Джерело: The Insider
Численні кремлівські пропагандистські ЗМІ — РІА «Новости», програма «Время», «Вести», «Аргументы и факты», «МК» та інші — повідомляють про безглуздий промах президента Байдена: той нібито заявив, що спілкувався із людиною, яка померла ще до його народження. РІА в матеріалі під заголовком «Байден зізнався, що “говорив” з мерцем» пише:
«Президент США Джо Байден заявив, що розмовляв з одним із відкривачів гормону інсулін, хоча обидва вчені, які це зробили, — доктор Фредерік Бантінг і професор Джон Джеймс Річард Маклауд — померли ще до його народження.
„Ви знаєте, скільки коштує виробництво інсуліну для діабетиків? Його відкрила людина, яка спеціально оформила на нього патент, щоб ліки були доступні кожному. Я розмовляв із нею…” — запевнив очільник Білого дому, виступаючи на спеціальному заході у Флориді.
Бантінг та Маклауд отримали Нобелівську премію з медицини за відкриття інсуліну. Вони померли у 1941 та 1935 роках відповідно. Водночас Байден народився 1942 року».
Кремлівські пропагандисти повторили твердження прореспубліканської газети New York Post, очевидно, не перевіривши його. А перевірити було варто.
Нобелівську премію за відкриття інсуліну справді отримали 1923 року Бантінг та Маклауд. Але, як сказано в енциклопедії Britannica, Бантінг був обурений тим, що премію присудили Маклауду, який не брав участі в початкових експериментах із виділення інсуліну з підшлункової залози собаки, оминувши при цьому Чарльза Херберта Беста, тоді ще студента, який працював разом із Бантінгом від початку. Бантінг погодився прийняти премію, але поділив її порівну з Бестом. У ювілейній статті «100 років інсуліну» на британському спеціалізованому сайті diabetes.org.uk відкривачами гормону названо троє — Бантінг, Бест та Маклауд. Бест помер у 1978 році і цілком міг бути співрозмовником Байдена, що народився в 1942 році.
Маклауд, у свою чергу, розділив свою частину Нобелівської премії із Джеймсом Колліпом. Справа в тому, що перший досвід використання інсуліну для симптоматичного лікування діабету у людини виявився не зовсім вдалим: у 14-річного пацієнта Леонарда Томпсона рівень цукру в крові знизився практично до нормального рівня, але на місці ін’єкції розвинувся абсцес, а рівень кетонів залишався підвищеним. Від негайної смерті, яка загрожувала йому до введення інсуліну, Томпсона врятували, але він залишався тяжко хворим і помер через 13 років від пневмонії.
Інсулін став безпечним препаратом, що широко застосовується і дозволяє мільйонам діабетиків вести нормальне життя завдяки технології очищення, створеної Колліпом. РІА неточно переклало фразу Байдена: президент ужив дієслово invented (“винайшов”), а не discovered (“відкрив”). І якщо Байден не обмовився, то, можливо, він мав на увазі Колліпа, який помер у 1965 році.
Патент США на інсулін та метод його виробництва отримали у 1923 році Бантінг, Бест та Колліп. Вони негайно продали його Університету Торонто за символічну суму $1 кожному. Відому фразу «інсулін належить не мені, він належить усьому світу» сказав Бантінг, але вона відбиває позицію всіх трьох учених.
Джерело: The Insider
