Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
Екологічні злочини Росії забуттю не підлягають. Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав фейки та наративи пропаганди за 5 грудня 2023 року.
- Путін продовжує свій кривавий «Єралаш»
- Чому непокояться російські найманці?
- «СВО» не для москвичів
- Підрив Каховської ГЕС може розглянути МКС
Путін продовжує свій кривавий «Єралаш»
5 грудня стало відомо, що уряд РФ схвалив законопроєкт, за яким засудженим за педофілію буде заборонено з’являтися у місцях, де багато дітей. У пояснювальній записці до документа йдеться про те, що чинне російське законодавство не дозволяє належним чином проводити профілактику повторних злочинів, пов’язаних із сексуальними домаганнями до дітей. Адміністративний нагляд за засудженими за педофілію та пов’язані з ним обмеження діятимуть аж до зняття судимості, яка настане у строк 3-10 років після відбуття покарання (залежно від тяжкості злочину).
НАСПРАВДІ, напередодні стало відомо, що Ілля Білостоцький – сценарист, продюсер, режисер-постановник дитячого кіножурналу «Єралаш», якого у 2020-му посадили саме за педофілію, відправився воювати в Україну.
Отже, до канібалів і сатаністів, яких Путін відправив «визволяти Україну», додалися педофіли. Вбивати українців Білостоцький пішов не з «патріотичних» мотивів, а щоб «відповісти гадам, які запроторили його за ґрати». До речі, його шанувальники, які не бачать нічого кримінального в тому, що він розбещував 13-річного школяра та зберігав відеоматеріали з оголеними особами, які не досягли 18-річного віку, підтримали кумира. За що він їм подякував і більше розповів про мотиви вчинку: «Якщо я нікому не потрібен у режисерському кріслі, можливо, я знадоблюсь хоча б в окопі», – пояснив Білостоцький.
До 2015 року кількість засуджених у РФ за педофілію порівняно з 2012-м подвоїлася, а 2018-го сягнула 5 317 засуджених за рік. Лише за дев’ять місяців 2021 року статеві злочини щодо дітей вчинили майже 6 тисяч громадян РФ. Отже, мобілізаційний ресурс з педофілів, сатаністів і канібалів у Путіна ще великий. До повного комплекту не вистачає хіба що серійних вбивць на кшталт «Ангарського маніяка». Але зважаючи на те, з якою маніакальною старанністю серійний вбивця Путін продовжує свій кривавий «Єралаш» в Україні, можна не сумніватися – далі буде.
Чому непокояться російські найманці?
Непал офіційно звернувся до Росії з вимогою не вербувати його громадян до армії та негайно відправити назад на батьківщину всіх рекрутів. «Уряд звернувся з проханням негайно повернути тіла шістьох його вже вбитих громадян та виплатити компенсацію їхнім сім’ям», – йдеться у повідомленні МЗС Непалу. Офіційний Катманду також закликав своїх громадян не вступати до армії будь-якої країни, де ведуться бойові дії. Газета The Kathmandu Post цитує посла Непалу в РФ Мілана Раджа Туладхара, який заявив, що 150-200 непальців є найманцями в російській армії: «Наразі робляться дипломатичні зусилля зі звільнення одного з них, який потрапив в полон». Відомий український журналіст Андрій Цаплієнко опублікував відео з цим полоненим, який каже, що був студентом.
НАСПРАВДІ, Цаплієнко стверджує, що історія з навчанням та армією може бути неправдивою чи спотвореною, оскільки непальський окупант погано говорить не тільки російською, а й англійською, що ставить під сумнів можливість легального його вступу до вишу. Полонений стверджує, що таких, як він, в армії Росії понад тисячі.
Про те, як африканські зеки стали «російськими богатирями», офіційно відомо вже понад рік. Нещодавно було багато публікацій і про кубинців, які воюють в Україні (офіційна Гавана також виступила з протестом). У січні президент Сербії Вучич обурювався тим, що Росія вербує громадян його країни на війну. Тепер до цієї інтернаціональної бригади додалися й південноазійські студенти. Але їхня доля невдячна. Або вб’ють в Україні, або посадять на батьківщині. Z-пабліки зараз переймаються долею Артема Бабкова. Цей уродженець Узбекистану, який воював у складі ПВК «Вагнер», не може отримати громадянства РФ, а на історичній батьківщині (куди його можуть депортувати вже у січні) йому загрожує великий тюремний термін за найманство.
Нещодавно суд в Казахстані засудив 34-річного місцевого жителя і також етнічного росіянина «вагнерівця» Олексія Шомполова до майже 7 років за участь у війні проти України. Його визнали винним у найманстві та «вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти миру та безпеки людства». Тож тривоги найманців цілком зрозумілі. Як і те, що Росія у підсумку їх не те, що не врятує, а навіть не згадає.
«СВО» не для москвичів
5 грудня стало відомо, що з 1 січня москвичам збільшать соціальні виплати. Мінімальний розмір пенсії з доплатою від Собяніна буде підвищено до 24500 рублів на місяць. Серед тих, чиї соцвиплати також зростуть є, наприклад, такі досить екзотичні категорії як «ювіляри подружнього життя» або «студентські родини».
НАСПРАВДІ, цей московський «бенкет під час чуми» цікавий тим, що пропаганда не приховує, що непальців та інших багатьох «визволителів» привело в Україну не виконання «інтернаціонального» обов’язку. Терорист Ходаковський визнає, що левова частка «визволителів/денацифікаторів» прийшла на війну виключно через гроші. І дуже так делікатно висловився щодо москвичів, яких «зіпсувало квартирне питання».
При цьому сам Путін ще з вересня перебуває у повній впевненості, що «наші чоловіки, які укладають контракти, передусім керуються найвищими патріотичними міркуваннями». Це спростовував в жовтні ще Пєсков. І ось тепер і Ходаковський.
А для не москвичів глава так званої Кримської митрополії РПЦ митрополит Тихон (Шевкунов) оголосив про «кружечний збір» серед парафіян на підтримку учасників «СВО».
А ще Тихон дав вказівку учням недільних шкіл до 25 грудня написати «листа воїнам із різдвяним привітанням».
Пожертви на «СВО» не є чимось новим у Росії. Їх, наприклад, збирали у церкві Грузинської ікони Божої Матері у селищі Краснознаменське у Владимирській області. Але це перший відомий випадок, коли представництво РПЦ в окупованому українському Криму просить офіційно скинутись на вбивство українців. Тож перехід РПЦ з християнства на путініанство триває.
Підрив Каховської ГЕС може розглянути МКС
Шість місяців тому окупанти підірвали Каховську ГЕС. Цей воєнний злочин та акт екоциду був здійснений окупантами близько 2:50 ночі з 5 на 6 червня. На його наслідки, як каже міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України Руслан Стрілець, припадає 10% усіх екологічних збитків, завданих Україні.
Київ розслідує ці злочини, керуючись відповідними статтями Кримінального кодексу, у тому числі статтею 441 про екоцид. Але у міжнародному праві цей термін не закріплено. Тим не менш, Міжнародний кримінальний суд приєднався до розслідування справи про руйнування Каховської ГЕС. Адже у 8-й статті Римського статуту одним із видів воєнних злочинів називається умисне здійснення атаки з метою завдання широкомасштабної та довготривалої шкоди навколишньому середовищу, що перевищує очікувану військову перевагу.
За словами генпрокурора України Костіна, які наводить Deutsche Welle, розслідування факту руйнування Каховської дамби «може стати першим випадком, коли МКС розпочне судове переслідування за звинуваченням у скоєнні екологічного воєнного злочину».
Генпрокуратура зараз розслідує 271 воєнний злочин проти довкілля, включаючи 15 інцидентів екоциду як елементу війни Росії проти України.
«Хоча чинне міжнародне законодавство може захистити навколишнє природне середовище під час збройних конфліктів, зокрема, за допомогою міжнародних гуманітарних договорів та криміналізації екологічних воєнних злочинів у Римському статуті, проте на практиці загалом їх розглядають як побічні інциденти», – каже Костін. На його думку, внаслідок цього – як на національному, так і на міжнародному рівні – правосуддя не має достатньо інструментів для переслідування за екологічні злочини, скоєні під час війни.
Але не все так погано. У сучасній історії є випадки, коли країни отримували компенсацію за заподіяну їм екологічну шкоду внаслідок війн. Проте масштаби екологічних злочинів, скоєних в Україні, «величезні», зазначає заступник генерального директора директорату Єврокомісії з питань юстиції Нільс Берндт. «Ми не можемо згадати щось подібне з минулого. При цьому правовий контекст цих злочинів не дуже чіткий», – визнає він. Але запевняє, що Єврокомісія та профільні органи країн-членів ЄС готові допомогти Україні у їхньому розслідуванні. «Однак, крім притягнення до відповідальності, наша мета, перш за все, у відновленні навколишнього середовища в тих випадках, де це можливо. А там, де це зробити не можна, необхідно вимагати компенсації від Росії», – підсумував представник Єврокомісії.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
