Источник: The Insider

Джерело: The Insider

Перед сюжетом Павла Краснова про Олімпіаду в Парижі ведуча програми «Время» Катерина Андрєєва виголосила таку тираду:

«Олімпіада у Парижі б’є рекорди. Але частіше не спортивні, а скандально-абсурдні. Церемонія відкриття як чорна меса. Втеча спортсменів з Олімпійського селища. А перші хлопці на селі — явні трансгендери — б’ють жінок на рингу. Знайшовся і педофіл, допущений до Ігор. І це вже не Ігри, й навіть не іграшки, а жорсткі стандарти Заходу, які він нав’язує решті світу. У каламутній воді Сени тонуть, схоже, не лише олімпійські ідеали».

Під «чорною месою», очевидно, слід розуміти короткий епізод у карнавальному дусі з багатогодинної церемонії відкриття: мізансцена нагадувала «Таємну вечерю» Леонардо да Вінчі. Втім, режисер церемонії Тома Жоллі після того, як розгорівся скандал, пояснив, що надихався картиною порівняно мало відомого нідерландського живописця Яна ван Бейлерта, що зображує бенкет олімпійських богів. Мізансцена з фігурою Вакха на передньому плані справді більше схожа на картину Бейлерта, ніж на фреску Леонардо. Оргкомітет Ігор у своїй заяві наголосив, що ніякого наміру висловити неповагу до якоїсь релігійної групи в нього не було, і висловив жаль у зв’язку з тим, що ця сцена когось образила. Здавалося б, непорозуміння вичерпане, але тільки не для Першого каналу, в якого церемонія, що включала короткий іронічний епізод, перетворилася на сатанинську пародію на богослужіння.

Значна частина сюжету Павла Краснова була присвячена скандалу в жіночому боксі. The Insider вже писав про те, як спортсменок з Алжиру та Тайваню преса оголосила чоловіками — на тій підставі, що минулого року на чемпіонаті світу, організованому IBA — організацією, з якою МОК не співпрацює, вони не пройшли гендерний тест. Краснов заявляє:

«Чомусь очевидні речі — що чоловіки не повинні бити жінок — тепер треба доводити».

Пропагандистів не бентежить те, що до відсторонення від чемпіонату світу ні Іман Хеліф з Алжиру, ні Лінь Юйтін з Тайваню кілька років брали участь у змаганнях IBA, на яких обов’язково проводяться гендерні тести. Тайванська спортсменка двічі, у 2018 та 2022 роках, ставала чемпіонкою світу, алжирська ж у 2022 році посіла 2-е місце.

Представник МОК Марк Адамс зробив заяву щодо тестів IBA:

«Ці тести не є легітимними. Процес самого тесту та його природа не є легітимними. Не варто обговорювати це на публіці. Навіть те, як ці тести було взято, є протизаконним. Я не маю наміру це коментувати».

У сюжеті програми «Время» показано момент після бою Хеліф з італійкою Анджелою Каріні, яка на першій хвилині пропустила потужний удар і отримала травму — ймовірно, перелом носа, — після якої не могла продовжувати бій. Роздратована Каріні після оголошення Хеліф переможницею кричить: «Це нечесно!» і відмовляється від рукостискання. Щоправда, напередодні виходу сюжету Каріні попросила вибачення у Хеліф і заявила:

«Уся ця ситуація мене засмучує. Мені шкода і мою суперницю. Якщо МОК дозволив їй боротися, я поважаю це рішення. Відмова від рукостискання? Я не збиралася цього робити. Насправді я хочу попросити вибачення у неї та у решти. Я була зла, бо мої Олімпійські ігри на цьому скінчилися. Якщо я її зустріну, то обов’язково обійму».

Але автор сюжету вирішив, що краще буде цього не помітити.

Наступна скандальна історія — якість води в Сені, де пройшли запливи в рамках змагань із тріатлону. Тривалий час вода в Сені була дуже брудною і непридатною для купання, але в останні роки Париж запустив масштабну програму очищення води; перед відкриттям Олімпіади у річці скупалася мер Парижа Анн Ідальго. У дні Олімпіади через сильний дощ якість води знизилася, тренування тріатлоністів перенесли в басейн, а старт індивідуальних чоловічих змагань відклали на добу. Але коли змагання відбулися, якість води, за результатами аналізів, була «дуже хорошою».

Але Краснов у своєму сюжеті показує, як після фінішу канадського тріатлоніста Тайлера Міславчука, який посів 9 місце, знудило. Сам Міславчук, щоправда, пояснював це спекою та перенапругою, а газета Le Parisien опублікувала думку лікаря Мікаеля Рошуа: симптоми зараження кишковою паличкою, яку запідозрили у Міславчука, не можуть проявитися так швидко після запливу. Про якісь прояви інфекції у Міславчука, як і у казахстанської тріатлоністки Катерини Шабаліної, в якої теж стався напад блювоти після того, як вона, отримавши від суперниці удар по голові, наковталася річкової води, в наступні дні ніяких повідомлень не було. Втім, це, знову ж таки, не зупиняє пропагандиста.

Сюжет отримав розвиток наступного ранку: Перший канал повідомив, що тріатлонна збірна Бельгії знялася зі змішаної естафети, оскільки одна з учасниць після запливу в Сені заразилася кишковою паличкою і була госпіталізована, а замінити її в команді ніким. Клер Мішель у неділю справді потрапила до лікарні й наступного дня була виписана, але ні вона сама, ні бельгійська команда, ні оргкомітет Ігор нічого не повідомляли про діагноз. У пресі різних країн з’явилися публікації, які пов’язують хворобу спортсменки з якістю річкової води; видання посилаються на бельгійську газету De Standaard, однак вона своє джерело не називає. З огляду на те, що у Франції серйозно ставляться до лікарської таємниці, дотримання якої входить  до Кодексу професійної етики лікаря, інформація De Standaard видається дещо сумнівною.

Віцемер Парижа П’єр Рабадан, відповідальний за питання спорту, зазначив, що на Олімпіаді було ще кілька випадків захворювань спортсменів, але з них лише одна Мішель брала участь у запливі в Сені.

Щоправда, вже після цієї заяви кишкову інфекцію виявили у швейцарських тріатлоністів Адрієна Бріфффо та Симона Вестерманна, але джерело зараження невідоме. Бриффо брав участь у запливі, Вестерманн — ні. Те, що це сталося зі спортсменами з однієї команди, один з яких у Сені не плавав, викликає серйозні сумніви щодо того, що справа в річковій воді. Ще один триатлоніст, який плавав у річці, норвежець Ветле Бергсвік Торн, у якого напад блювоти стався наступного дня після змагань, пояснив своє нездужання харчовим отруєнням. Forbes зазначає, що симптоми гастроентериту можуть бути викликані норовірусом, ротавірусом і сальмонелою, причому ризик зараження цими інфекціями на Іграх від самого початку розглядався як суттєвий.

Від кишкової інфекції кореспондент Краснов плавно переходить до якості їжі в Олімпійському селищі.

«Сире м’ясо! Ви правильно почули, спортсменам подають сире м’ясо! Для країни, відомої на весь світ своєю високою кухнею, це непростима помилка».

Краснов не оригінальний, за сире м’ясо організаторів Олімпіади критикували у різних країнах. Мабуть, критикам невтямки, що якраз у французькій кухні присутня така страва, як стейк тартар, він же стейк по-американськи — страва з сирого яловичого фаршу із сирим яєчним жовтком. Втім, спортсменам могли запропонувати і карпаччо — італійську страву з тонко нарізаної сирої яловичини з оливковою олією та лимонним соком. У європейських ресторанах ці страви можна зустріти часто. Незрозуміло, чому їх треба вважати неприйнятними для спортсменів.

Британська команда дійсно залишилася незадоволеною меню і запросила на Ігри свого шеф-кухаря. Навряд це можна вважати серйозним скандалом: рішення запропонувати спортсменам звичну для них їжу цілком логічне. Але Краснов продовжує:

«Плавець із Австралії навіть заявив, що харчування на Іграх заважає показувати високі результати. Відсутність світових рекордів пояснюється тим, що тут думають не про результати, а про екологічність, веганство і вуглецевий слід. У них був статут, згідно з яким 60% їжі у селищі має бути веганською».

Чемпіон Ігор 2012 року Джеймс Магнуссен, який у нинішній Олімпіаді участі не бере, в інтерв’ю Daily Mail дійсно розкритикував олімпійське меню. Але щодо 60% веганської їжі він дещо перебільшив. За повідомленням видання VegOut, присвяченого вегетаріанству та веганству, спочатку передбачалося, що 60% страв у їдальні Олімпійського селища будуть на рослинній основі, а 30% — веганськими. Втім, коли виявилося, що організатори недооцінили попит на молочні страви та яйця, цей прорахунок виправили. В останній тиждень повідомлення про нестачу тих чи інших продуктів надходили хіба що від російських пропагандистів.

Після цього програма «Время» розповідає про рішення багатьох спортсменів оселитися поза Олімпійським селище, у готелях, оскільки їм запропонували тісні кімнати з картонними ліжками і без кондиціонерів:

«Спортсмени масово перебираються до готелів. Південнокорейська збірна з плавання переїхала у повному складі. Причини такого рішення вичерпно пояснив тренер команди: „Ми просто хочемо переконатися, що їм буде хоч трохи комфортніше”».

Фразу корейського тренера Чонг Чан Хуна, яку наводить  Reuters, Перший канал процитував правильно, але обірвав на найцікавішому місці. Далі тренер пояснив, що саме спричинило переїзд. З його слів, у автобусах, які доставляють спортсменів до місця змагань, спекотно, як у сауні, а дорога займає від 45 хвилин до півтори години. Тому команда вирішила оселитися ближче до олімпійського басейну.

Поза Олімпійським селищем вирішили жити й інші відомі спортсмени, зокрема, знамениті тенісисти Новак Джокович і Даниїл Медведєв, а також світовий рекордсмен зі стрибків із жердиною Арман Дюплантіс. Медведєв, який виступає на Іграх у нейтральному статусі, на запитання кореспондента російського видання «Чемпионат» про те, чому багато тенісистів не живуть в Олімпійському селищі, відповів:

«Я можу говорити конкретно про себе. У Токіо мені дуже сподобалося в Олімпійському селищі. Там був олімпійський дух, інші спортсмени — дуже круто. Багато різних причин, але в підсумку від цього дуже втомлюєшся. Ми, тенісисти, звикли, що у нас своя шалена рутина, все по хвилинах розписано. Поки дійдеш до олімпійської їдальні, поки в черзі дочекаєшся їжу, поки дійдеш назад, поки встанеш на автобус. У Токіо я побачив, що не всі тенісисти мешкали в Олімпійському селищі. Тут лише 15 нейтральних спортсменів. Вирішив, що якщо я хочу медаль, то краще жити в готелі».

Під кінець сюжету Краснов розповів про справді досить гучну скандальну історію; тут уже немає ніяких ознак фейку:

«Ще один скандал вибухнув у пляжному волейболі. Нідерланди включили до складу своєї збірної спортсмена, якого свого часу засудили за педофілію. Навіть західна преса визнала його присутність на Іграх недоречною. „Суперечки не вщухають через безхребетність влади, яка й створила цю ситуацію. З таким минулим, як у ван де Вельде, шлях на Олімпіаду заказано. Який чорний і ганебний день!”»

Останні фрази – цитата з колонки Олівера Брауна The Telegraph. Втім, історія нідерландського спортсмена, визнаного винним у трьох епізодах зґвалтування малолітньої у 2014 році, коли йому було 19 років, не така проста. При такому тяжкому звинуваченні британський суд призначив йому лише 4 роки позбавлення волі й відправив відбувати покарання до Нідерландів, де звинувачення перекваліфікували та знизили термін до 1 року.

Здавалося б, незрозуміла м’якість, адже у Британії ця стаття передбачає ув’язнення аж до довічного. Але річ у тому, що, згідно з британськими законами, дитина молодше 13 років вважається нездатною усвідомлено дати згоду на сексуальні стосунки, тому будь-який статевий акт із нею розглядається як зґвалтування. Ван де Вельде познайомився через соцмережу з 12-річною британкою, приїхав до її міста Мілтон-Кінс і тричі вступив з нею в інтимні стосунки. Подробиці цієї історії зі зрозумілих причин приховані від громадськості, але м’який вирок може пояснюватись тим, що він не знав справжнього віку своєї знайомої. Якби їй виповнилося 13, підсудний взагалі міг би бути виправданим — якщо не буде доведено, що він знав, що їй немає 16 (вік згоди у Британії). Стосовно злочинів проти дітей молодше 13 ця підстава для виправдання не застосовується. Оскільки особистість потерпілої не розголошується, неможливо встановити, чи була вона на вигляд суттєво старшою за свій вік.

У Нідерландах, законодавство яких не вважає 12-річну дитину нездатною дати згоду, злочин ван де Вельде було кваліфіковано не як зґвалтування, а як розтління малолітньої, відповідно термін йому зменшили. Після покарання спортсмен ніколи не притягувався до відповідальності. Він розкаявся у своєму злочині, називав його найбільшою помилкою у своєму житті.

Звісно, ван де Вельде неможливо виправдати, він скоїв злочин. Але покарання за нього він уже відбув і з того часу живе життям добропорядного громадянина. Незрозуміло, чому потрібно забороняти йому займатися спортом високих досягнень і брати участь у найбільших змаганнях. Тож ця історія, всупереч пафосу Краснова, навряд чи кидає тінь на Нідерландську федерацію волейболу та МОК, які ухвалили рішення щодо участі ван де Вельде в Олімпіаді.

Джерело: The Insider