Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
На основі досліджень медіаландшафтів країн світу Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки зібрав основні тенденції щодо поширення російських наративів у країнах Глобального Півдня.
Співіснування суперечливих повідомлень
Однією з особливостей поширення російських наративів, які були виявлені під час моніторингу, є поєднання суперечливих повідомлень, спрямованих на одну країну.
Наприклад, в онлайн-медіа Туреччини та Єгипту, з одного боку, поширювався наратив про те, що «країни Заходу постачають Україні зброю, яка продовжує ескалацію війни з боку Росії», з іншого — «країни Заходу відмовляються постачати зброю». Така ж тенденція спостерігалася і в країнах Африки.
Меседжі глобальних наративів отримали локальний контекст
Наприклад, конструювання ворожого ставлення до Європи в онлайн-медіа Індонезії через тему релігії (як-от: «в Європі посилюється антиісламська риторика»). Такий акцент в Індонезії є зрозумілим, адже вона є найбільшою мусульманською країною.
Іншими прикладами є прив’язування наслідків санкцій до впливу на внутрішні сфери країн Глобального Півдня (продовольча сфера, економіка тощо), а ворожість до України провокується шляхом інформаційних вкидів щодо неприязні українців до населення країн Африки.
Російська пропаганда шукає вразливі теми
Російська пропаганда, як і характерно для будь-якої пропаганди, шукає вразливі теми для аудиторії, аби було легше маніпулювати.
Наприклад, звинувачення України у продовольчій кризі в онлайн-медіа країн Африки, оскільки Україна є важливим постачальником продовольства для цих країн.
Врахування історичних особливостей регіонів та країн
Ще одним фактором є історичні особливості регіонів та конкретних країн. Наприклад, поширення антизахідних наративів у країнах Африки та ворожих наративів щодо США у країнах Латинської Америки.
Адаптивність наративів під актуальність/важливість подій
Аналіз інформаційного ландшафту 2023 року показує, що в африканських онлайн-медіа продовжують поширювати, а також активізовують нові повідомлення про військову допомогу Україні. Ця тенденція стала досить поширеною з січня 2023 року в багатьох регіонах світу (не лише в Африці чи на Близькому Сході).
Крім того, посилилися меседжі, які залякували аудиторію перспективою «застосування Росією ядерної зброї в разі продовження поставок зброї в Україну». У таких повідомленнях передбачалося, що «Європа перетвориться на радіоактивне кладовище», а наслідки для Заходу від постачання Україні зброї називалися «глобальною катастрофою», «апокаліпсисом» і «Третьою світовою війною».
Активно поширювався наратив про те, що «Україна/США створюють/планують провокації проти Росії». Наприклад, «Київські війська готуються підірвати зерносховища в Харкові, щоб зробити провокацію проти Москви» або «США готують провокаційну атаку з отрутою в Україні, щоб звинуватити Росію». Цей наратив був відзначений і в країнах Близького Сходу.
Розвиток деяких повідомлень у їхній історії
Системний моніторинг медіаландшафтів показує розвиток деяких повідомлень у їхній історії за схемою: причина-наслідок. Наприклад, поява нових варіацій або поєднання кількох раніше окремих. Якщо у 2022 році в онлайн-медіа Латинської Америки переважав наратив «Росія звинувачує Захід у ядерній загрозі», то у 2023-му став домінувати «шантаж застосуванням ядерної зброї з боку Росії у разі її програшу». Ще одним прикладом є поширення в онлайн-медіа Африки у 2022 році наративу «конфлікт підживлюється великим постачанням зброї в Україну із Заходу», а в 2023 більша активізація — «нова зброя для Києва призведе до глобальної катастрофи».
Російська пропаганда шукає вразливу аудиторію
У деяких випадках поширення конкретного наративу залежить не від цілі когось переконати, а від аудиторії, яка повірить цьому наративу.
Докладніше про російські наративи в онлайн-медіа країн Африки, Латинської Америки, Близького Сходу й Індії та Індонезії читайте у дослідженнях Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки.
Джерело: Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
