Джерело: Іва Цой, для The Insider
Постійний представник Росії в ООН Василь Небензя дав інтерв’ю Бі-бі-сі. У програмі HardTalk він відповів на запитання журналіста Стівена Сакура. Той кілька разів спіймав російського дипломата на брехні, що, втім, останнього особливо не збентежило і він просто почав переводити стрілки на українських і західних чиновників. Зокрема, на запитання ведучого про сексуальні злочини, скоєні російськими окупантами в Україні, Небензя, не змигнувши оком, відповів: усі ці випадки не доведені, та й взагалі українського омбудсмена з прав людини Людмилу Денісову звільнили, а отже, все неправда.
«Її звільнили, бо вона поширювала брехню, що було визнано українським парламентом. Цього було більш ніж достатньо, навіть для них. Не далі як учора вона дала інтерв’ю, де сказала, що коли розмовляла з італійцями з цього питання, то «перестаралася», бо хотіла привернути увагу до України. Це підтверджує, що вона бреше».
.
Українські депутати звільнили Денисову не за брехню, а через те, що її розповіді про зґвалтування «не могли бути підтверджені доказами», цитуючи нардепа України від партії «Слуга народу» Павла Фролова. На ці звинувачення ексомбудсмен відповідає в інтерв’ю, яке вона дала LB.ua. Зі слів Денісової, вона розповідала про зґвалтування так, як їй це передавали психологи з лінії психологічної підтримки, а пошук доказів сексуальних злочинів ніколи не входив до її компетенції. Слово ж «переборщила» вона використала виключно в контексті жорсткості риторики, яку використала у своєму виступі.
«Я доводила… чому треба говорити про воєнні злочини. Бо коли я, наприклад, виступала у парламенті Італії на комітеті міжнародних справ, почула та побачила таку втому від України, розумієте? Я розповідала про страшні речі для того, щоб їх якось підштовхнути, щоб ухвалювали рішення, які потрібні Україні та українському народу. Там (в Італії. — С.К.) є така партія «П’ять зірок», яка була проти надання нам зброї, але після мого виступу одна з керівниць партії висловила підтримку Україні, сказала, що вони підтримуватимуть, зокрема, надання зброї.
Медійникам я розповіла слово в слово те, що мені передали психологи, які працювали на лінії психологічної підтримки UNICEF, яка вже завершила свою роботу, – 15 травня був останній день. Я передала все, що заявники хотіли сказати суспільству та світу; щоб вороги, Російська Федерація, були покарані. Так, тоді ця лексика була дуже жорстока, ми обговорили це, я сказала, що справді, може, я переборщила. Але я намагалася цим досягти мети — переконати світ, щоб передали зброю і чинили тиск. Я зустрічалася з Праміллою Паттен, яка є спеціальним представником генерального секретаря ООН із сексуального насильства у конфліктах, — ми працюємо за протоколами ООН та чітко за резолюціями ПАРЄ, Ради з прав людини ООН, де чітко сказано, що таке сексуальне насильство.
Воно сьогодні системно, постійно і з особливою жорстокістю застосовується, це — тактика війни РФ.
Щоб довести, що це відбувається системно, повсюдно і з жорстокістю, потрібно було наводити такі факти.
Тут слід сказати, що остання резолюція Європарламенту від 19 травня, в якій є посилання на мої дані, чітко закликає комісію ООН — створену 4 березня для розслідування злочинів, які вчиняє Російська Федерація, починаючи з 2014 року — співпрацювати з МКС <Міжнародний кримінальний суд — The Insider> та Євроюстом відповідно до переглянутого мандату. І чітко написано, як вони мають збирати ці дані: через інтернет, у пресі, у ЗМІ, у соціальних мережах, які можуть привести слідчих до жертв зґвалтування та сексуального насильства. Розумієте, жертви не хочуть поки що і не можуть звертатися до правоохоронних органів, але коли ми про це говоримо, слідчі мають можливість дослідити це і знайти цих людей, можливо, переконати їх у необхідності дати свідчення.
Я давала такі свідчення Генеральній прокуратурі, вже двічі-тричі на допитах. І я їм доводила, що інформація про місто та прізвище є конфіденційною, але коли місто назване, можна спробувати знайти цих людей, щоб вони дали свідчення. Багато жертв таких злочинів уже виїхали за межі України. Їм не лише ми надаємо підтримку захисту, коли вони до нас звертаються, а й інші, у минулому партнерські, правозахисні організації, психологи яких працюють у пунктах тимчасово переміщених громадян. Багато таких постраждалих перебувають у Польщі, Німеччині, Великій Британії.
Я згодна, іноді лексика була дуже жорстка, але я використовувала її так, як було запропоновано самими потерпілими. Зроблено, що зроблено. Все є у резолюціях. Доведено, що сексуальне насильство є, тепер слідчим потрібно це довести. Та спеціальна представниця щодо сексуального насильства у конфліктах, з якою я зустрічалася, коли вона приїжджала в Україну і приходила до Офісу, запропонувала на базі нашого Офісу уповноваженого та регіональних представництв зробити таку платформу — навчити людей, психологів і юристів провести величезну інформаційну кампанію, щоб довести до людей, які є жертвами такого насильства, що безпечно дати свідчення можна саме в такому Офісі. Але, думаю, можливо, вже хтось інший це робитиме».
Додамо, що про сексуальні злочини російських військових, у тому числі проти маленьких дітей, розповідала далеко не лише Денісова. Наприклад, у квітні журнал «Холод» прямо поговорив із українськими психологами, які консультують жертв насильства. Їхні розповіді мало чим відрізняються від того, що говорила ексомбудсмен України. Є й підтверджені випадки — раніше у мережі з’явилося відео, на якому солдат ґвалтує немовля. 9 квітня стало відомо, що у Росії затримали солдата Олексія Бичкова, який записував це відео.
Джерело: Іва Цой, для The Insider
