Інвестиції у Крим – міф чи реальність?

29 червня заступник міністра економічного розвитку російського уряду Криму  Андрій Кулик  на прес-конференції в Сімферополі  розповів  про зростання приватних російських інвестицій та іноземців, котрі не бояться вкладатися в економіку півострова, незважаючи на санкції. Це, на його думку, призвело до збільшення капітальних вкладень у Крим.

Однак слова російського чиновника спростовує кримська статистика.

«Більше половини з цих 195 мільярдів (обсяг інвестицій до Криму в 2017 р – авт.) – це приватні, недержавні інвестиції. Це свідчить про те, що приватні інвестори активно, попри перешкоди, інвестують в економіку Республіки»,  – запевняє Кулик.

Але дані  Кримстата  показують зовсім іншу картину: за чотири роки частка приватних капіталовкладень в Криму  знизилася  з 61,4% до 37,3% в загальному обсязі інвестицій. Це свідчить про небажання російських інвесторів ризикувати, вкладаючи кошти в анексуваний півострів.

За словами Кулика, іноземці також охоче інвестують в економіку Криму, не лякаючись санкцій.

«Реальні іноземці – це ресторатори в Севастополі, Балаклаві, Ялті, які відкрили тут ресторани. Це серби, італійці та інші. Кого лише там тільки немає! Це реальні інвестори, які не бояться жодних обмежень», –  запевняє  російський чиновник.

Проте таких «реальних іноземців» в Криму можна перерахувати на пальцях, адже частка іноземного капіталу з 2014 р в структурі інвестицій впала у шість разів, а кількість підприємств спільної власності скоротилося удвічі.

У підсумку, якщо в 2014 році частка іноземних і спільних інвестицій становила 10% в загальному обсязі, то нині – менше 3%. А так, іноземці, звісно, санкцій «не бояться».

Тому левова частка інвестицій у Крим – це російські  кошти  (97,3%), причому, здебільшого, державні. За чотири роки частка капвкладень підприємств упала в 3 рази і становить лише 14% в загальній структурі інвестицій. У той же час частка державних інвестицій зросла удвічі, досягнувши 82,5% в загальному обсязі. Водночас дві третини вливань – гроші федерального бюджету, який наповнюється, окрім іншого, податками росіян.

62% всіх інвестицій припадає на сферу транспорту – міст через Керченську протоку і трасу «Таврида». А ось промисловості залишається лише 3% капвкладень, будівельній сфері – всього 0,5%. У підсумку загалом за чотири роки в ці галузі вклали 12 млрд рублів.

За України воліли вкладати саме у виробничі потужності: на промисловість припадало в середньому до 50% капвкладень, на будівельну сферу – більше 20%. У підсумку за 2010-13 рр. промислові та будівельні інвестиції склали 42 млрд грн (близько 110 млрд рублів).

Російські чиновники навчилися видавати бажане за дійсне, вміло маніпулюючи цифрами. Але це не змінить інвестиційної непривабливості Криму для іноземних і російських інвесторів, а фінансувати економіку півострова будуть за рахунок бюджету, тобто за гроші російських платників податків.

Джерело: Євгенія Горюнова, для Крим.Реаліі

Євгенія Горюнова – кримський політолог