Джерело: The Insider
РІА «Новости» опублікувало статтю Кирила Стрельникова «Росія організувала Заходу „жорстке приземлення”». Автор бадьоро рапортує про успіхи російської цивільної авіації на тлі санкцій:
«Через рік після запровадження масштабних санкцій проти російської цивільної авіації західні аналітики доходять висновку, що замість повітряного бліцкригу Захід у підсумку сам отримав колосальні фінансові втрати, зниження частки ринку та програш у конкурентній боротьбі, тоді як Росія твердо витримала удар і зараз демонструє високу стійкість системи авіаперевезень. <…>
Усі розрахунки західних „санкціологів” будувалися на тому, що три чверті російського авіапарку на початок 2022 року складали літаки західного виробництва, багато з яких були у лізингу в західних компаній. Після початку СВО Євросоюз заборонив постачання до Росії будь-яких цивільних літаків та запчастин, а лізингодавців зобов’язав розірвати контракти з російськими авіакомпаніями, при цьому під забороною опинилися також послуги з техобслуговування та страхування літаків. Водночас ЄС, США та низка інших країн закрили для російських авіакомпаній свій повітряний простір. <…>
Однак Захід недооцінив нашу рішучість і запас міцності, а заразом забув про історію та географію.
Російська влада відповіла миттєво, жорстко та асиметрично: у відповідь на санкції російським авіакомпаніям було дозволено „перебити номери” на імпортних літаках, було ініційовано масштабну програму підтримки авіагалузі та імпортозаміщення, а міжнародні польоти переорієнтовані із заходу на південь та схід. Незважаючи на певне просідання обсягу авіаперевезень і втрату низки маршрутів, за результатами 2022 року загальний прибуток провідних авіакомпаній Росії досяг рекордних 88 мільярдів рублів, що в 2,8 рази більше, ніж у 2021-му».
Особливу увагу привертає заключний абзац:
«Проте неможливість „скасувати” Росію як у повітрі, так і у морі та на землі поступово доходить навіть до найбільш упертих, і від стадій заперечення та гніву Захід поступово переходить до стадії прийняття і торгу. За словами експерта Фонду Карнегі, „Росію неможливо повністю виключити зі світової транспортної системи через її розмір та географічне положення. На горизонті – переговори щодо відновлення співпраці”. Ну що ж, добродії — у чергу. А там побачимо».
Стрельников навіть доповнив свою статтю посиланням на статтю Анастасії Дагаєвої «Рік воєнного стану. Як російська авіація пережила втрату неба, доходів та репутації» (точніше, на її скорочений англомовний варіант) на сайті Фонду Карнегі. Про можливість виходу російських авіаперевізників з-під санкцій Дагаєва у повному варіанті своєї статті пише ось що:
«Однак повністю викреслити Росію зі світової транспортної системи через її розмір і географічне положення навряд чи вийде. Коли і за яких обставин можуть розпочатися переговори щодо відновлення співпраці, сьогодні уявити неможливо».
Що ж до рекордного прибутку російських авіаперевізників, то цілком прокремлівське видання РБК написало про це дещо докладніше. У статті під не менш оптимістичним заголовком «Найбільші авіакомпанії Росії отримали рекордний прибуток на тлі санкцій» йдеться:
«Загальний прибуток провідних авіакомпаній минулого року досяг рекордних ₽88 млрд багато в чому завдяки субсидіям. Галузь потребує аналогічної підтримки і цього року, але в Мінфіні не отримували мотивованих обґрунтувань для цього. <…>
Минулого року пасажиропотік російських авіакомпаній скоротився на 14,2%, до 95,2 млн. осіб. Перевезення всередині країни впали на 11,2% (основна причина – закриття 11 південних аеропортів), до 77,7 млн осіб, за її межі – на 25,6% (ключовий фактор – заборона на рейси до Євросоюзу). Міжнародні санкції сильно вдарили по російських авіакомпаніях. <…>
Для нівелювання дії санкцій російській владі довелося надати додаткову держпідтримку авіапідприємствам, говорив голова Росавіації Олександр Нерадько минулого березня. Загалом, за даними Асоціації експлуатантів повітряного транспорту (АЕПТ, об’єднує найбільші авіакомпанії), цивільна авіація минулого року отримала рекордну держпідтримку – 172,3 млрд руб., зокрема 145 млрд руб. вперше (з них 100 млрд руб. – на підтримку внутрішніх перевезень). Крім того, через торішній стрибок цін на авіагас виплати авіакомпаніям в рамках механізму демпфера склали 98,6 млрд руб., зазначав президент АЕПТ Володимир Тасун 21 квітня на зборах асоціації. На його думку, насамперед завдяки цим факторам вдалося забезпечити „відносну фінансово-економічну стійкість більшості авіакомпаній”».
РБК особливо наголошує, що у списку «найбільших російських компаній» не виявилося «Аерофлоту»: за підсумками 2021 року компанія повідомила про 45,6 млрд чистих збитків і відтоді не розкриває свої фінансові показники. Очільник «Аерофлоту» Сергій Александровський пояснив це так:
«Ми не хочемо зі зрозумілих причин вводити у стрес наших партнерів, акціонерів, інвесторів через високу волатильність».
Анастасія Дагаєва в статті на сайті Фонду Карнегі пише про ще більш масштабну підтримку авіаперевізників з боку держави:
«Держава в 2022 році витратила на підтримку авіаперевезень близько 300 млрд. рублів (приблизно $4,5 млрд.). Найбільшими статтями витрат стали: субсидування внутрішніх перевезень (100 млрд рублів), часткова компенсація витрат на гас, що подорожчав (теж 100 млрд) і викуп акцій „Аерофлоту” (ще 53 млрд), після чого частка держави збільшилася до 74%.
Також бюджетні гроші пішли на компенсацію вартості повернутих пасажирами квитків через скасування міжнародних рейсів (20 млрд); на підтримку Держкорпорації з організації повітряного руху – єдиного постачальника послуг аеронавігаційного обслуговування в Росії, доходи якого впали через припинення польотів закордонних авіакомпаній (15 млрд); та підтримку 11 закритих аеропортів півдня (7,5 млрд) і вантажних перевізників (2,9 млрд). <…>
Половину із виділених на субсидування перевезень грошей отримав „Аерофлот” (49,9 млрд). Це викликало невдоволення інших компаній та розмови про те, що держава рятує лише „Аерофлот”, але голова Росавіації Олександр Нерадько запевняє, що все було пропорційно пасажирообігу.
За 2022 рік російські авіакомпанії перевезли 95 млн пасажирів, що на 14% менше, ніж роком раніше, і на 5 млн нижче за планку, задану Путіним. Майже 90% пасажиропотоку припало на внутрішній ринок. Недобір у галузі пояснюють закритими аеропортами півдня Росії.
За підрахунками Російської асоціації експлуатантів повітряного транспорту, без бюджетних грошей пасажиропотік 2022 року впав би до рівня десятирічної давності — 74 млн осіб».
Отже, успіхи російських авіаперевізників полягають переважно у тому, що державі довелося витратити рекордні суми на їхній порятунок, а найбільша авіакомпанія країни, незважаючи на величезний обсяг субсидій, вирішила приховати свої фінансові показники, щоб не вводити партнерів у стрес.
Джерело: The Insider
