Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 8 липня 2024 року.
1. Кількість злочинів РФ має перетворитися в якість її покарання
2. Чи зміниться щось в ООН із заміною Френсіса на Яна?
3. Чого варті «миротворчі» перельоти Орбана
4. «Вирізання» цивільних об’єктів тепер також – «демілітаризація»
Кількість злочинів РФ перетвориться в якість її покарання
В МО РФ назвали реакцію української влади і представників іноземних держав та інституцій після ударів по цивільних об’єктах «істерикою та провокацією», а руйнування, за визначенням російського рупора, «відбулися через падіння української ракети ППО». І все це, мовляв, зроблено навмисно заради створення картинки «перед сходкою/самітом НАТО у Вашингтоні». Водночас сам удар, за словами МО РФ, став «відповіддю на спроби завдання київським режимом збитків об’єктам російської енергетики та економіки».
До «відповіді» ми ще повернемось, а поки що зазначимо – саме так і виглядає просування Путіним свого «мирного плану по Україні». Цього дня ЗС РФ завдали найбільш масованого від початку року ракетного удару по Києву, Кривому Рогу, Дніпру, Покровську, Слов’янську, Краматорську. В усіх цих містах десятки жертв. У Києві пошкоджено найбільшу дитячу клініку в Україні – спеціалізовану лікарню «Охматдит» (охорона материнства та дитинства).
НАСПРАВДІ, щодо «численних фото та відеокадрів з Києва, які однозначно підтверджують факт руйнувань внаслідок падіння української ракети ППО, запущеної із ЗРК у межах міста», – говорить лише один фото- і відеофакт, який повністю спростовує твердження МО РФ.
На ньому чітко видно, що ракета (СБУ згодом зазначить, що це була Х-101) не була відхилена засобами ППО. Її удар був цілеспрямований. І саме в дитячу лікарню, поруч з якою (як брехали росіяни) «в той час проводилась нарада генералітету».
Навіть, якщо припустити, що «ракета ППО України запущена з меж Києва», вона не може перебувати в такому пікіруючому стані в самому ж Києві. Хоча б через відстань.
Мабуть росіяни з першого разу не влучили в «генералів», тому згодом був завданий новий удар – по ще одному медичному закладу в Дніпровському районі столиці. Знову загинули люди. Крім того під час атаки були пошкоджені або повністю зруйновані об’єкти інфраструктури.
Чи перетвориться кількість військових злочинів, водночас скоєних Росією лише 8 липня 2024 року, в якість її покарання? Питання, на жаль, лишається, риторичним.
Чи зміниться щось в ООН із заміною Френсіса на Яна?
«Україна ініціює скликання надзвичайного засідання Ради безпеки ООН через російську атаку 8 липня», – заявив президент Зеленський. Але проблема в тому, що саме Росія зараз в ній і головує. І неодмінно накладе вето. З цього приводу можна згадати ще одну новину. Мовляв, «ООН сподівається, що РФ виведе свої війська з України до вересня цього року».
НАСПРАВДІ, голова Генеральної Асамблеї ООН востаннє був в Києві 30 (!) років тому. Про це заявив в інтерв’ю Укрінформу її нинішній очільник, виходець Тринідаду і Тобаго Денніс Френсіс. Так, Генасамблея ООН – дорадчий і представницький орган ООН, де в РФ немає права вето. Але цікаво, що Френсісу, за його словами, взагалі «невідомо про існування будь-якого документа, рішення чи голосування за те, щоб РФ замінила СРСР з її правом вето в Раді Безпеки».
(Хоча, ще у грудні 2022 року МЗС України заявляв про нелегітимність перебування РФ в Радбезі ООН та Організації Об’єднаних Націй у цілому).
«Росія головує в Раді безпеки до 31 липня. А новий президент Генасамблеї вступить на цю посаду у вересні. Кожен наступний президент має програму, яку має намір реалізувати на посаді. Але я можу без сумніву сказати, що порядок денний ООН і надалі відображатиме важливість війни в Україні. Це питання нікуди не зникне. Ми сподіваємося, що влада РФ вирішить вивести свої війська з України до вересня цього року або раніше. Але виходячи з того, що ми бачили, немає жодної гарантії, що це станеться. Це питання залишатиметься пріоритетним у порядку денному Генасамблеї», – запевняє Денніс Френсіс із Тринідаду і Тобаго. А замінить його на посаді камерунець Філімон Ян.
Отже, поки ООН (яка, за словами Френсіса, «створювалась 80 років тому, щоб не повторилося лихо війни») все так само: «відображає», «закликає», обіцяє «пріоритетність», «висловлює занепокоєння», «сподівається на вересень 2024 року», але при цьому «кожен наступний президент Генасамблеї має свою програму», – Росія буде вбивати українців, цинічно накладаючи вето на будь-які рішення, що заважають їй це робити.
В ООН змінюються керівники, а не сама організація. Вона, на жаль, перетворилася на все, що завгодно, включаючи гастрольний майданчик для посіпак Путіна. А лихо війн у світі серед так і не об’єднаних націй триває далі.
Чого варті «миротворчі» перельоти Орбана
На цьому тлі не такими вже й дивними, на перший погляд, виглядають перельоти угорського прем’єр-міністра Орбана за маршрутом: Київ-Москва-Пекін-Вашингтон.
8 липня він оприлюднив відео про поїздку до Пекіна. «Голова Сі дав мені ясно зрозуміти, що Китай продовжить зусилля, спрямовані на створення умов для миру. Ми не одні! Мирну місію буде продовжено», — заявив Орбан.
НАСПРАВДІ, «роль посередника між Росією та Україною можуть зіграти США, Китай чи Євросоюз, але не Угорщина», – заявив президент Зеленський. Жодних повноважень (принаймні від ЄС, де Угорщина зараз головує) Орбан також не отримував. Тому — це його приватні «миротворчі» польоти. І поки що ставлення до такої активності не викликає нічого крім подиву. Тим більше, що швидше за все, його план такий же «вогнетривкий», як і путінський: «Віддайте Росії чотири українські області та Крим, а там побачимо».
Сі Цзіньпін, як повідомляють ЗМІ, заявив: «Тільки в тому випадку, якщо всі великі держави демонструватимуть позитивну, а не негативну енергію, можна сподіватися на припинення вогню в Україні».
Залишилось тільки знайти відповідь на питання: «чи можна вважати позитивною енергією Росії руйнування київської дитячої лікарні?».
А щодо Орбана, то на останніх виборах у Європарламент його партія отримала на 8% менше, ніж на попередніх і впала нижче 50%. Тобто всередині самої Угорщини він програв. «Ось за допомогою шаленої зовнішньополітичної активності Орбан і намагається цей факт замаскувати», – припускає політолог Аббас Галлямов.
А поки Орбан маскується, аналітик Олексій Копитько нагадує: «Шлях до миру, безпеки в Європі лежить лише через позбавлення Путіна спроможності вести війну. Отже – через нарощування спроможностей Сил оборони України… Комусь здається, що віддаючи її на поживу Росії повільно і частинами, можна награти якісь електоральні бали. Практика доводить, що станеться навпаки. Буде провал, обійдеться дорожче по грошах і зверху накриє історичною ганьбою».
«Вирізання» цивільних об’єктів тепер також – «демілітаризація»
І наостанок знову про «Охматдит». Пропаганда, крім «криворукої української ППО» та ботної зловтіхи, переконує, що удар по медичному закладу був пов’язаний з тим, що «поруч проходила нарада штабу ЗСУ».
НАСПРАВДІ, таким чином росіяни відкрито визнають, що удар по дитячій лікарні був цілеспрямованим. І лише виправдовують його якоюсь «нарадою». Те, що це брехня – зрозуміло. Але цікаво, що самим росіянам формулювання «бити по дітях заради наради» вже не здається чимсь диким.
Інший аспект атаки на Україну 8 липня висвітлив Z-канал «Старше Эдды»: «Приїзд F-16 буде пов’язаний із практично повним зняттям ППО з великих міст, заради прикриття цієї священної корови та нової вундервафлі. Навіть Київ зараз повністю не закритий парасолькою ППО, незважаючи на всі зусилля, до яких вдається колективний Захід. А враховуючи те, з якою швидкістю ми це саме ППО противника вирізаємо, ситуація для нього стане ще складнішою. І так, позиційні райони ППО, що прикривають аеродроми з F-16, вирізатимуться точно так само».
«Воєнкор» Коц взагалі пропонує МО РФ припинити виправдовуватись: «Чому ми постійно б’ємо у відповідь на щось? Для перемоги потрібні не удари відплати, а систематична щоденна робота щодо обнулення військового та промислового потенціалу України, виключення її енергетики та транспортної мережі… Інакше незалежну не демілітаризувати».
Нагадаємо, систематична щоденна робота зі знищення українських дітей (навіть, ще не народжених) почалась з пологового будинку у Маріуполі. Потім був місцевий драмтеатр, який знищили, попри величезний напис «ДЕТИ!». Перед «Охматдитом» 22 червня росіяни КАБами бомбили Харків. І Z-ресурси тоді відкрито заявляли, що ціллю був шпиталь МВС України. Тобто, як і зараз, відверто зізнавалися у прямому порушенні Женевської конвенції.
Росіяни вже не соромляться відкрито закликати знищувати лікарні, школи, «вирізати об’єкти енергетики та транспортної мережі». Саме це вже і називають «демілітаризацією». Іншого «мирного плану по Україні» у Путіна немає і не буде.
Ось що варто усвідомити НАТО, саміт якого починається 9 липня. Його називають «історичним» – через 75-ту річницю створення Альянсу. Чи не час, хоча б йому, почати творити справжню історію, якщо в ООН за 80 років це так і не вийшло?
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
