Джерело: The Insider
РИА «Новости» в матеріалі під заголовком «Американський військовий описав похмурий сценарій для США через допомогу Україні» пише:
«Пентагону потрібно буде близько п’яти років, щоб відновити запаси зброї та боєприпасів, які вичерпалися через допомогу Україні, випливає із прогнозу старшого співробітника Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS) полковника Корпусу морської піхоти у відставці Марка Канчіана.
„Для комплексів Javelin і артилерійських 155-міліметрових снарядів з урахуванням інвестицій знадобиться п’ять років, для ПЗРК Stinger – шість”, – йдеться у прогнозі.
Причому, наголошує експерт, військові компанії не зможуть належним чином заповнити стратегічні резерви, якщо збережуть колишні темпи виробництва.
„Військова допомога Україні триватиме, але поповнення запасів протягом цього періоду ставатиме все більш актуальною проблемою”, – вважає Канчіан».
Зміст статті Марка Канчіана «Відновлення запасів США: 6 критичних систем», опублікованої на сайті CSIS, РІА передає вкрай своєрідно. Насправді Канчіан пише:
«У міру того, як Сполучені Штати передають Україні величезну кількість зброї, боєприпасів і матеріалів, постають питання щодо стану американських запасів. Чи не надто низький рівень запасів? Скільки часу буде потрібно для відновлення цих запасів? <…> Для більшості позицій існують обхідні шляхи, але може виникнути криза через артилерійські боєприпаси.
155 мм боєприпаси. До цієї категорії входить широкий спектр неточних снарядів, насамперед основний фугасний снаряд (М795), а також спеціальні снаряди, такі як фугасні снаряди збільшеної дальності, димові, освітлювальні та маркувальні (білий фосфор). Сполучені Штати надали Україні близько 1 000 000 снарядів. Вони продовжують постачати деякі з них, хоча вони можуть бути передані від союзників, таких як Південна Корея, які не хочуть безпосередньо передавати летальну допомогу. Військові планувальники вважають, що їх бракує найбільше, оскільки артилерія є основою наземної вогневої потужності.
Відновлення запасів за нинішніх темпів виробництва, ймовірно, неможливе через рутинні потреби США в навчанні. <…> Поточне виробництво становить 3250 одиниць за місяць. Міністерство оборони стверджує, що може довести цей показник до 20 000 за місяць (240 000 на рік) до весни 2023 року та 40 000 за місяць (480 000 за рік) до 2025 року. При такому темпі зростання потрібно близько шести років для відновлення запасів, що дасть змогу використовувати їх у звичайний мирний час і не здійснювати подальших поставок із запасів. <…>
У квітні Сполучені Штати оголосили, що відправляють в Україну 155-мм гаубиці. Вони, ймовірно, прибули у травні та розпочали інтенсивну стрілянину в червні. Незрозуміло, скільки з мільйона снарядів вони використовували за шість місяців операцій, але якщо припустити, що Україна залишила місячний запас артилерійських боєприпасів, то виходить 143 000 снарядів за місяць, або близько 4800 снарядів за день. У поєднанні зі снарядами, випущеними з радянської артилерії України, це приблизно 6000–7000 пострілів за день. <…> Навіть темпи зростання у 2025 році задовольнять лише третину цієї потреби. Щоб заповнити цю прогалину, інші країни повинні будуть надати боєприпаси, і у великій кількості.
Це може перетворитися на кризу. Оскільки лінія фронту зараз переважно нерухома, артилерія стала найважливішою бойовою зброєю. В Україні ніколи не закінчаться 155-мм боєприпаси — вони завжди надходитимуть, але артилерійським підрозділам, можливо, доведеться нормувати снаряди та вести вогонь лише по найбільш пріоритетних цілях. Це матиме негативні наслідки для поля бою. Чим сильніше обмежені поставки боєприпасів, тим сильнішим буде ефект.
Як компенсацію Сполучені Штати надали 105-мм гаубиці та боєприпаси – 36 гаубиць та 180 000 снарядів. Оскільки ці снаряди легші й мають меншу дальність стрілянини, кількість гаубиць і снарядів має бути дуже великою, щоб забезпечити адекватну заміну».
Отже, навіть у випадку з тими боєприпасами, нестача яких з найбільшою ймовірністю може виявитися найближчим часом, на думку Канчіана, проблема постачання та заповнення запасів вирішується нарощуванням виробництва в США, закупівлями в інших країнах та постачанням Україні великої кількості артилерійських систем меншого калібру.
З іншими видами озброєнь труднощів менше. 155-мм гармат Excalibur із системою автоматичного наведення на ціль, що б’ють із точністю до 2 м, у США небагато, і боєприпаси для них незабаром можуть закінчитися, але альтернативою їм може стати керована реактивна система залпового вогню GMLRS – ракети, що запускаються установками HIMARS. Україні вже передано 20 пускових установок, протягом кількох років має бути вироблено і поставлено ще 18, при цьому Пентагон уже уклав із Lockheed Martin (виробником HIMARS) контракт на $431 млн на збільшення їх виробництва.
Якщо використання ракет, що запускаються установками HIMARS, зросте до 1000 за місяць, запаси знизяться до критичного стану на початку 2024 року, але на цей час суттєво зростуть темпи виробництва.
Запаси переносних протитанкових ракет Javelin у США вже скоротилися до такого рівня, що постачання Україні довелося призупинити. Але їх цілком можна замінити не менш ефективними, хоч і більш важкими протитанковими ракетами TOW, яких у США більше ніж достатньо.
Канчіан так підсумовує свій огляд:
«Причини для оптимізму: здебільшого запаси на достатньому рівні. <…> Більшість озброєнь, наданих Україні, були поставлені у невеликій кількості або з областей, де є великі запаси чи виробничі потужності. Наприклад, США надали 108 млн патронів до стрілецької зброї, але виробництво США становить близько 8,6 млрд патронів за рік, отже з цим обсягом поставок легко впоратися. США надали 300 бронетранспортерів M113, але їх є тисячі, оскільки армія переходить на іншу систему. США надали 276 тактичних автомобілів для буксирування зброї, але мають у запасі десятки тисяч. За більшістю категорій озброєнь та боєприпасів США можуть надавати підтримку необмежено довго.
Причини для песимізму: недостатньо даних для оцінки. Час заміни для кількох важливих систем не може бути розрахований, тому що у відкритому доступі недостатньо даних. Наприклад, Міністерство оборони наводить дані про відправку Україні понад 46 000 „інших протитанкових систем” (не Javelin, але типи не вказані), понад 50 протиартилерійських радарів (різних видів), ракетних систем з лазерним наведенням, безпілотних авіаційних систем та безпілотних кораблів берегової оборони. Можливо, у деяких із цих випадків є проблеми з рівнем запасів, але даних, щоб зробити висновки, недостатньо. <…>
Допомога Україні та відновлення виснажених запасів – це та сфера, в якій Міноборони не може поскаржитися на втручання чи неквапливість Конгресу. Конгрес надав достатнє фінансування у чотирьох додаткових документах на загальну суму $113 млрд. Крім того, він надав усі необхідні повноваження, як це видно із недавно прийнятого Закону про повноваження в галузі національної оборони (NDAA)».
Іншими словами, нічого схожого на «похмурий сценарій», який привидівся пропагандистам із РІА «Новости», у статті Канчіана немає. Він описує деякі проблеми, але при цьому вказує шляхи їх вирішення і не сумнівається, що військова допомога триватиме.
Джерело: The Insider
