Археологічні знахідки, історичні документи, літописи, усна народна творчість доводять, що у різні історичні періоди Курськ та Курська область були українськими. У січні 2024 р. президент України Володимир Зеленський підписав указ «Про історично населені українцями території Російської Федерації», де серед інших територій згадується і Курська область.
Під час моніторингу соціальних мереж журналісти StopFake натрапили на допис у Threads, в якому користувач із ніком @chillwithkarynsky стверджував, що «Курськ ніколи не був українським».
Питання «Чий Курськ?» виникло не зараз – після вторгнення ЗСУ на територію Російської Федерації. Наприклад, навесні цього року, коли російські визвольні сили у складі ЗСУ розпочали рейди у Білгородській та Курській областях, в українських пабліках та соцмережах активно обговорювалася тема повернення «споконвічних київських земель» назад до України. Тоді кремлівська пропаганда в типовому стилі заявила: «Курська земля була і буде споконвічно російською».
6 серпня 2024 року Збройні Сили України (ЗСУ) перейшли російсько-український кордон і розпочали бойові дії в Курській області Російської Федерації. Користувачі соціальних мереж почали проводити паралелі з подіями весни 2014 року, коли «зелені чоловічки» у формі без розпізнавальних знаків окупували Кримський півострів, і популярне тоді питання набуло актуального продовження: «Із Кримом зрозуміло, а чий Курськ — вони вже запитують?»
Нагадаємо, що навесні 2014 року у Кремлі стверджували, що Крим нібито завжди був частиною Росії, а його окупація та анексія просто виправили тимчасову історичну несправедливість.
Але, на відміну від РФ, Україна не використовує історію як привід для завоювання територій, а українська влада заявляє, що в російсько-українській війні стратегічною метою є повернення до кордонів 1991 року. Як зазначив речник МЗС Георгій Тихий, «на відміну від Росії, Україні чуже не потрібно. Україна не зацікавлена у тому, щоб забирати територію в Курській області, ми хочемо захистити життя своїх людей».
Але водночас Україна не відмовляється від «правди про українців, правди про нас та правди про нашу історію», як заявив український президент Володимир Зеленський у День соборності 22 січня 2024 року, коли підписав указ «Про історично населені українцями території РФ». Президент Зеленський зазначив, що його мета – «повернення правди про історичне минуле заради українського майбутнього». У документі український президент доручив Кабінету міністрів розробити план дій щодо збереження національної ідентичності українців у РФ, зокрема й на історично населених ними землях, а саме на Кубані, Стародубщині, Північній та Східній Слобожанщині в межах сучасних Краснодарського краю, Бєлгородської, Брянської, Воронезької, Курської, Ростовської областей РФ.
Президент Зеленський зазначив, що необхідно підготувати й поширити в Україні та світі матеріали «про більш ніж тисячолітню історію української держави, історичні зв’язки земель, населених етнічними українцями, з українськими національними державними утвореннями у різні історичні періоди».
В «Енциклопедії сучасної України» – виданні Інституту енциклопедичних досліджень Національної академії наук України – є окрема стаття, присвячена Курщині. Автори зазначають, що наприкінці X ст. Курщина увійшла до складу Київської Русі, а місто Курськ вперше згадується в «Житії преп. Феодосія» у Патерику Києво-Печерському у зв’язку з подіями середини 1030-х рр., коли Дніпровське Лівобережжя повернулося під владу Ярослава Мудрого.
Наступні 1000 років також сповнені подій, які доводять, що історія Курської області нерозривно пов’язана з історією України. Наприклад, у статті «Сім цікавих фактів про Курськ та Курську область» історик Євгенія Букет пише, що у XI-XIII століттях Курське князівство входило до складу Чернігово-Сіверської землі. А саме в Курську в 1164-1178 роках княжив знаменитий герой «Слова про похід Ігорів» Ігор Святославич, який керував походом на половців у 1185 році. У XIV столітті Курськ входив до складу володінь київського князя Володимира Ольгердовича, а в «Списку російських далеких і близьких міст» він згадується саме як «київське» місто, зазначає Букет.
Частина земель сучасної Курської області входила до складу держави Війська Запорізького. Зокрема, місто Суджа, яке станом на 14 серпня 2024 р. перебуває під контролем ЗСУ, було засноване у 17 столітті як сотенне місто Сумського полку.
Згодом землі Курської області, населені українцями, увійшли до складу Слобідських козацьких полків. Суджа з околицями та багато інших земель на північ від Сум та Харкова позначено як українські етнічні території на карті південноруських говірок і діалектів, складеній у 1871 році етнографом та фольклористом Павлом Чубинським.
Віталій Скальський, кандидат історичних наук, розповідає, що після перевороту в Петрограді 1917 року на Харківщині, зовсім поруч із Курськом, виникла українська губернська рада, проводилися мітинги, почали виходити друком українські газети. «Те саме відбувалося скрізь, де жили українці, де були більші чи менші українські громади. Українці Курщини не стояли осторонь загальнонаціональних процесів», — пише Скальський.
Того ж таки 1917 року жителі Суджі та Суджанського повіту присягнули українській владі, заявили про вихід із Курської губернії та попросили прийняти їх до складу Української Народної Республіки. А 14 серпня 1918 року значна частина Курської губернії колишньої Російської імперії увійшла до складу Української держави. Ця резолюція стала одним із результатів Київської мирної конференції — переговорів про юридичні підсумки програної більшовиками Першої радянсько-української війни. Але 28 листопада 1918 року більшовики розпочали черговий наступ на Україну і саме в Курську проголосили маріонетковий «тимчасовий робітничо-селянський уряд України». Вже 29 листопада Радянська Росія зайняла місто Суджу, де вустами свого маріонеткового уряду заявила про повалення гетьманської влади, відновлення Радянської влади та закликала до боротьби з Директорією. Вона також оголосила про відміну всіх законів, розпоряджень і угод як Гетьмана та його уряду, так і Центральної Ради.
«Так Суджа та Рильськ опинилися знову в Росії. Але навіть попри це суджанські українці у 1924-1925 роках. самостійно ініціювали широкий процес повернення їхніх околиць до складу України, а місцеві сільради виготовляли штампи українською мовою під час коренізації», — нагадує про події тих днів Букет.
Указ Президента України «Про історично заселені українцями території Російської Федерації», серед іншого, містить також доручення зі збирання та вивчення фактів і свідчень про злочини, скоєні проти українців на території РФ. Як зазначає Радіо Свобода, якщо вірити офіційній російській статистиці, то за останні 20 років чисельність українців на території РФ зменшилася більш ніж утричі — з майже трьох мільйонів (2 942 974 за переписом-2002) до менш ніж 900 тисяч (884 007 за перепису-2021). «Це важко пояснити чимось іншим, ніж планомірною політикою знищення української ідентичності», – пише автор статті Дмитро Шурхало.
Більше про те, як Кремль використовує історію у своїй пропаганді, можете прочитати в матеріалі журналістки StopFake Оксани Полулях.
