Джерело: The Insider
Дмитро Кисельов у «Вестях недели», розповідаючи про виведення російських військ з правого берега Дніпра, заявив:
«Рішення зумовлене і зміною характеру бойових дій, коли нацистський режим у Києві веде тут на забій одну тисячу за іншою, не рахуючись із жертвами, кидає в м’ясорубку маси своїх солдатів за співвідношення втрат один до семи-восьми на нашу користь. Але нас навіть така пропорція, що склалася на херсонському напрямку, не влаштовує. Нам потрібно зберегти чи не найбільш боєздатних, вже загартованих у боях воїнів-десантників, що покрили себе ратною славою».
Кисельов повторює цифри, названі Володимиром Путіним 27 жовтня на засіданні клубу «Валдай»:
«От, що відбувається насправді — не шкодують і борються з Росією до останнього українця. Я кажу про це з жалем. Там втрати бувають один до десяти, один до восьми. Останнім часом майже завжди один до семи, один до восьми. Людей не шкодують зовсім».
Неможливо судити про втрати тієї чи іншої сторони, орієнтуючись лише на офіційні дані: природно, що під час війни сторони перебільшують свої успіхи. Так, українське міністерство оборони повідомляє, що на середину листопада Росія лише вбитими втратила близько 81 370 осіб, але це, найімовірніше, перебільшення. Тому звернімося до оцінки третіх сторін.
10 листопада Голова Об’єднаного комітету начальників штабів США Марк Міллі, виступаючи в Нью-Йоркському економічному клубі, заявив:
«Йдеться про кількість убитих та поранених російських військових на рівні значно більше 100 тисяч. Мабуть, те саме — з українського боку».
Зрозуміло, ці цифри стосуються не українського контрнаступу під Херсоном, а всієї війни загалом. Але в середині червня той самий генерал Міллі погодився з українською оцінкою своїх втрат після того, як радник офісу президента України Олексій Арестович назвав орієнтовну кількість загиблих — 10 000 осіб. Пізніше, наприкінці серпня, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний говорив про меншу кількість — «майже 9000», — але це стосувалося лише військовослужбовців ЗСУ, а названа Арестовичем цифра — втрати всіх учасників війни з українського боку (крім ЗСУ це Нацгвардія та прикордонна служба). Володимир Зеленський у червні заявив, що щодня Україна втрачає від 60 до 100 військовослужбовців убитими та близько 500 — пораненими.
Якщо це співвідношення числа вбитих і поранених більш менш постійне, то дуже грубо можна припустити, що втрати ЗСУ на той момент становили близько 65 000 осіб. Наприкінці серпня українські війська перейшли у контрнаступ (не лише під Херсоном, а й під Харковом), і тому є сенс порівняти втрати на кінець серпня із втратами на першу декаду листопада. Виходить, що за час контрнаступу ЗСУ втратили приблизно 40 000 осіб.
За оцінкою CIT на 11 листопада втрати ЗСУ є меншими, ніж вважає Міллі, — всього близько 80 000, — але й співвідношення кількості поранених до кількості загиблих дещо менше — 4:1 (64 000 поранених та 16 000 убитих).
Тепер розглянемо втрати російських військ. За оцінкою міністра оборони Великобританії Бена Воллеса, на початок вересня Росія втратила понад 25 000 солдатів убитими та понад 80 000 сумарно. Порівнюючи ці дані з листопадовою оцінкою Міллі, отримуємо втрати за час українського контрнаступу більш ніж у 20 000 осіб. CIT, так само, як і Міллі, оцінює російські втрати приблизно в 100 000 осіб, вказуючи при цьому, що чверть із них — загиблі. The Economist наприкінці липня писав про ще гірше для Росії співвідношення — 3 поранених на одного загиблого; на такому рівні співвідношення загиблих та поранених було під час Другої світової війни.
Отже, втрати України під час контрнаступу є вищими за російські, що цілком зрозуміло: сторона, яка наступає, завжди втрачає більше солдатів ніж та, що обороняється. За найсприятливішими для Росії оцінками, якщо не брати до уваги її власну, яка, до речі, чомусь виражається не в абсолютних цифрах, а лише у вигляді пропорцій, українські втрати за два місяці вдвічі перевищують російські. Співвідношення 1:7 або 1:8, про яке говорять Путін та Кисельов, у ці дані ніяк не вписується.
Джерело: The Insider
