За даними нещодавно опублікованих звітів Gallup та Knight Foundation, присвячених дезінформації, упередженням та обманам у ЗМІ, рівень довіри до засобів масової інформації знижується. Більше того, людям, які скептично ставляться до традиційних ЗМІ, дезінформація загрожує навіть більшою мірою.
Дослідження стосуються Сполучених Штатів Америки, але варто із ними ознайомитися. Важко уявити, що у Польщі, де суспільство надто поляризоване та вразливе для дезінформації, справи йдуть краще.
Американці вважають, що 39% новин у газетах, на телебаченні чи на радіо, вводять в оману. Це здається тривоєним, але ще гірша ситуація зі змічтом, який користувачі знаходять у соціальних мережах. Щонайменше 2/3 повідомлень на цих сайтах були визнані фейковими або такими, справжнійсть яких неможливо перевірити.
Що важливо, респонденти відзначили, що для них немає різниці між ними між упередженістю та надійністю. Тобто ті джерела, які вважалися ненадійними, як правило, зазначалися як упереджені, і навпаки. Винятками стали газети з давніми традиціями, такі як The New York Times або Washington Post. Їх назвали упередженими, але надійними. Найбільшою довірою у США користуються публічні засоби масової інформації – телебачення PBS (Public Broadcasting Service – американська мережа з 354 публічних телестанцій), National Public Radio та агентство Associated Press. У протилежній ситуації опинилися, зокрема, Huffington Post, Breitbart та станція FOX News.
На оцінку новин впливає також рівень освіти. Особи із вищою освітою рідше шукають у ЗМІ дезинформацію. Є також залежність від політичних поглядів. І у цьому випадку – розрив великий. Виборці республіканців частіше звинувачують ЗМІ у брехні та нечесності, ніж демократи (77% проти 44%). Що важливо, обидві групи виборців кажуть, що найбільш зафальшованими є соціальні мережі.
Цікаво, що за даними дослідження, у випадку підозрілої інформації люди схильні перевіряти її за допомогою тих джерел інформації, якими вони користуються найчастіше (таку відповідь обрало 83% опитаних). Це, звичайно, зумовлює замкненість в “інформаційних бульбашках” – адресати вважають чесними лише ті новини, з якими погоджується, і навпаки.
Але є й ті, хто використовує пошукові системи, наприклад, Google, де вони насамперед бачать найпопулярніший або найбільш просунутий контент. Цікаво, що в США майже 2/3 респондентів (65%) заявляють, що використовують веб-сайти для перевірки фактів. Більшість також заявляє, що перевіряє джерела, які мають іншу точку зору, ніж їхня власна (58%). Багато американців також просять висловити думку близьких, яких вони вважають краще поінформованими (54%)
Дослідження показують, що дезінформацію найчастіше розповсюджують особи із консервативними поглядами, аніж упереджені до засобів масової інформації. Чому люди поширюють фейки? Найчастіше йдеться про те, щоби звернути увагу на зміст та запитати – “що скажете?”. Але трапляється також, що люди діляться явною дезінформацією із думкою “а раптом це правда” або просто хочуть полоскотати нерви адресатам.
Автори звіту звертають увагу, що протидія дезинформації має починатися від спроби відновити довіру до засобів масової інформації серед тих, хто її втратив. Вони є найслабшою ланкою. Варто також подумати про те, що стоїть за тим фактом, що така велика група читачів не ідентифікує себе з інформацією, яка до них потрапляє.
Звіти центрів Gallup і Knight Foundation базуються на опитуваннях, проведених у лютому та березні серед 1440 дорослих жителів США.
Джерело: Poynter.com / KNIGHT Foundation / власна інформація
