluk Payi», котрі проводять освітні тренінги, публічні зустрічі, поширюють подкасти. У Туреччині існує окрема проблема із фактчекінгом, оскільки більшість просто не знає базових основ інформаційної гігієни. Проблема в країні і зі свободою слова, оскільки більшість опозиційних журналістів перебувають у в’язницях. Тим не менше, це не заважає існуванню фактчекінгових проектів, які перевіряють і президента країни Ердогана. Щоправда, вони мусять бути дуже акуратним, наприклад, не називати брехню брехнею, оскільки є ризик відразу втратити більшу частину аудиторії, яка вірить у того чи іншого політика, – зазначає головний координатор проектів «Izlemedeyiz», «Dogruluk Payi» Батуган Ерсун. Замість цього в проекті використовують градацію правди за цитатами і свою мовну політику.
Туреччина доводить, що хоч якою не була б ситуація зі свободою слова в країні, фактчекінгові проекти необхідні і можуть розвиватися за будь-яких умов. Те ж саме доводять і проекти з Ірану, інших країн Близького Сходу, Африки. Факти однакові і необхідні незалежно від частини планети, тому що це – факти.
Автор: Олена Чуранова
