Джерело: блог Ігоря Яковенка
Місія Володимира Познера
Володимир Познер 1.10.2018 опублікував на сайті «Ехо Москви» відповідь «такому собі Волкову». Справа в тому, що за тиждень до цього Познер виступав в Єльському університеті і публіка була у захваті від цього виступу. Ось як це описав сам Познер: «коли все закінчилося, мені влаштували справжнісіньку овацію». Але згодом сталося ось що. «Незабаром після мого виступу в мережі з’явилося повідомлення такого собі Леоніда Волкова про мій виступ. Мені повідомили, що цей текст обговорюється в мережі, і, прочитавши «звіт» пана Волкова, я вважаю за потрібне відповісти», – пояснює свою увагу до настільки незначущого предмету Володимир Познер.
Тут я змушений відволіктися від тексту і спробувати поглянути на світ очима Познера. Десь на хмарі мешкає небожитель Познер і його наближені з небесної ангельської обслуги донесли йому, що там, десь далеко внизу, метушиться «такий собі Волков». І ось цей самий Волков щось там нашкрябав про тріумфальний виступ Познера, а наївні смертні нашкрябане обговорюють. Тому, і тільки тому небожитель змушений злізти з хмари, озброїтися мікроскопом і відповісти «такому собі» …
Прикметник «такий собі» був атрибутом радянського офіціозу та слугував маркером пригноблених, на відміну від маркерів визнання, які шикувалися в сувору ієрархію: «відомий» – «видатний» – «великий». Пушкін, Толстой і Горький – «великі». А ось Бродський – той уже «такий собі». У кінці свого блогу Володимир Познер ще раз береться за мікроскоп і намагається розгледіти цю комашку Волкова. «Пан Волков, як мені повідомили, є помічником і «правою рукою» пана Навального. Так це чи не так, я точно не знаю і, кажучи відверто, мені до цього байдуже». Кінець цитати.
Атрибути журналіста – цікавість і обізнаність. Можна як завгодно ставитися до Леоніда Волкова і до опозиції загалом, але той факт, що ця людина є помітним гравцем на протестному полі, заперечувати неможливо. Якщо Познер, який претендує на роль гуру і аналітика російської політики, дійсно не чув про Волкова, то він просто самозванець і ніякий не журналіст. Якщо ж чув і прикидається, стаючи в позу панського снобізму, то ця поза знову-таки до журналістики не має жодного стосунку.
А тепер про те, як Познер спростовує «якогось там Волкова». Виходитимемо з того, що Волков не правий, а Познер написав щиру правду. Ось те, що говорив Познер у Єльському університеті, у викладі самого Познера.
– «ЗМІ – як у США, так і в Росії – несуть відповідальність за те, як вони в абсолютно негативному світлі зображують «супротивника»;
– «я сказав, ким я є, що я – незалежний журналіст, тобто належу до зникаючих видів, як у Росії, так і в США»;
Основна ідея, яку Познер повинен донести до заокеанської публіки – так, ЗМІ у Росії ангажовані, але точнісінько так само вони ангажовані і у США. І лише однісінький стоїть по обидва боки океану гордою скелею незалежної журналістики – Володимир Володимирович Познер. Тримає на своїх плечах небосхил вільної преси. Як не стане його – завалиться небо.
Люди, що живуть на Заході, охоче вірять, оскільки у будь-якої нормальної людини завжди є маса причин не любити свою пресу і свою владу. Щоб зрозуміти, наскільки жахливою є брехня Познера, який проводить знак рівності між західними і російськими ЗМІ, потрібно було аудиторію Єльського університету змусити місяць поспіль дивитися передачі Первого канала, «России 1» і НТВ. І запропонувати їм знайти хоча б одне слово критики на адресу Путіна і хоча б одне добре слово на адресу, наприклад, політики України або Великобританії, хоч одне, хай не добре, але хоча б не зневажливе слово на адресу російської опозиції. Після чого подивитися на західні ЗМІ і побачити, що в будь-якій країні є великі ЗМІ, телеканали, що подають альтернативну точку зору.
Справно виконуючи місію путінського посла на Заході, Познер пояснює ситуацію з анексією Криму тим, що на місці Путіна цю територію України окупував би будь-який лідер Заходу. «Говорячи про Україну та Крим, я сказав, що коли країна – будь-яка – вважає, що їй загрожує смертельна небезпека, вона не звертає уваги на міжнародне право», – повідомляє Познер. А «смертельна небезпека» від України в 2014 році, на думку Познера, полягала в тому, що якби Путін не окупував Крим, там стояли б війська НАТО.
У «лихі 90-е» і в «ситні нульові» Познер багатьма сприймався як еталон якісної журналістики, як телевізійний гуру, неодноразово за підсумками масових опитувань ставав тележурналістом № 1. Був обраний президентом Академії російського телебачення і очолював її 14 років. При цьому «незалежний» Познер завжди прислужував будь-якій владі, виправдовуючи її найстрашніші злочини. У радянські роки Познер, виступаючи перед західною аудиторією, виправдовував введення радянських військ в Афганістан та знищення південнокорейського Боїнга. Сьогодні виправдовує окупацію Криму …
Місія Познера – інтелігентно пояснювати освіченій публіці в Росії, а головне, на Заході, що путінський фашистський режим, можливо, й тхне неприємно, але у будь-якій західній країні пахне не краще. І ви знаєте, багато хто йому вірить …
Які личинки відкладає Кисельов в окупованому Криму та в мізках росіян
У Феодосії вилучили наклад газети «Город24» від 23.09.2018 через статтю «Чародії зсувного схилу», у якій розповідалося про віллу в Коктебелі Дмитра Кисельова. Автор публікації будівельник Мазурін описав ситуацію так: «На місці мого матеріалу з’явився рекламний блок. Стосовно ж паперового накладу, редактора газети змусили його викупити за свій рахунок».
Видання «Крымский канал» повідомляє, що головний редактор газети «Город24» Олена Войтова відмовилася викупити наклад газети, і «тоді Кисельов змусив засновника газети Онищенка вилучити продажний тираж і звільнити Войтову». Факт звільнення головного редактора газети підтвердив автор статті Мазурін в інтерв’ю «Дождю». У статті, яку сьогодні можна знайти в інтернеті, автор повідомляє як у 2015-2016 роках він брав участь в будівництві вілли на зсувному схилі в селищі Коктебель і б’є на сполох, попереджаючи, що вілла розташована на небезпечній ділянці, може завалитися за найменшого сейсмічного поштовху або сповзти вниз, поховавши під своєю багатотонної тушею будинки 1-ї берегової лінії. На прохання і пропозиції змінити конструкцію вілли замовник, за словами Мазуріна, не реагував.
Хоча в статті ім’я Кисельова відсутнє, опис вілли точно вказує на власника. І сам Кисельов не заперечує ні того факту, що мова йде про його палац, ні того, що саме його дії спричинили вилучення тиражу і звільнення редактора. В інтерв’ю радіостанції «Говорит Москва» Кисельов виклав свою версію того, що відбувається: «Цей Мазурін – просто шахрай. Вимагає гроші. Я вже заявив на нього в поліцію».
«Новая газета» в публікації «Личинка» Кисельова» від 1.09.2018 наводить слова глави холдингу МІА «Россия сегодня» про те, що Крим для нього – це «місце сили». Що ж стосується вілли в Коктебелі, то це споруда площею 130 кв.м., вартістю 200 мільйонів рублів, з панорамним видом на Чорне море і басейном з морською водою, Кисельов пояснює наступним чином. Люди, переконаний Кисельов, «відкладають личинку свою. Вони помруть, а будинок залишиться. Ось ця личинка, вона у кожного різна, що з неї виросте?». Після чого Кисельов з гордістю повідомляє: «Мені вдалося таку личинку відкласти».
Личинкою називається фаза життєвого циклу деяких тварин. В основному личинки відкладають кільчасті черви, комахи, деякі молюски і земноводні. У природі на кожному кроці можна зустріти личинок мух – гробаків, або гусінь – личинок метеликів, тих же пуголовків – личинок жаб. Дмитро Кисельов, що відклав свою личинку в окупованому Криму, найбільше нагадує осу-наїзника, яка відкладає свої личинки в тіло живої гусіні. Це відбувається таким чином. Спочатку оса паралізує гусінь і, поки та перебуває в безпорадному стані, відкладає в її тіло близько 80 яєць. Причому, аби організм гусениці не відчуджував чужорідні тіла, оса заздалегідь паралізує імунну систему жертви особливими токсинами. У результаті гусінь слугує для личинок оси і притулком, і їжею.
Дмитро Кисельов відкладає свої личинки не лише в Криму, але і в головах мільйонів росіян, паралізуючи їх свідомість своїми токсинами. Природно, він далеко не єдиний, хто впорскує за допомогою Останкінської голки паралізуючу отруту до тіла російської популяції. Але у Кисельова це виглядає навдивовижу відверто і аж надто наочна мотивація: паралізувати свідомість росіян для того, аби, окрім іншого, захистити свою жирну личинку, відкладену в тілі окупованого Криму …
Путінські інформаційні війська мають у своєму складі підрозділи, що спеціалізуються на ударах по мізках різних груп населення, як у Росії, так і за кордоном. Кисельови-соловйови та інші норкіни-шейніни б’ють по площах, вражаючи мізки широких народних мас. Такі як Познер призначені в основному для освітянців, для декого з яких примружені втомлені очі та весь європейський імідж телевізійного гуру слугують гарантією журналістської якості.
Познер і Кисельов один одного терпіти не можуть і не приховують цього. Рік тому Познер заявив, що «Кисельову і Соловйову руки не подасть». Та попри це всі вони роблять одну справу. Як говорилося в рекламному ролику пива Dr.Diesel: «Ми такі різні – та все одно ми разом» …
Джерело: блог Ігоря Яковенка