Джерело: Олександр Гостєв, для Радіо Свобода
Участь Росії у війні в Сирії та викликане цим, у тому числі, загострення відносин Москви з Заходом може привести до Третьої світової війни. Як свідчать результати останнього опитування «Левада-Центру», в імовірність такого сценарію вірять вже 57 відсотків росіян.
Соціологи «Левада-Центру», які організували спеціальне опитування на тему сприйняття жителями Росії сирійського конфлікту, зазначають, що зростання їх віри в реальність початку великої війни із західними країнами, вочевидь, викликане як загостренням бойових дій у самій Сирії та їх явною нескінченністю, так і нинішнім загальним розпалюванням пристрастей у міжнародних відносинах.
Цими днями «Левада-Центр» провів іще одне опитування із назвою «Росія-Захід», і воно виявило помітне збільшення частки росіян, які відчули, що їхня країна опинилася в міжнародній ізоляції. Якщо в 2017 році так вважали 46 відсотків людей, опитаних соціологами, то в 2018 році їх частка зросла до 56 відсотків.
Серед росіян сьогодні побутує впевненість в тому, що до Росії на Заході ставляться швидше «із презирством» і «зі страхом», в той час як у Росії до західних країн ставляться переважно «без особливих почуттів».
Директор «Левада-Центру» Лев Гудков звертає увагу на те, що після недавнього прийняття Конгресом США пакета чергових санкцій проти Москви росіяни знову почали болісно переживати конфліктність ситуації й відчувати критику з боку Заходу. Однак у більшості своїй вони пояснюють все «одвічною західною русофобією» – оскільки саме так трактують те, що відбувається, офіційні російські ЗМІ. За словами Гудкова, кількість респондентів, які вважають, що «всі на Заході» ставляться до Росії зі страхом, презирством і тривогою, стає дедалі більшою. При цьому виявлена ними «байдужість» до західних країн видається доволі показною.
Що ж до участі Росії у війні в Сирії та небезпеки прямого збройного зіткнення через це з арміями держав НАТО, то в те, що події можуть почати розвиватися за найгіршим сценарієм, вірять 16 відсотків опитаних соціологами «Левада-Центру», і ще 41 відсоток респондентів вважає, що таке цілком можливо. Лише у 27 відсотків росіян немає страху, що конфлікт у Сирії закінчиться великою війною, і всього 11 відсотків переконані в тому, що це абсолютно неможливо.
Про те, як війна в Сирії та західні санкції впливають в останні місяці на думки й настрої жителів Росії, Лев Гудков розповідає в інтерв’ю Радіо Свобода:
– Більшість росіян схвалює втручання Росії в сирійські справи, оскільки для них це лише один із фронтів нової «холодної війни» і протистояння зі США? Їх насправді анітрохи не хвилює доля режиму Башара Асада, війна з терористичними угрупованнями?
– Саме так! Не менше ніж 50 відсотків росіян підтримують цю війну і політику російського керівництва в цьому відношенні, тільки тому, що все це вписується в загальний сюжет зростаючої конфронтації з Заходом і протидії США. Підтримка Асада стоїть на третьому-четвертому місці. А терористичне угрупування «Ісламська держава» – це для них туманний образ, синонім світового тероризму, присутній в головах як узагальнений міфологічний типаж ворога.
– Наскільки щільно словосполучення «війна в Сирії» взагалі закріпилося в головах і душах росіян за останні роки?
– Коли Росія тільки почала брати участь в сирійському конфлікті, стурбованість і тривога з приводу можливості перетворення цієї війни в «новий Афганістан» були високими. Але в міру «рутинізації» цієї війни і попри велику кількість переможних реляцій російської пропаганди настрої трохи заспокоїлися і інтерес впав. Уважно стежили за подіями в Сирії в 2016-17 роках приблизно 18 відсотків населення. В останні місяці, після розгрому загону з «ЧВК Вагнера» під Дейр-ез-Зором і загального збільшення кількості повідомлень про воєнні втрати Росії, ця увага зросла до 31 відсотка. Більшість вважає, що воєнні дії там Росії слід припинити. І є переконаність, що війна в Сирії буде тягнутися дуже довго, 70 із лишком відсотків росіян кажуть, що вона триватиме не один рік. Взагалі людям до кінця не зрозумілі ні мета участі Росії в цьому конфлікті, ні масштаби залучення. Це суміш довіри й недовіри одночасно.
– Яку роль у формуванні образів цієї війни та її можливих наслідків відіграють офіційні російські медіа?
– Стовідсоткову. Картина того, що відбувається там, повністю формується завдяки державним ЗМІ. Ніяких інших впливових джерел інформації ми в опитуваннях не фіксуємо. Деякі звертають увагу на невеликі повідомлення в інтернеті, на статті на незалежних інформаційних порталах, але це лише доповнення, яке підтримує масові сумніви, недовіру до пропаганди. Але для більшості все одно це не альтернатива і не основне джерело інформації. Все, що люди дізнаються про те, що відбувається в Сирії, вони отримують від провідних телеканалів російського телебачення, Першого, НТВ і так далі.
– Я пам’ятаю квітневе опитування ВЦІОМ і його результати, коли дві третини опитаних висловилися за воєнну підтримку Башара Асада в разі прямого зіткнення його сил зі США. Тобто, якщо судити з вашого опитування, люди бояться великої війни і водночас хочуть війни? Як це розуміти?
– 39 відсотків росіян виступають за припинення участі Росії в цій війні, 34 відсотки – за продовження. Відносна більшість все-таки виступає за те, щоб повністю піти з Сирії. Одна з головних подій минулих місяців – чергова заява президента Володимира Путіна про закінчення сирійської операції та виведення військ. Тож підтримки особливої немає, а у ВЦІОМівському опитуванні ми маємо справу, думаю, з «наведеною підказкою». Схвалення політики Росії в Сирії на низовому рівні – суто декларативне. Нічим жертвувати люди заради продовження цієї війни не хочуть і не хотіли б у майбутньому. Але вони не визначають політику, не впливають на те, що відбувається, і тому миряться з ним. Заради «престижу держави» – так, можна на словах схвалити дії російського керівництва. Головне: сенс цієї війни, загалом, для людей не дуже зрозумілий.
– Отже, дані вашого останнього опитування свідчать, що більше ніж половина респондентів бояться початку Третьої світової війни через участь Росії в сирійському конфлікті. Це постійна тенденція, наростаюча? Це набагато більше, ніж у 2014 році, наприклад, після загибелі малазійського «Боїнга» в небі над Донбасом?
– Ні, це приблизно той самий рівень. У липні 2014 року прямого зіткнення з НАТО побоювалися 52-54 відсотки опитаних. Перед початком участі російських військових у війні в Сирії цей показник впав до 43 відсотків, в липні 2016 року – до 29 відсотків. Потім, після чергового загострення ситуації в Україні й ескалації конфлікту в Сирії, цей показник піднявся знову, особливо в останні місяці – дійсно, дуже помітно стали зростати ці побоювання. Причому вони наростають всупереч пропаганді і спробам влади заспокоїти населення. Весь життєвий досвід людей, стурбованих неконтрольованим ходом конфронтації з Заходом, поки словесної, переходить вже у відкриту тривогу з приводу можливої гарячої фази, можливості розв’язання великої війни.
– А кого звинувачують опитані вами в тому, що Росія опинилася в ізоляції? Судячи з даних іще одного вашого опитування, у світі Росію дедалі частіше сприймають як «країну-ізгоя». Щось мені підказує: вочевидь не самих себе…
– Зрозуміло, тільки не самих себе. Звинувачують США, Захід в цілому, звинувачують цю метафізичну «русофобію, характерну для Заходу», але в жодному разі не саму Росію і не її населення, яке підтримує політику влади. В жодному разі відповідальність не береться на себе! Це нормальна тактика поведінки ще радянської людини, яка звикла уникати відповідальності за принципом: «Влада може робити, що хоче, але до чого тут я? Винні всі інші, а я лише жертва». Це дуже характерна позиція російської масової свідомості. А в цьому випадку вона ще й підтримана офіційною політикою і усією провладною кремлівською пропагандою, надзвичайно агресивною і безперервно діючої. Від неї звичайній людині, обивателю, дуже важко захищатися, тому що мінімум 20 годин на добу його довбають цим у голову. І вся войовнича риторика і штампи осідають у свідомості й підсвідомості навіть у, здавалося б, інформованих і освічених людей. Безупинність навіювання, пропагандистської обробки мас – дуже дієвий інструмент прочищення мізків.
– Поставлю питання по-іншому: отже, в головах росіян водночас укладаються дедалі більша ненависть, гнів, неприязнь до США – і страх війни з ними?
– Так, і я б іще додав третій компонент, надзвичайно важливий: очевидне бажання, щоб конфронтація зі США і Заходом в цілому швидше скінчилися, пройшли, як мана, як невдалий випадковий період. Надія, що все закінчиться тільки словесною перепалкою, лайкою, що до справжньої бійки не дійде, теж присутня. У росіян є прагнення повернутися до нормальних відносин зі світом, звичайних економічних, партнерських, культурних зв’язків. Всі ці бажання можуть співіснувати в одній голові. Просто на різні ділянки мозку та різні інстинкти діють різні джерела впливу. Досвід говорить, що будь-який мир кращий, ніж розмахування кулаками, з одного боку. З іншого боку – словесна, демонстративна конфронтація зі США, найсильнішою країною у світі, показує їм нібито власну значимість і власну силу, підвищує почуття самоповаги до себе. А по-третє, і те й інше породжує прихований страх! Це все одночасно присутнє в масовій свідомості.
– Серед росіян високий відсоток тих, хто вважає себе знавцем світової дипломатії, експертом, що добре розуміється на ситуації на Близькому Сході, наприклад, обізнаний із складнощами зовнішньої політики Росії та США?
Врізка
Зрозумілість примітивного пояснення дає людям відчуття, що вони мають правильні судження про те, що відбувається у світі
Кінець врізки
– Кумедно, але так, адже нинішня пропаганда підкріплює все ті приховані психологічні установки, що існували в головах і до цього, що йдуть іще з радянського часу. Вони зберігаються, множаться, відтворюються: мовляв, Захід завжди вороже налаштований по відношенню до Росії, він хоче її ослабити, принизити, розчленувати, прибрати її територію до рук, її сировинні багатства взяти собі під контроль і так далі. І пропаганда лягає на це світосприйняття. Зрозумілість примітивного пояснення дає людям відчуття, що вони мають правильні судження про те, що відбувається в світі. Але якщо питати їх про конкретну ситуацію, скажімо, про інтереси Росії в Сирії, взагалі про суть цієї війни, то, звісно, більшість відповідає, що вони не дуже розбираються в цьому, що їм не зрозумілі ні мета, ні розклад сил, ні її учасники, – каже Лев Гудков.
Олександр Гостєв – редактор інформаційної служби РС, міжнародний оглядач, автор і редактор рубрики та подкасту «Атлас світу».
