Після того, як Польща у відповідь на міграційну кризу, влаштовану білоруською владою, почала будувати на кордоні паркан, у білоруській антипольській пропаганді з’явилася ще одна тема – екологічна. Білоруські експерти стверджують: будівництво паркану порушить екосистему Біловезької пущі, створить перешкоди для міграції тварин, а це негативно позначиться на унікальній популяції зубрів. Цього року тема Біловезької пущі навіть звучала на Кліматичному саміті ООН в Азербайджані з ініціативи білоруської сторони.
На кліматичний саміт у Баку Лукашенко поїхав поговорити зовсім не про екологію, його не назвеш великим захисником природи, на ній він звик швидше заробляти. Але оскільки порядок денний був суворо обмежений темою саміту та трьома хвилинами виступу, всі свої екологічні претензії він спрямував на президента Польщі Анджея Дуду. «Вони вирізали цю Біловезьку пущу, а він про рослини розповідає» — так Лукашенко прокоментував виступ польського лідера і додав, що той ні слова не сказав про те, як Варшава побудувала на кордоні паркан, який проходить через Біловезьку пущу, через що там гинуть звірі. Ця заява Лукашенка була широко розтиражована, але ввечері того-таки дня стався конфуз: вийшов указ за його підписом, що дозволяє в Білорусі полювання на ведмедів і рисей, які особливо охороняються. Цієї суперечності пропаганда не помітила, вона була заклопотана розповідями про знищення поляками Біловезької пущі, оскільки ця тема вийшла з локального експертного на високий політичний рівень.
Польща розпочала зведення паркану на кордоні з Білоруссю у 2022 році з метою запобігання проникненню мігрантів з Африки та Близького Сходу, які намагалися потрапити до ЄС через Білорусь. Довжина огорожі становила 186 кілометрів, а висота – 5,5 метрів. Паркан пройшов територією природного комплексу Біловезької пущі, який входить до переліку об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Білоруській владі, а за нею і пропаганді, цей паркан не подобався від початку. По-перше, це докорінно руйнує образ Білорусі як «миролюбного» сусіда, тому важко пояснити електорату, що ж таке сталося, що від «наймиролюбнішої країни на планеті» доводиться відгороджуватися стіною. По-друге, влада Білорусі всіляко заперечує свою участь у міграційній кризі. У їхній інтерпретації це «сотні нещасних біженців прагнуть втекти від війни, яку Захід розв’язав у їхніх країнах». І, по-третє, створення перешкоди на шляху потоку біженців означає, що ці люди залишаться в Білорусі, а що з ними робити, влада не знає.
Оскільки на політичному рівні влада Білорусі на будівництво паркану вплинути не може, то вона вирішила зробити ставку на екологію. Основний посил – побудована огорожа завдає серйозних збитків екологічним системам пущі, зокрема популяціям рідкісних тварин, насамперед зубрам. Постійно з’являються коментарі білоруських експертів про те, що тварини не можуть спокійно пересуватись, оскільки паркан не обладнаний необхідними проходами, та історії, як тварини гинуть, заплутуючись у дроті.
Представники влади паралельно атакували міжнародні організації листами про небезпеку огорожі. Було надіслано звернення до Ради Європи, місії ЮНЕСКО. Експерти ЮНЕСКО навіть приїжджали до білоруської частини пущі, щоби оцінити збитки від будівництва огорожі. Білоруські чиновники висловили готовність виїхати на польську частину пущі, щоб там попрацювати в рамках місії, але поляки їм відмовили, так само як і самі не погодилися приїхати до Білорусі.
Загалом складається враження, що за збереженням польської природи білоруська пропаганда стежить уважніше, ніж за безпекою білоруської. Зараз активно критикують польську владу за вирубку лісів у Біловезькій пущі для реконструкції однієї з регіональних доріг. Не залишається непоміченою кожна подія із зубрами: коли тварин біля кордону збиває військова техніка, у білоруській пропаганді піднімається хвиля критики того, як польська влада у мілітаристському пориві знищує природу. І, звісно, звучить образа на польську сторону, що та не надто хоче повернутися до співпраці і призупинила спільні проєкти. Тому єдиний вихід для Білорусі – це й надалі критикувати поляків за знищення Біловезької пущі на всіх можливих міжнародних майданчиках.
