Джерело: The Insider
Кореспондент ВДТРК у США Валентин Богданов розповідає у програмі «Вести недели» про прийдешні вибори президента. Описує, зокрема, агітаційний фургон Дональда Трампа, що їздить по всій Америці:
«Автографи Трампа, кепки MAGА. На відвідувачів пересувного музею імені себе республіканець дивиться і з фотографій, і зі значків – їх так багато, що вже приколюють до стелі. Знайшлося місце і для Байдена — на купюрі трильйон доларів, символі невтримної інфляції».
Агітаційна листівка у вигляді купюри $1 трлн
На сайті ВДТРК, де опубліковано текст сюжету, останнє формулювання вирішили пом’якшити:
«Для Байдена знайшлося місце на доларовій купюрі, яка за його правління серйозно знецінилася».
В оригінальному тексті кореспондент лише описує трампівську агітацію, не оцінюючи ступінь її відповідності економічній реальності — хоча взагалі російський телеглядач навряд чи настільки добре знайомий із ситуацією в американській економіці, щоб мати можливість робити власні висновки. У текстовій версії редакція вже прямо стверджує: справи кепські, долар знецінився. Але це зовсім не так.
Розглянемо динаміку курсу долара щодо інших валют: євро, британського фунта, японської єни, швейцарського франка.
Інавгурація Байдена відбулася 20 січня 2021 року. Як бачимо, за час його каденції курс долара щодо євро, фунта та єни помітно виріс, а до франка залишився приблизно на тому ж рівні. Інфляція за Байдена справді дещо вища, ніж за Трампа, але все одно залишається невисокою: 7% у 2021 році, 6,5% у 2022-му, 3,4% у 2023-му. Російський портал «Финансовая культура» у 2022 році пояснював:
«Яка буває інфляція? Низька – до 6% на рік. Така інфляція є комфортною і для споживачів, і для підприємців. І водночас дозволяє економіці розвиватись. Саме на такому рівні інфляцію намагаються підтримувати у більшості країн.
Помірна – від 6 до 10% на рік. Вона небезпечна тим, що може вийти з-під контролю та перейти у високу інфляцію.
Висока (галопуюча) – від 10 до 100% на рік. Вона створює нестабільність на ринку, люди та компанії не можуть планувати своє майбутнє.
Гіперінфляція — ціни зростають на сотні й тисячі відсотків, в особливо важких випадках люди відмовляються від грошей і переходять на бартер. Зазвичай гіперінфляція виникає в період важких криз та воєн».
Зростання інфляції у перші два роки каденції Байдена економісти пояснюють наслідками пандемії COVID-19: після зниження економічної активності став зростати попит на товари та послуги, що призвело до зростання цін. Російський портал «Финам» у грудні 2023 року писав:
«Інфляція у США виявилася тимчасовою (transitory). Два місяці індекси цін у споживчих витратах PCE близько нуля. Річні темпи знизилися до 3%. Інфляційні очікування на ринку держоблігацій заякорено трохи вище 2% на 5 років.
Інфляційний епізод 2021–22 був особливо помітним і тимчасовим у товарах тривалого користування (durable goods). Нині 6-й місяць дефляції і протягом року вже –2%, як і всі 20 років доковідного періоду. Причини інфляції — у зміщенні попиту із сектору послуг та проблемах із логістикою у 2020–22. Найбільше зростання попиту Recreational goods and vehicles (+60% real до $0.8 трлн) — логічно, коли поїздки та відпочинок обмежили. Але частка всіх durables лише 13% в PCE.
Загальні витрати та дефіцит бюджету США значно вищі за доковідні. Але невідсоткові витрати знижуються третій рік поспіль: 2019 – 4.1, 2020 – 6.2, 2021 – 6.5, 2022 – 5.8, 2023F – 5.7 трлн USD. У цьому головна причина зниження інфляції, навіть попри високий дефіцит. Немає приросту видатків — немає й інфляції».
Але, як не дивно, трампівська агітація, схоже, спрацьовує всупереч економічній реальності: згідно з опитуванням, проведеним компанією Harris Poll на замовлення британської газети The Guardian, більше половини американців вважають, що обсяг економіки США скорочується і країна переживає рецесію, хоча насправді ВВП зростає. Газета розповідає:
«Згідно з опитуванням Harris, проведеним виключно для The Guardian, майже троє з п’яти американців помилково вважають, що США перебувають в економічній рецесії, і більшість звинувачують у цьому адміністрацію Байдена. Опитування виявило збереження песимізму щодо економіки в міру наближення дня виборів.
Виявлено безліч хибних вражень людей щодо економіки, зокрема:
55% вважають, що економіка скорочується, а 56% вважають, що США переживають рецесію, хоча загальний показник економіки — валовий внутрішній продукт (ВВП) — зростає.
49% вважають, що індекс фондового ринку S&P 500 знизився за рік, хоча 2023 року індекс зріс приблизно на 24%, а цього року вже зріс більш ніж на 12%.
49% вважають, що безробіття досягло 50-річного максимуму, хоча рівень безробіття був нижчим за 4%, що є майже 50-річним мінімумом.
Багато американців покладають провину за стан економіки на Байдена, причому 58% опитаних заявили, що економіка погіршується через погане управління з боку президентської адміністрації.
Опитування наголосило на складних емоціях людей щодо інфляції. Переважна більшість респондентів, 72%, наголосили, що, на їхню думку, інфляція зростає. Насправді рівень інфляції різко впав із піку в 9,1%, зафіксованого після Covid-19, і коливається між 3% і 4% на рік. У квітні рівень інфляції знизився з 3,5% до 3,4%, що далеко від 40-річного піку інфляції у 9,1% в червні 2022 року; це спровокувало ралі фондового ринку, що підштовхнуло індекс Доу-Джонса до рекордного рівня.
Рецесія здебільшого визначається зниженням економічної активності, що зазвичай вимірюється валовим внутрішнім продуктом (ВВП), протягом двох послідовних кварталів, хоча в США останнє слово залишається за Національним бюро економічних досліджень (NEBR). ВВП США зростав протягом останніх кількох років, за винятком короткочасного скорочення у 2022 році, яке NEBR не вважало за рецесію».
За традицією кореспондент «Вестей недели» не пройшов і повз «незручну ситуацію», в яку потрапив Байден. У сюжеті процитовано виступ президента перед випускниками Військової академії США у Вест-Пойнті:
«В Україні немає американських солдатів, і я твердо налаштований на те, щоби так і тривало. Але ми стоїмо на боці України та продовжимо підтримувати її. Путін хоче, щоб НАТО було роздроблено. Я зустрічався з ним після обрання президентом і ми говорили саме про це. Падіння… він пов’язав це падіння, він вирішив… слухайте, я не повинен вдаватися в деталі, це мене трохи хвилює».
Текст виглядає абсолютно безладним — але тільки у передачі Богданова. Для цього йому довелося підійти до перекладу креативно. Про жодне падіння Байден насправді не говорив; слово fall в американській англійській означає не лише падіння, а й осінь. Ось що президент сказав насправді:
«В Україні не воюють американські солдати. Я маю твердий намір продовжувати ту ж практику. Але ми твердо стоїмо на боці України і стоятимемо разом із нею. Ми протистоїмо людині, яку я добре знаю багато років, жорстокому тирану. Ми не можемо піти, і ми не підемо.
Путін був упевнений, що НАТО розпадеться. Я пам’ятаю, як безпосередньо після обрання президентом, одразу після того, як я склав присягу, ми говорили саме про це. Восени він зв’язав… тієї осені він вирішив… Послухайте, я не маю в це вдаватися, можливо, тому що це мене дещо хвилює. [Сміх]. Але Путін був упевнений, що НАТО розпадеться.
Я сказав йому у Швейцарії: „Ви хочете фінляндизації України; ви отримаєте фінляндизацію – ви отримаєте НАТОзацію Європи”. Він мав зухвале бачення майбутнього, але ми це стримали і зупинили. Сьогодні найбільший в історії світу оборонний союз сильніший, ніж будь-коли. Фінляндія та Швеція – наші нові члени, і вони сильні».
Може здатися, що Байден справді припустився неточності: його перша телефонна розмова з Путіним відбулася не восени, а 25 січня 2021 року. Втім, найімовірніше, він мав на увазі заяви російської влади, що передували так званому ультиматуму, опублікованому в грудні 2021 року, зокрема виступ Путіна на розширеному засіданні колегії МЗС у листопаді 2021 року. У будь-якому разі, безглуздого набору слів із сюжету «Вестей недели» він не промовляв.
Згадує Богданов і випадок, коли демократи порівняли агітацію Трампа з нацистською: у відеоролику, де показано вигадані заголовки газет, які вийдуть після перемоги Трампа на виборах, розгледіли слова «створення єдиного рейху». Це, найімовірніше, було непорозумінням: турецький дизайнер, який працював над роликом, не помітив небезпечну фразу на газетній сторінці, яку використав як тло.
Але згадка цієї історії дозволила кореспондентові перейти до найсенсаційнішого фрагмента репортажу:
«Слова Марджорі Тейлор Грін на тлі решти вже не сприймаються як політичний лемент: „Міністерство юстиції Байдена та ФБР планували вбити президента Трампа і дали зелене світло. Чи всі вже зрозуміли, що республіканці збираються з цим робити? Я намагалася змістити нашого спікера, який фінансував міністерство юстиції та ФБР Байдена, але демократи зупинили це”, — каже конгресвумен, прихильниця Трампа Марджорі Тейлор Грін».
Про всяк випадок Богданов вирішив не пояснювати, на якій підставі добре відома нашій рубриці «Антифейк» прихильниця Трампа звинуватила владу в такому жахливому злочині. А підстави у неї були такі: ФБР, готуючись до обшуку в резиденції Трампа Мар-а-Лаго у Флориді, дало співробітникам, які проводили обшук, вказівки у разі опору стріляти на ураження. Після публікації цього документа Грін заявила, що генпрокурор Меррік Гарленд «фактично віддав наказ про вбивство президента Трампа».
Навряд чи хтось у США, окрім найвідданіших прихильників Трампа, поставився до цього звинувачення всерйоз. Як зазначає видання The Daily Beast, формулювання про застосування зброї стандартне, воно ж фігурувало в аналогічних документах ФБР, коли проводили обшук у будинку Байдена. До того ж, якби план убивства Трампа під час обшуку справді існував, ФБР не вибрало б для обшуку той день, коли Трампа у Мар-а-Лаго не було; відомо, що він тоді був у Нью-Йорку. І, нарешті, зовсім не на користь демократів було б вбивати потенційного республіканського кандидата відкрито, а не інсценувавши природну смерть, наприклад, від серцевого нападу, що у його віці навряд чи б багатьох здивувало. Та й запобігти публікації документа могутня «глибинна держава», якби в неї були такі підступні плани, могла б із легкістю.
Джерело: The Insider