Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
«Вести» повідомляють:
«Чемпіон Східного партнерства», як ще зовсім недавно називали Молдову, фактично втратив ознаки державного устрою. Країна знаходиться в руках вузької групи людей, які реалізують свою владу за абсолютно неприйнятними принципами.
До такого висновку дійшли депутати Європарламенту і постановили повністю припинити надання Молдові будь-якої допомоги до відновлення там демократичних принципів і правової держави в цілому.
Уся економічна і політична влада в Молдові опинилася в руках купки олігархів, які діють у своїх власних інтересах, стверджують в Європарламенті.
Якщо звернутися безпосередньо до тексту резолюції, схваленої 31 депутатом при 17 тих, що утрималися і п’яти голосах проти, стає зрозумілим, що президент республіки Ігор Додон, напевне, єдина особа, що не зазнала критики.
«Молдова захоплена невеликою групою олігархів, які сконцентрували в своїх руках політичну й економічну владу. Вони впливають на парламент, уряд, політичні партії, державну адміністрацію, поліцію, судову систему і засоби масової інформації», – йдеться в документі.
Фактично це може означати, що інститут державної влади в Молдові зруйнований».
Насправді парламентська група із закордонних справ ухвалила резолюцію щодо ходу виконання угод про асоціацію Грузії та Молдови із ЄС. Реформи в Грузії отримали високу оцінку, а Молдова зазнала критики – але не зовсім такої, як повідомляють «Вести». До речі, рішення про надання допомоги ухвалює не Європарламент, а Єврокомісія, і депутати лише підтвердили свою згоду з її рішенням призупинити передачу виділеної суми в $ 100 млн.
У прес-релізі Європарламенту йдеться:
«Члени Європарламенту стурбовані відступом країни від курсу реформ щодо демократичних стандартів і верховенства закону, відсутністю чесних і прозорих виборів і неупередженої судової системи, недостатніми зусиллями щодо боротьби з корупцією та відмиванням грошей. Водночас вони високо оцінили зусилля із реформи банківського сектора країни після банківського шахрайства в розмірі $ 1 млрд, що мало місце у 2014 році.
Молдова опинилася в полоні олігархічних інтересів; економічна і політична влада сконцентрована в руках невеликої групи людей, які впливають на парламент, уряд, політичні партії, державну адміністрацію, поліцію, судову систему і ЗМІ.
Група Європарламенту із закордонних справ закликає молдовську владу вирішити ці проблеми, підтверджуючи свою позицію щодо призупинення фінансової допомоги Кишиневу з боку ЄС до проведення парламентських виборів у лютому 2019 року, якщо вони будуть проведені відповідно до міжнародно визнаних стандартів та оцінені спеціалізованими міжнародними органами, і до досягнення істотного прогресу в демократичних стандартах. У той же час ця допомога повинна бути перенаправлена переважно у бік громадянського суспільства і незалежних ЗМІ Молдови.
«На жаль, сьогодні ми повинні говорити про Молдову як про державу, в якій жменька людей несе серйозну загрозу основним елементам демократії та верховенства права. Ключові положення Угоди про асоціацію не реалізовані. Сподіваюся, що ця доповідь стане таким необхідним тривожним сигналом для влади Кишинева. Майбутнє відносин між ЄС і Молдовою наразі багато в чому залежить від того, як пройдуть чергові парламентські вибори. Мова йде не про те, які партії переможуть, а про те, як вони переможуть», – заявив доповідач по Молдові Пятрас Ауштрявічюс».
Автор сюжету «Вестей» зробив висновок про те, що президент Додон – «єдина особа, яка не зазнала критики», на тій підставі, що серед органів і гілок влади, на які впливають олігархи, президента не згадано. Але в резолюції взагалі немає критики на будь-чию адресу персонально, а президентська влада не згадується, швидше за все, з тієї причини, що її в Молдові фактично немає. У цій парламентській республіці повноваження президента вкрай обмежені, а коли Додон намагався втручатися у внутрішню політику, відмовляючись завізувати призначення міністрів, які його не влаштовували, Конституційний суд розглядав це як перевищення повноважень і тимчасово усував президента від виконання обов’язків. Номінальний глава держави нині, по суті, виступає як опозиціонер.
Про жодні «втрати ознак державного устрою» в резолюції не йдеться. Навпаки, у ній висловлено сподівання на те, що влада Молдови, з якою ЄС підписав угоду про асоціацію, виконає політичну частину угоди так само, як вона виконала економічну. Раніше верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні назвала виборчу систему Молдови такою, «що не відповідає рекомендаціям міжнародних партнерів – зокрема, Венеціанської комісії та Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини».
Рішення про надання Молдові фінансової допомоги ЄС було ухвалене у липні 2018 року, після скандалу зі скасуванням результатів виборів примара (мера) Кишинева. Суд визнав вибори, на яких переміг кандидат від проєвропейської опозиційної партії «Платформа DA» Андрій Нестасе, недійсними через нібито зафіксовані порушення правил агітації – схвальних висловлювань про Нестасе іноземних політиків (участь іноземців в агітації заборонена молдовським законодавством) і закликів до виборців брати активну участь в голосуванні, що звучали безпосередньо в день виборів.
Федеріка Могеріні назвала рішення суду непрозорим і зазначила, що «столицею Молдови буде керувати адміністрація, яка не була обрана шляхом демократичного голосування» (за законом позачергові місцеві вибори не призначаються, якщо до чергових виборів залишається менше року, а на момент рішення суду про скасування результатів до них залишалося близько 11 місяців; в результаті обов’язки примара виконує віце-примар Руслан Кодряну, якого звинувачували у захопленні влади, оскільки наказ про своє призначення він підписав сам).
Джерело: Юрій Бершидський, для The Insider
