Джерело: The Insider
На російськомовному сайті RT опубліковано матеріал під заголовком «„Західні журналісти в курсі”: жителі Лисичанська розповіли про „постановні” обстріли українських силовиків”. У ньому йдеться:
«Голова Міжнародного громадського трибуналу зі злочинів українських неонацистів та їхніх посібників, член Громадської палати РФ Максим Григор’єв надав RT свідчення жителів Лисичанська про те, як навесні 2022 року підпорядковані Києву силовики стріляли у мирних людей заради зйомок пропагандистських матеріалів.
Описані події, за словами Григор’єва, відбувалися з березня до травня 2022 року. Мешканці Лисичанська Тетяна Луковенко та Микола Дудукін розповіли, що їхні будинки стали об’єктом для постановних кадрів українських силовиків.
„Стріляли по наших домівках. З міномету. Просто два будинки поспіль обстріляли. Їхали дорогою та стріляли. І одразу фотографують”, — розповіла Луковенко.
За її словами, заради зйомок підігнали машини пожежників та швидкої допомоги, хоча в них не було потреби.
„Просто фотографувалося та знімалося це все”, — стверджує жінка.
Вона зазначила, що на той час на околицях „не було й близько ані ополченців ЛНР, ані росіян” і завдати цих ударів вони не могли.
Про ще трагічніший епізод повідомив Микола Дудукін.
За його словами, українська влада пожертвувала життями трьох городян заради зйомок сюжету про загибель мирних жителів.
„Українська влада оголосила, що буде питна вода. Вийшов народ, зібралася черга. Під’їхала вода, а за п’ять хвилин туди прилетів снаряд. Три трупи. Ще за п’ять хвилин приїжджає преса”, – розповів Дудукін.
Він переконаний, що все це було підлаштовано.
„Вбивають, щоб показати це все у Європі. Пропаганда”, – вважає чоловік.
Дудукін впевнений, що „західні журналісти в курсі справи”».
Упродовж весняних місяців Лисичанськ обстрілювали регулярно. Про перший обстріл повідомили 2 березня: у мережі є інформація про обстріли 24 березня, 30 березня, 2 квітня, 10 квітня, 11 квітня; список далеко не сповнений. Були жертви та постраждалі, руйнування та пожежі. RT пропонує повірити, що ЗСУ методично руйнували підконтрольне Україні місто заради пропагандистських кадрів.
Ба більше, 22 березня обстріляли нафтопереробний завод, 31 березня – нафтосховище, 16 квітня – знову НПЗ. За логікою RT виходить, що українські війська — знову ж таки задля пропагандистського ефекту — знищували важливе для обороноздатності України підприємство та запаси пального.
Черга по питну воду потрапила під обстріл 27 червня. За інформацією голови Луганської обласної військової адміністрації Сергія Гайдая, тоді загинуло 8 осіб, а не 3, як стверджують джерела RT. Нічого дивного в тому, що в невеликому місті журналісти, які перебували там, приїхали на місце трагедії за лічені хвилини, немає. А зрозуміти, звідки прилетіли снаряди — з боку російських чи українських позицій, — на місці було неважко. До цього моменту російські війська вже зайняли розташований на іншому березі Сіверського Дінця навпроти Лисичанська Сєвєродонецьк; 3 липня захопили сам Лисичанськ.
Твердження, що з березня по травень поблизу Лисичанська не було російських військ, які могли б обстрілювати місто, — брехня. З 20-х чисел березня російські війська намагалися взяти місто Рубіжне, розташоване за 18 км від Лисичанська, тобто знаходилися безпосередньо на підступах до нього. 13 травня місто було повністю захоплене. Прицільна дальність російської РСЗВ «Град» – 21 км, гаубиці «Мста-С» – 24,7 км, САУ «Гіацинт-С» – 28,4 км.
Джерело: The Insider
