Джерело: The Insider
Кремлівські пропагандисти бурхливо реагують на рішення парламенту Молдови про визнання румунської мови державною. Програма «Время» на «Первом канале» стверджує:
«Румунська мова замість молдавської у Молдавії. Звучить дико. Але саме таку ідею сьогодні ухвалив парламент республіки. За голосували депутати правлячої партії „Дія і солідарність”, заснованої у 2016 році нинішнім президентом Майєю Санду, у якої, і це важливо, подвійне громадянство — Румунії та Молдавії.
Суть ініціативи: у всіх документах, починаючи з Конституції, скрізь слова „молдавська мова” замінити на „румунську” і так само вчинити зі словосполученнями „державна мова”, „офіційна мова” та „рідна мова”. Поки що все це схвалено в першому читанні».
Представниця МЗС Марія Захарова у своєму Telegram-каналі написала:
«Справжня підтримка демократії по-американськи. За Санду Молдавія відмовляється від рідної мови».
Президент Молдови Майя Санду справді має не лише молдовське, а й румунське громадянство. Це поширена практика; як повідомив у червні 2022 року державний секретар Департаменту зв’язків з Молдовою в уряді Румунії Адріан Дупу, румунське громадянство отримали близько мільйона громадян Молдови і ще близько 100 тисяч на той момент на нього чекали — при тому, що населення країни (без Придністров’я, що не контролюється її урядом) складає 2,6 млн осіб. Сама Санду своє румунське громадянство не приховує; після перемоги на президентських виборах вона заявила:
«У мене два паспорти, але серце моє тут, я працюватиму, тільки виходячи з інтересів моєї країни».
А ось із румунською мовою все зовсім не так, як стверджують російські пропагандисти. Питання про те, чи існує молдовська мова і чи відрізняється вона чимось від румунської, з перших днів незалежності Молдови стало предметом суперечок.
Термін «молдовська мова» зустрічається ще в джерелах XVI-XVII століть, зокрема, в «Описі Молдови» Дмитра Кантеміра (1714-1716). Але там само сказано, що у жителів Молдови, Валахії та Трансільванії (останні дві разом із частиною тодішньої Молдови зараз становлять територію Румунії) одна мова, хоч і з певними відмінностями у вимові. Кантемир вказує, що носії цієї мови, яка походить від латини, називають її румунською, тобто римською. Твір Мирона Костіна, що вийшов у 1677 році, називається «Про мову молдовську або румунську».
У XIX столітті східна частина Молдавського князівства (Бессарабія) була приєднана до Російської імперії, а західна об’єдналася з Валахією; пізніше об’єднане валасько-молдавське князівство стало Королівством Румунія. Це призвело до того, що в мові почали використовувати дві різні системи письма: у частині, що належала Росії, кирилицю, а в Румунії латиницю. Така ситуація зберігалася до розпаду СРСР; після здобуття незалежності Молдова вирішила перейти на латиницю.
У цей момент і постало питання про те, чи вважати мову Румунії і Молдови однією і тим самим. У законі про функціонування мов, ухваленому ще 1989 року, констатується «реальність молдовсько-румунської мовної ідентичності». У Декларації незалежності, ухваленій 1991 року, згадується постанова парламенту про проголошення румунської мови державною. Проте у Конституції 1994 року міститься таке формулювання:
«Державною мовою Республіки Молдова є молдовська мова, що функціонує на основі латинської графіки».
Після цього терміни «молдовська мова» та «румунська мова» стали вживатися нарівні. У школах Молдови навчальний предмет має назву «румунська мова»; у роки незалежності там користувалися підручниками, виданими в Румунії. 2000 року Академія наук Молдови розробила Орфографічний словник румунської мови, використовуючи правила, затверджені Румунською академією. Міжнародна організація стандартизації, що спочатку передбачила в стандарті ISO 639 окремий код для молдовської мови, пізніше скасувала його. Це вже свідчить, що різниці між мовами практично немає.
У цій ситуації депутати парламенту звернулися до Конституційного суду, щоб усунути протиріччя між формулюваннями Декларації незалежності та Конституції. У грудні 2013 року Конституційний суд ухвалив постанову, в якій визнав, що не може змінювати формулювання Конституції, оскільки це виняткова прерогатива парламенту, а тому має вирішити протиріччя шляхом тлумачення. Згідно з рішенням суду, норма Декларації незалежності превалює над нормою статті 13 Конституції, де йдеться про молдовську мову.
Отже, нещодавнє рішення парламенту лише приводить формулювання Конституції у відповідність до рішення Конституційного суду.
Що ж до заяви «Первого канала» про те, що це «звучить дико», можна нагадати кореспондентові, що в Австрії державною мовою є німецька, у Бельгії — нідерландська та французька, у Швейцарії — італійська, німецька та французька, і ніхто в цьому не вбачає нічого особливо дикого.
Захарова зі своєю фразою про «демократію по-американськи» мимохіть виявилася ближчою до істини: американської мови також не існує, у США розмовляють англійською.
Джерело: The Insider
