Джерело: The Insider
Дмитро Кисельов у «Вестях недели» так інтерпретує рішення Стокгольмського арбітражного суду, який розглядав суперечку між «Газпром експортом» та фінською компанією Gasum:
«Цілком несподіване, майже неймовірне для нинішньої Європи рішення в четвер ухвалив Арбітражний суд Стокгольма, зобов’язавши фінську компанію Gasum виплатити російському „Газпрому” €300 млн. У такий спосіб Стокгольмський арбітраж визнав правомірною оплату російського газу в рублях. А ось відмову фінської компанії платити в рублях визнано незаконною».
Стокгольмський арбітраж дійсно ухвалив, що Gasum, який відмовився платити за газ у рублях, повинен виплатити цю суму, зокрема й за фактично не поставлені обсяги, оскільки контракт було укладено на умовах take or pay («бери або плати»). Але жодного визнання правомірності вимоги платити в рублях у рішенні арбітражу немає; він визнав заборгованість фінської компанії перед Газпромом, але ніде не сказано, в якій валюті вона повинна платити.
Рішення арбітражу не публікуються, дізнатися про них можна лише з повідомлень сторін арбітражного процесу. Ось повідомлення «Газпром експорту»:
«14 листопада 2022 року було ухвалено рішення за підсумками арбітражного розгляду ad hoc у Стокгольмі між ТОВ „Газпром експорт” та фінською компанією Gasum Oy. Арбітражний трибунал у своєму рішенні також зобов’язав Gasum виплатити „Газпром експорту” заборгованість у розмірі понад 300 млн євро за постачання газу та у зв’язку з невиконанням зобов’язання „бери або плати”, а також відсотки за прострочення оплати.
Крім того, трибунал визнав видання указу президента РФ від 31 березня 2022 року про перехід на оплату за газ у рублях „обставиною форс-мажору за контрактом”.
У такий спосіб суд підтвердив правомірність припинення постачання природного газу у разі нездійснення покупцем оплати в рублях відповідно до указу президента РФ».
А ось пресреліз Gasum:
«Компанія Gasum уклала довгостроковий контракт на постачання природного газу з російським ТОВ „Газпром експорт”. У квітні минулого року „Газпром експорт” висунув Gasum вимогу, щоб платежі, погоджені в договорі поставки, здійснювалися не в євро, а в рублях. Gasum не прийняв цю вимогу. Крім того, у компаній виникли суттєві розбіжності щодо деяких інших вимог, висунутих на підставі договору. З цих причин Gasum передала справу до арбітражу відповідно до договору поставки. У травні „Газпром експорт” припинив постачання газу компанії Gasum.
14 листопада арбітражний суд виніс ухвалу у цій справі. Відповідно до рішення, Gasum не зобов’язаний платити ані в рублях, ані відповідно до запропонованого порядку оплати. Крім того, арбітражний суд зобов’язав Gasum і „Газпром експорт” продовжити двосторонні переговори щодо контракту для вирішення ситуації, що склалася. Наразі постачання природного газу з Росії відповідно до контракту на постачання газу компанії Gasum не продовжуватиметься.
Під час переговорів Gasum не даватиме подальших коментарів у цій справі».
Отже, можна дійти висновку, що арбітраж не оцінював ані правомірність російських вимог, ані законність дій фінської компанії. Він лише визнав, що для «Газпром експорту» вимога російського керівництва приймати оплату лише у рублях була обставиною непереборної сили.
Колишній керівник департаменту стратегії та інновацій «Газпром нефти» Сергій Вакуленко, який працював також у Shell та Cambridge Energy Research Associates, так прокоментував рішення арбітражу:
«Від самого початку було зрозуміло, що скорочення поставок під різними приводами введе покупців у неабиякі збитки (а деяких вже довело до банкрутства) і вони звернуться до судів та арбітражів у пошуках справедливості й відшкодування. Це вже почало відбуватися і днями з’явилося перше таке арбітражне рішення.
Якщо пригадаєте, однією з перших дій російської сторони в цьому протистоянні була поява урядового указу з вимогою експортувати газ тільки з оплатою в рублях, що насправді означає необхідність проводити платежі через московський „Газпромбанк” (а не люксембурзький, як раніше).
Декілька компаній, серед яких фінська Gasum, відмовилися, після чого „Газпром” припинив постачання на їхню адресу.
З мого досвіду роботи з такими контрактами, якщо уряд, який має юрисдикцію над одним із учасників, запроваджує нову вимогу, за якою старий спосіб дій стає неможливим без порушення закону, то сторона, на яку це впливає, оголошує форс-мажор або посилається на статтю контракту про зміну законодавства (такі статті у контрактах часто бувають). Що саме написано в контракті „Газпрому” та Gasum, ми не знаємо, ці контракти є конфіденційними, але можна припустити, що такі статті в цьому контракті є. Сторона, яка підпала під новий закон, зазвичай пропонує змінити контракт, щоб робота згідно з ним продовжувала бути законною. Сторона, якій це пропонується, може або погодитись зі зміною, або запропонувати розірвати контракт, або запропонувати заморозити його на час розгляду.
„Газпром”, зважаючи на все, саме це й зробив — оголосив форс-мажор і запропонував змінити контракт. Мабуть, Gasum не хотів ані визнавати форс-мажор, тобто погоджуватися на зміну порядку платежів, ані розривати контракт, що звільнило б „Газпром” від зобов’язань щодо постачання газу, причому самому Gasum терміново довелося б шукати нові джерела газу на ринку з дефіцитом та зростанням цін. Але якби контракт вважався б чинним, то потім Газпрому, який не поставив газ у порушення зобов’язань, довелося б покрити збитки Gasum від закупівель за вищими цінами, ніж ті, що були прописані в контракті.
Отже, Gasum звернувся до Стокгольмського арбітражу і 16 листопада 2022 року арбітраж виніс своє рішення — вкрай цікаве. Арбітраж, власне кажучи, приватна справа компаній, тому його вердикти не публікуються і судити про них можна або за витоками, або з того, що компанії самі вважали за потрібне розкрити публіці. Пресреліз Gasum сфокусувався на тому, що, на думку арбітражу, Gasum не повинен був погоджуватися на зміну порядку платежів. А прес-реліз „Газпрому” — на тому, що арбітраж, по-перше, визнав наявність форс-мажору, а по-друге, визнав, що Gasum не виконав зобов’язання „бери або плати” і має заплатити €300 млн (які „Газпром”, напевне, спокійно прийме за старим порядком, оскільки це не оплата газу).
Іронія тут у тому, що як тільки Газпром оголосив форс-мажор, він більше не зобов’язаний був постачати газ на старих умовах платежів. Суд визнав, що Gasum не зобов’язаний погоджуватися на нові умови. Але оскільки Gasum форс-мажор, мабуть, не визнавав, то із зобов’язанням „бери чи плати” нічого не трапилося, воно залишилося чинним та зобов’язуючим для Gasum.
Я не здивований, що суд визнав форс-мажорним урядовий указ, який вимагає від „Газпрому” змінити порядок розрахунків щодо його чинних контрактів. Світ так і працює: коли уряди вступають в економічні війни, запроваджують контроль за експортом, обмеження, ембарго різних сортів, у компаній не залишається вибору – або підкорятися законам, або зупиняти роботу, і неважливо, що написано в контрактах – закони мають більшу силу. Саме це сталося з багатьма західними компаніями після 24 лютого. Я, напевне, дещо здивований з тактики, обраної Gasum, хоча можу уявити, з чого вони виходили і на що сподівалися, — наприклад, на те, що урядове рішення може бути визнане інспірованим „Газпромом” або що зв’язки між „Газпромом” і державою настільки сильні, що їх слід розглядати як пов’язані сутності, тож рішення про зміну порядку платежів має вважатися запровадженим не зовнішньою силою, а самим „Газпромом”. Але ця тактика була досить ризикованою і, напевне, не спрацювала».
Джерело: The Insider
