Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
Політична і економічна залежність Казахстану від Росії дуже велика. Таку думку в інтерв’ю Крым.Реалии висловила казахстанська журналістка, один із координаторів суспільно-політичного руху «Демократичний вибір Казахстану» Жанара Ахметова, яка зараз живе в Україні.
«Режим у Казахстані дуже схожий на російський, що закладає основу для дружніх відносин між ними. Наразі майже всі сфери життя в Казахстані так чи інакше пронизані російським впливом. До цього зобов’язує і велика кількість організацій, створених спільно Казахстаном і Росією. Це ОДКБ, «Шанхайська п’ятірка» і, звісно, Євразійський економічний союз (ЄЕС). До речі, саме членство в ньому дуже сильно обвалило економіку Казахстану останнім часом», – повідомляє журналістка.
Зі слів Жанари, казахстанська економіка серйозно постраждала від накладених на Росію санкцій.
У Казахстані криза відчувається навіть сильніше, ніж в Росії, оскільки у нас немає тих ресурсів і запасу міцності, які має Москва
«Теньге сильно залежить від рубля, і обвал рубля відразу ж позначається на нас. При цьому в Казахстані криза відчувається навіть сильніше, ніж в Росії, оскільки у нас немає тих ресурсів і запасу міцності, які має Москва. До того ж, як це часто буває в умовах сировинної економіки, президент Нурсултан Назарбаєв і його команда багато років займалися особистим збагаченням і не створили жодної інфраструктури, що зміцнювала б економіку. Уряд зневажливо поставився до можливості введення антиросійських санкцій і не зробив нічого для того, щоб убезпечити нашу країну від їх наслідків. У Казахстані дуже широко представлена російська банківська система, і влада веде себе безвідповідально, навіть не попереджаючи, що ці банки перебувають під санкціями. Росія активно присутня в будівельній галузі, в сільському господарстві й, звичайно, Казахстан отримує бензин з Росії. Російські продукти активно витісняють з ринку місцеві, оскільки росіяни мають можливість продавати їх дешевше», – пояснює опозиційна активістка.
Незважаючи на агресивну політику Москви на пострадянському просторі, Росія, за словами Жанари, досі подається в Казахстані як гарант стабільності та безпеки. Насамперед цей образ створюється за допомогою ЗМІ.
Російські медіа займають приблизно 90% інформаційного простору. Це не тільки телеканали, а й радіо, газети, сайти
«У нас дуже активно діє російська пропаганда, і російські медіа займають приблизно 90% інформаційного простору. Це не тільки телеканали, а й радіо, газети, сайти, а також наявність російських власників і співвласників в місцевих ЗМІ. Наприклад, чоловік прес-секретаря партії «Єдина Росія» має частку в одному з наших центральних каналів. Більш того, місцева, казахстанська пропаганда також будується на основних постулатах російських ЗМІ, хіба що не з таким ступенем агресивності. Якщо російські медіа прямо називають Захід головним ворогом, казахстанське телебачення і сам Назарбаєв висловлюються дещо м’якше, зауважуючи, що «Казахстан ще не готовий до демократії» й «західні лекала нам не підходять». При цьому Назарбаєв періодично демонструє «багатовекторність» своєї політики, однак на практиці цього не відчувається», – зазначає Жанара Ахметова.
Казахстанські ведучі переймають російський стиль. На каналах працюють російські консультанти, і їх вплив став сильно відчуватися
З її слів, ставлення казахстанських глядачів до російського інформаційного контенту двоїсте. З одного боку, агресивний мілітаристський стиль, властивий кремлівській пропаганді, не близький «східному» глядачеві. З іншого боку, казахстанське телебачення суттєво поступається вмінню російських ЗМІ подавати будь-пропагандистський матеріал як шоу. Саме видовищність «картинки», створювана російськими медіа, приваблює казахстанського глядача.
«Навіть наші, казахстанські ведучі, спостерігаючи це, починають переймати російський стиль. На наших каналах працюють російські консультанти, і їх вплив став сильно відчуватися. При цьому, якщо в Росії зберігаються хоча б номінально опозиційні ЗМІ, то в Казахстані така «розкіш» не дозволяється. На цьому тлі постійно спостерігається прихильність до російського контенту, посилання на нього, наявність російських експертів на місцевому телебаченні.
Казахстанський обиватель не чинить опору навіюванню основних кремлівських постулатів. На акцію «Безсмертний полк» в Алмати вийшло 120 тисяч людей
«Тема воєнної агресії та «кримнашізму» не близька нашому глядачеві, але, тим не менш, не відлякує його, а, швидше, просто пропускається як щось, що не викликає інтересу. У більшості людей не працює критичне мислення, і вони не співвідносять одну частину пропагандистського контенту з іншою. Таким чином, пропускаючи не цікаві для нього сюжети, пов’язані з війною, казахстанський обиватель не бачить суперечності в тому, щоб одночасно відчувати гордість за Путіна й не чинити опір навіюванню основних кремлівських постулатів. Наприклад, на акцію «Безсмертний полк» в Алмати вийшло 120 тисяч людей», – пояснила Жанара.
Офіційні ЗМІ – це далеко не єдиний канал впливу російської пропаганди в Казахстані.
Варто тільки порушити тему Криму, і ви відразу побачите безліч співробітників «фабрики» з Ольгіно, які пишуть агресивні коментарі
«Під час Майдану російська «фабрика тролів» була активно присутньою в місцевих соціальних мережах, на казахстанських сайтах і форумах. І сьогодні будь-яка тема, що стосується України, моментально «покривається» тролями. Варто тільки порушити тему Криму, і ви відразу побачите безліч співробітників «фабрики» з Ольгіно, які пишуть агресивні коментарі. На жаль, ця тактика ефективна. Навіть якщо психологічно більшість казахів не відгукуються на таку агресію, атаки тролів породжують відчуття безвиході. Людям здається, що, оскільки тролів так багато, з ними просто марно сперечатися і перемогти їх неможливо», – нарікає казахстанська журналістка.
За словами опозиційної активістки, не менш сильний зв’язок між Москвою і Астаною спостерігається на рівні спецслужб.
«Багато співробітників Комітету національної безпеки (КНБ) Казахстану проходили навчання в Росії. Вони співпрацюють дуже тісно, особливо в сфері технологій: все, що пов’язано з блокуванням інтернет-ресурсів і стеженням за опозицією. Також на території Казахстану розташовані російські військові бази, а «Байконур» повністю належить Росії. Там не використовується навіть національна валюта», – повідомляє Ахметова.
Ще однією схожою рисою двох режимів Жанара називає створення підконтрольних громадських організацій. Так, з її слів, організації націонал-патріотів, що діють в Казахстані, створюються і контролюються владою, до того ж при узгодженні з Москвою.
Влада навмисно підбурює людей до протистояння на національному ґрунті, нацьковуючи різні групи одні на одних
«Ці організації, що фінансуються урядом, часто провокують конфлікти з російськомовним населенням Казахстану, що дає потім Назарбаєву можливість виступити як «миротворець», що вирішує ці конфлікти. Влада навмисно підбурює людей до протистояння на національному ґрунті, нацьковуючи різні групи одні на одних. Наприклад, Назарбаєв сам нацьковує націонал-патріотів на російськомовних людей, роблячи російськомовним надто сильні поблажки, які дратують казахів, а потім дає росіянам зрозуміти, що тільки він зможе захистити їх. Іноді, навпаки, він встає на бік казахської частини населення.
У Казахстані розвинений трайбалізм, люди з різних кланів часто зневажають один одного. Виникають конфлікти з іншими національними меншинами
З одного боку, ця політика гранично роз’єднала народ, а значить, роз’єднала і потенційний протестний рух, не залишаючи жодної можливості для консолідації протесту. У нас існують поняття «шала-казах» (продукт міської культури) і «нагіз-казах» («справжній» казах), непримиренність між якими теж зростає. Також в Казахстані розвинений трайбалізм, люди з різних кланів часто зневажають один одного. Виникають конфлікти з іншими національними меншинами: узбеками, корейцями тощо. З іншого боку, подібні конфлікти відволікають людей від якихось непопулярних або диктаторських дій Назарбаєва. Також, можливо, націоналістичні організації використовуються для маніпуляцій у відносинах з Росією як посилання на думку «народу», з приводу якої Назарбаєв може торгуватися з Путіним», – розмірковує Жанара Ахметова.
Незважаючи на ці «маневри», журналістка не вірить, що Кремль незабаром буде зацікавлений у зміщенні Назарбаєва.
«У 2014 році ми відчували загрозу можливої російської анексії Північного Казахстану, але зараз я не думаю, що Росія в змозі підняти там сепаратистські настрої. Однак якщо Назарбаєву або Путіну вигідно буде розв’язати війну, вони, безумовно, мають ресурси, щоб її розв’язати, граючи на національних протиріччях», – вважає активістка.
При цьому, за словами Жанари Ахметової, справжніх націонал-патріотів, так само як і людей ліберальних поглядів, казахстанська влада суворо переслідує.
«У нас, як і в Росії, використовуються і арешти за репости в соціальних мережах, і навіть каральна психіатрія. Якщо в Росії хоча б якісь мітинги узгоджені з владою, то в Казахстані останній узгоджений мітинг був, мабуть, років п’ять тому – за винятком мітингів, що проводяться самою владою. Наприклад, останній такий мітинг влада організовувала проти США – що, до речі, теж дуже нагадує мітинги «НОД» в Росії», – поділилася Жанара.
Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии