Оригінал статті: Пола Черток, EastWestBlog
Твіттер-аккаунт посольства Росії у Великобританії часто демонструє стару й нову російську пропаганду. Відома нам «стара» пропаганда розхвалює красу російської природи, врожаї зернових, повідомляє про дні народження героїв і видатні дати героїчних подій в історії Росії та Радянського Союзу. Під «новою» пропагандою мається на увазі те, що ми спостерігаємо останні кілька років. Найліпше це можна позначити як дезінформацію – свідомо недостовірну і неправдиву інформацію, яка використовується для того, щоб змінити суспільну думку заради політичних цілей. І справді, нині Захід переживає хворобливе зіткнення з російськими кампаніями з дезінформації, після того, як одна з них на повну потужність розгорнулася в соцмережах під час виборів президента США у 2016 році.
Отруєння двох росіян у Британії минулого тижня є ідеальною демонстрацією тактики дезінформації, що часто використовується російськими чиновниками для брехні, збивання з пантелику, газлайтингу (маніпулювання подіями та ситуаціями, щоб змусити людину повірити, що він або вона божевільний або що все насправді зовсім інакше) і тролінгу, щоб скинути відповідальність із Кремля. Розглянемо твіти російського посольства з приводу отруєння колишнього шпигуна Сєргєя Скріпаля та його дочки, вчиненого з використанням смертельної хімічної зброї в неділю, 4 березня, в англійському місті Солсбері.
66-річний Сєргєй Скріпаль, колишній російський подвійний агент, з 2010 року проживав у Великобританії, і його 32-річна дочка Юлія, громадянка Росії, були знайдені в непритомному стані на лавці в парку після того, як провели спокійний день, здійснюючи покупки і обідаючи в сонному містечку Солсбері. У ресторані й пабі, які вони відвідували в неділю, слідчі виявили сліди хімічної нервово-паралітичної речовини, яка була використана проти них. Дії цієї речовини могли піддатися близько 500 інших людей, включаючи поліцейського, який першим прибув на місце події.
Посольство Росії у Великобританії реагує на такі жахливі новини не з подивом або хоча б зі співчуттям. Замість цього вони відразу ж відкидають провину, використовуючи уже стандартний сценарій кремлівської пропаганди. У прес-релізі від 6 березня, тобто через два дні після отруєння, будь-яка відповідальність заперечувалася («зовсім не відповідає дійсності»), а ті, хто підозрював причетність російської влади до чергового замаху, звинувачувалися в «антиросійській» пропаганді, яка просувається тими, хто прагне до «демонізації» і «очорнення» Росії.
Тези з приводу Скріпаля, озвучені посольством, так часто використовуються Владіміром Путіним і кремлівськими чиновниками, зокрема, його прес-секретарем Дмітрієм Пєсковим та міністром іноземних справ Сєргєєм Лавровим, що такий сценарій уже добре знайомий:
- Русофобія – істерія з приводу Росії – антиросійська пропаганда
- Чиста спекуляція: немає доказів
- Засекречені докази – покажіть Росії засекречені матеріали
- Заперечення – збивання з пантелику – газлайтинг
- Лицемірство заходу
- Тролінг
Русофобія – істерія з приводу Росії – Росія як жертва антиросійської пропаганди
Російська пропаганда використовує цю тактику як спосіб заперечення всіх звинувачень і відповідальності, одночасно перевертаючи все з ніг на голову. Тобто, вони не тільки стверджують, що Росія не винна, але і вказують пальцем на тих, хто їх звинувачує, переконуючи в тому, що саме Росія в цьому випадку є жертвою – жертвою жахливої й несправедливої кампанії демонізації з боку Заходу.
Цей принцип можна побачити в таких твітах російського посольства:
«Розслідування справи Скріпаля проходить за сценарієм Літвінєнка»
«Перекручування наративу»
«Винні росіяни»
«ЗМІ вирішують, якою має бути публічна думка»
«Так краще продається»
- Просто спекуляція: немає доказів того, що винна Росія
Цей принцип російської пропаганди використовує той факт, що деяка інформація в роботі спецслужб обов’язково засекречується. Провідні слідчі за кілька днів змогли ідентифікувати нервово-паралітичну речовину (та її російське походження), яка була використано при отруєнні Скріпаля. Але у твітах посольства про це йдеться так: «багато спекуляцій», «брак інформації», «немає даних», «результати засекречені». Зверніть увагу, що посольство використовує термін «засекречений» для того, щоб, свідомо вводячи в оману, натякнути на те, що це використовується як відмовка. Тобто вони мають на увазі, що британські слідчі приховують або прикривають «справжні» докази, які, як стверджується, відновили б репутацію Росії, якщо б тільки ці підлі британці їх розкрили. Отож, пропагандисти спростовують усі докази, у т. ч. засекречені, називаючи їх спекулятивними, роблячи висновок, що насправді «доказів немає» зовсім.
- «Таємні матеріали»
Російські вимоги доступу до засекречених матеріалів схожі на пункт 2 вище (спекуляція / відсутність доказів). Цікаво, що з одного боку, російське посольство відкидає всі засекречені докази, вважаючи це відмовкою. «Можна не сумніватися в тому, що розслідування буде засекречено». «Більшість інформації засекречено». Але з другого боку, вони хочуть отримати цю інформацію – для того, щоб «оцінити її правдивість». Посольству добре відомо, що Великобританія не розкриє конфіденційні джерела, тому що публічне розкриття цієї інформації, безсумнівно, може скомпрометувати безпеку ще більшої кількості людей. Однак росіяни все одно досить регулярно висувають такі вимоги. Вони вимагали інформацію від слідчих, які працюють над справою цивільного літака МН17, збитого над окупованою територією України в 2014 році. Вони регулярно вимагають матеріали розслідування про хімічні атаки в Сирії. І, звичайно ж, вони все ще вимагають доказів з приводу свого втручання в американські вибори. Знову ж, які б докази не були надані, вони знайдуть спосіб для збивання з пантелику і маніпуляцій, що підводить нас до наступної тактики пропаганди.
- Заперечення – збивання з пантелику – газлайтинг
Російська пропаганда часто досягає своїх цілей, просто зміщуючи фокус уваги. У цьому випадку посольство Російської Федерації у Великобританії так наполегливо старається, що воно, схоже, заперечує те, що Скріпаль дійсно є колишнім російським шпигуном, про що свідчить твіт: «Насправді він був британським шпигуном, який працював на MI6». Вони намагаються маніпулювати і збивати з пантелику. Звичайно ж, Скріпаль був російським шпигуном! Але забудьте про це. Те, що вони намагаються зробити – це припустити щось зловісне про британську розвідувальну службу MI6. Можливо, якщо зосередити увагу на тому, що Скріпаль був британським шпигуном, то британці можуть виявитися відповідальними за отруєння Скріпаля та його дочки. Цей пункт посилюється подальшими припущеннями про те, що попередні загадкові смерті росіян у Британії також «пов’язані з британськими спецслужбами». «Який збіг». Певно, це також справа рук британських шпигунів. Погляньте он туди, відповідь там, а не тут, у Росії, в такому очевидному місці. Не враховуючи те, що якби Скріпаль насправді був британським шпигуном, це б стало ще одним мотивом для Росії!
- Лицемірство Заходу
Ця тактика є улюбленою формою «критики у відповідь на критику», використовуваної російськими пропагандистами для атак на демократичні цінності Заходу і основоположні принципи західного відкритого суспільства, такі як свобода слова, свобода преси, свобода зібрань, верховенство права і т. ін. Російське посольство вимагає, щоб ці цінності застосовувалися щодо них, хоча Росія фактично є поліцейською державою і не поважає ніякі з цих цінностей щодо своїх громадян у Росії. Посольство Росії радісно розхвалює наші західні цінності для того, щоб жбурнути їх нам у обличчя як докази нашого власного лицемірства. У випадку зі Скріпалем вони пишуть у Твіттері: «Презумпція невинності 2.0: невідомо, що трапилося, невідомо, чому це трапилося, але винні росіяни».
- Тролінг
Нарешті, є характерний тролінг, глузування і похмурий загрозливий сарказм, часто використовуваний російськими пропагандистами в соцмережах або де-ін-де. Цей нещодавній твіт російського посольства є відверто загрозливим, оскільки насміхається над тим, що Скріпаля називають російським шпигуном (ким він і є!). Фотографія героя з фільму про Джеймса Бонда, який спрямовує пістолет прямо на глядача. Хто не здригнувся, побачивши це на своєму екрані? Тільки не мафіозна держава.
Вся ця російська пропаганда може позбавити вас терпцю, відчайдушно намагаючись спростувати свою ймовірну відповідальність за цей жахливий теракт, здійснений на території Великобританії за допомогою зброї масового ураження. Але важливо бачити те, що твіти посольства також виразно нагадують світові про те, чому Кремль є головним підозрюваним у отруєнні Скріпаля: а саме, твіти самі по собі розкривають чіткий сценарій і практику того, що критики Путіна вмирають за загадкових або нез’ясовних обставин. Вони навіть запостили у Твіттері імена декількох десятків покійних росіян – Бєрєзовского, Пєрєпєлічного, Літвінєнка, – у деяких випадках супроводивши їх фотографіями. Баріс Бєрєзовскій, колись могутній олігарх, який протистояв Путіну, був знайдений повішеним у ванній кімнаті свого будинку в Беркширі. 44-річний Алєксандр Пєрєпєлічний, який повідомив про долю величезної суми викрадених з російського бюджету грошей, через які був заарештований Магнітскій, помер під час пробіжки у графстві Суррей. І, звичайно ж, Алєксандр Літвінєнка – співробітник російських спецслужб, який критикував кремлівську корупцію і Путіна, отруєний радіоактивним полонієм у чашці чаю в лондонському готелі. Державне розслідування, проведене у Великобританії, знайшло двох росіян, пов’язаних з Кремлем, відповідальних за його вбивство, і, що важливо, визначило, що з великою ймовірністю наказ про його знищення віддав Путін.
Коли тактики, використовувані російською пропагандою, визначені, при зіткненні з ними їх можна легко розпізнати. І з їхнім впливом можна буде боротися за допомогою критичного мислення. Знання є найкращим способом протистояти пропаганді.
