Костянтин Подоляк, для Крым.Реалии
У Кримському федеральному університеті ім. Вернадського відбулася подія, в яку важко повірити. Вчені юридично світського університету та церковники Таврійської духовної семінарії підписали угоду про співпрацю. Вона, як повідомляють «Крымские известия», передбачає подальшу спільну роботу у сферах науки та освіти, а також у галузі просвітницької і виховної діяльності.
Як повідомляють «Крымские известия», ця угода покликана «протидіяти викликам та йти вперед». Договір підписали виконувач обов’язків ректора КФУ Володимир Кур’янов та виконувач обов’язків ректора Таврійської духовної семінарії ієромонах Андрій (Коротков) у присутності представників адміністрації університету і семінарії Наталії Кармазіної, Романа Близнякова, Ольги Гриви, Таїсії Данилової, Тетяни Гогунської.
Якщо врахувати, що всупереч міжнародному праву і університет, і духовна академія вважає Крим «російським», то фактично ця угода є зневаженням декрету «Про відокремлення церкви від держави та школи від церкви», ухваленого ще Радою народних комісарів у лютому 1918 року, який встановив досі чинний світський характер державної влади і школи та проголосив свободу совісті й віросповідання, й відображений у чинній Російській конституції 1993 року (14 стаття), хоча декрет і втратив чинність постановою Верховної Ради РРФСР від 25 жовтня 1990 року.
Юридично це є порушенням чинної конституції РФ (статті 4-7) та федерального закону РФ від 26.09.1997 року № 125-ФЗ «Про свободу совісті та релігійні об’єднання». І не лише тому, що угода укладена між організаціями, які мають бути відокремлені одна від одної, але й тому, що угода університетом укладена про взаємодію лише з однією релігією, яка через це набула статусу домінування, що ставить у нерівноправне становище і порушує права інші релігії Криму – ісламські, караїмські, єврейські та інші релігійні об’єднання. У цьому разі, схоже, питання про те, як почуватимуться студенти та викладачі університету, які сповідують не християнство, а інші релігії, нікого не хвилювало.
Звісно ж, оскільки за міжнародним правом Крим це Україна, такі дії є також порушенням Конституції України і відповідного Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».
Примітно, що угода, яка суперечить законам, підписана за сприяння представників російських державних організацій – голови комітету парламенту з патріотичного виховання та молодіжної політики Володимира Бобкова та заступника секретаріату фракції «Єдина Росія» Дмитра Малишева.
«Я за розширення контактів, особливо тих, що працюють на позитив. Це саме той випадок. Світські люди чи представники релігійних організацій, усі ми живемо в одній державі, і для нас головне, щоб молодь, яка в цій державі росте, йшла правильним шляхом і в освіті, і духовно, щоб це позначалося на стані нашого суспільства. Тут взаємодію держави та церкви я вважаю принципово необхідною», – зазначив Володимир Кур’янов.
В.о. ректора, здається, не розуміє, що навіть задля втілення у життя всіх цих гарних слів конституція та закон забороняють йому залучати будь-які релігійні об’єднання. Тим більше, що він не має права існуючі в Криму релігійні об’єднання ставити в нерівноправне становище.
Тут, звичайно, не місце пояснювати, чому держава на початку ХХ століття ухвалила рішення про відокремлення держави і школи від церкви. Досить зауважити, що цим правовим принципом держава відокремила не людину від релігії, а себе і школу від церковного мракобісся. І релігію назвали «опіумом для народу» не тому, що вона сповідує духовне виховання, хоч і слідує дорогою ідеалізму, а держава та школа повинні йти шляхом матеріалізму, а тому, що церковники несли в суспільство на практиці цинізм і обман. Маса церковників, покликаних навчати і духовно розвивати народ, самі цинічно не вірять в Ісуса Христа і не живуть за десятьма заповідями християнства, постійно порушують їх. Російська православна церква, наприклад, постійно порушує заповідь «Не убий!» і неодноразово освячувала і військові підрозділи, і зброю, яка йшла на війну та вбивала людей. Як відомо, під час анексії Криму в церквах заздалегідь ховали російську зброю, а потім видавали її солдатам.
Священики, всупереч заповідям, які вважаються духовними правилами поведінки релігійної людини, часто чинили перелюб, обкрадали вірян. Здавна релігійні організації сколихують проблеми поширення педофілії серед священників.
Російська церква, всупереч заповідям, не зупиняє російську державу, коли вона рясно свідчить, наприклад, на судових процесах за брехливим звинуваченням кримчан у причетності до «Хізб ут-Тахрір». Російська православна церква, всупереч заповідям, не зупиняє російську державу, коли вона хибно звинувачує в екстремізмі та тероризмі її духовних братів і сестер «Свідків Єгови». Списки політичних ув’язнених у Росії налічують вже сотні, якщо не тисячі хибно засуджених громадян.
Допускаючи порушення релігійної етики, священики втратили право навчати духовних заповідей інших людей, своєї пастви. Тим більше з таким багажем священики не мають морального права вчити учнів у школах та студентів в університетах. Здається, в.о. ректора кримського університету мав би розуміти ці прописні істини.
Втім, як повідомляється, «організатори та учасники зустрічі обговорили перспективи майбутньої взаємодії, зокрема у сфері обміну кадровим складом. Очільник Таврійської духовної семінарії отець Андрій (Коротков) наголосив на важливості взаємної співпраці світських і духовних навчальних закладів. Серед ключових напрямів спільної роботи він назвав науку, гуманітаристику, а також історію Російської держави та загальну історію. Важливим вектором є виховання молоді у дусі патріотизму й любові до Батьківщини».
Тут усе контраверсійне. Хіба можуть церковники, базуючись на теоретичному ідеалізмі, розвивати чи хоча б викладати науку, що ґрунтується на матеріалізмі? Якщо так, то це буде «наука» чисто кримська, яка відрізняється від науки всього цивілізованого світу.
Яку «історію Російської держави» можуть викладати послідовники «попа Гапона», який зрадив своїх прочан? Тим більше, що РПЦ розуміє історію своєї держави виключно з церковної точки зору, хоча вона була складною, але зуміла вирулити з темряви у світськість. Тепер – повернення назад? Сьогодні релігійний характер держави відхилено всіма християнськими цивілізованими державами. У деяких не християнських країнах ще практикується нерівноправність громадян, як-от в Афганістані, де владу взяли таліби, визнані у багатьох державах терористами.
Своїм поверненням до релігійності школи та держави, співпрацею на ниві нібито «патріотизму й духовного виховання», Росія, гадаю, повертається до підвалин XVII – XVIII століть.
Підписуючи угоду, у Криму говорили навіть не про співпрацю, а про … спайку: «Спайка вищих духовних та світських навчальних закладів має дуже велике значення для виховання молоді, збереження традиційних цінностей і трансляції цих цінностей, якщо ми говоримо про майбутні покоління», – наголошував проректор з наукової роботи Таврійської духовної семінарії Роман Близняков.
Спайка держави, релігійних організацій та школи і в Росії, і в окупованому Криму проявляється у тотальній їхній мілітаризації, виправдовуванні війни та вбивств. Очільник РПЦ патріарх Кирило благословив війну в Україні. РПЦ назвала цю імперіалістичну агресивну війну, що має перспективи перейти у Третю світову, «священною». РПЦ у світі називають «церквою війни», вона запровадила нове трактування смертної кари. За допомогою РПЦ заповіді Христа набувають зворотного змісту. За роки війни російській церкві вдалося повністю підмінити християнські цінності хибними «військово-патріотичними».
У Кримському університеті називають РПЦ «державотворчим елементом», але як це розуміти, якщо знати, що за законами цієї держави церква юридично відокремлена від неї?
І сьогодні в Росії не лише церква, а й школа, як середня, де впроваджено уроки військової підготовки та проводяться військові тренування, так і вища, «заточені» на війну. Зокрема в Криму в університеті ведеться підготовка військкорів, функціонує Військовий навчальний центр, де здійснюється підготовка офіцерів, сержантів та солдатів, а також школа операторів БПЛА. Фактично університет перетворено на подобу військового училища, що готує кадри прямо для фронту. А відтепер усе це освячується ще й церквою.
Під час підписання угоди проректор Таврійської духовної семінарії Роман Близняков зізнався, що ця робота ведеться давно, а тепер закріплена спеціальною угодою. Представники семінарії працюють на майданчику «Школи молодого гуманітарія», разом з університетом та так званим Імператорським православним Палестинським товариством розробляють цілу низку напрямків, пов’язаних із вивченням та популяризацією історії, наприклад – Кримської війни.
До речі, є результат цієї роботи – історію програної війни перетворили на переможний цикл оповідань про героїчну оборону, в яких затушовується правда про війну, як у фактологічному, так і змістовному плані. Так спільно університет і семінарія спотворюють реальну історію своєї держави.
«Світські та духовні навчальні заклади, безумовно, мають разом створювати нову Росію, яка активно протидіятиме всім викликам та йтиме вперед», – підсумував Роман Близняков.
Здається, що саме тому Росія ще довго не матиме правдивої й справжньої історії, якісної та ефективної школи, по-справжньому духовної церкви – відповідно, і така «нова Росія» навряд чи має перспективи стати цивілізованою державою.
Костянтин Подоляк, для Крым.Реалии
