Джерело: The Insider
Виступаючи на так званих Всебілоруських народних зборах, Олександр Лукашенко заявив, що опозиційні лідери, які втекли за кордон, планують захопити один з районів Білорусі:
«Хоч би захопити якийсь, не знаю чому обрали, Кобринський район, багато про це вони там говорять. Але ж він не біля самого кордону. Є ж ближче до кордонів. Ні, Кобринський район. Захопити, оголосити владу, звернутися до НАТО, ввести війська».
Хто саме про це «багато говорив», Лукашенко не пояснив, але насправді про можливу зміну влади у Кобринському районі Брестської області говорив лише він сам. 25 лютого, у день виборів до Національних зборів та місцевих органів влади, він заявив, прийшовши на виборчу дільницю в Мінську:
«Є й інші речі, які ми побоювалися видавати у суспільство, щоби не розшифрувати, як кажуть спецслужби, свої джерела. Але про все розповіли. Зокрема й про план захоплення, як вони там кажуть, Кобринського району чи ще Малорити. Ну, Малорита поруч, гаразд, Кобрин далеко від кордону. Але ці міста називалися. Ось клаптик захопити, владу оголосити, всі визнають цю владу, влада звернеться до НАТО, буде введено війська. Це не блеф, абсолютно не блеф, такі плани обговорюються».
Схоже, у географії своєї країни Лукашенко розуміється досить слабко: Кобринський район, який, на його думку, «далеко від кордону», насправді межує з Волинською областю України. Від міста Кобрина до українського кордону приблизно 40 км, десь така сама відстань до Бреста, розташованого біля кордону з Польщею. Місто Малорита Брестської області справді ближче до кордону України (приблизно 15 км), а від польського кордону навіть трохи далі, якщо брати відстань дорогами, а не по прямій через ліси.
Втім, це не робить викладений Лукашенком сценарій менш фантастичним: він припускає, що якісь загони збройної опозиції просочуються через кордон, захоплюють прикордонний район, оголошують про зміну влади, а країни НАТО визнають цю владу законною та вводять війська. Це при тому, що лукашенківська Білорусь – союзник Росії, пов’язаний з нею Договором про колективну безпеку, у статті 4 якого йдеться:
«Якщо одна з держав-учасниць зазнає агресії з боку будь-якої держави чи групи держав, то це буде розглядатися як агресія проти всіх держав-учасниць цього Договору. У разі здійснення акту агресії проти будь-якої з держав-учасниць решта держав-учасниць нададуть їй необхідну допомогу, включно з військовою, а також нададуть підтримку засобами, що є в їхньому розпорядженні, в порядку здійснення права на колективну оборону відповідно до статті 51 Статуту ООН».
Крім того, в Білорусі розміщено російську ядерну зброю.
Тобто, за припущенням Лукашенка, НАТО навіщось має намір вступити у прямий військовий конфлікт із Росією через переворот у окремо взятому районі Білорусі з населенням орієнтовно 53 тисячі осіб.
На тих самих «Всебілоруських народних зборах» голова КДБ Білорусі Іван Тертель повідомив, що «в Україні пройшла підготовку майже тисяча бойовиків, яких планується задіяти для захоплення населеного пункту в Білорусі». За його словами, спецслужби нібито «запобігли ударам безпілотників з території Литви по об’єктах у Мінську», причому готували удари такі собі радикали спільно з литовським «парамілітарним формуванням „Клуб стрільців”». Можливо, він мав на увазі Спілку стрільців Литви (Lietuvos Šaulių Sąjunga) — воєнізовану організацію під керівництвом литовського уряду.
Завершив Лукашенко свою фантастичну розповідь про переворот у Кобрині грізним попередженням:
«Не забувайте, що ви дуже шкодите своїм родичам. Не забувайте, що у вас є якась власність тут, — раджу вже забути про цю власність. Але не ставте під удар своїх родичів.
Пропозиція не забувати про те, що він сам радить забути, — готовий мем. Але ось до щиросердного зізнання в тому, що білоруська влада фактично взяла в заручники родичів опозиціонерів, які залишили країну, доводиться ставитися серйозно.
Джерело: The Insider
