Джерело: Геннадій Габріелян, для Крым.Реалии
Хтось мав зробити це першим: Болгарія запропонувала Єврокомісії створити спеціальний механізм контролю за алгоритмами соціальних мереж, які додають ефективності атакам тролів, насамперед прокремлівських. Болгарії є чим перейматися: обсяг російської пропаганди в країні, як випливає з результатів дослідження Фонду гуманітарних і соціальних досліджень (FHSR), після вторгнення РФ в Україну підскочив у 10 разів, пише Радіо Свобода.
Якщо з початку року і до 24 лютого, коли почалося російське вторгнення, у болгарських онлайн-ЗМІ з’являлося в середньому 39 прокремлівських статей на день, то потім цей показник збільшився до 397. У жодній іншій країні ЄС, а також Балканського регіону такого феномену не спостерігалося. Причина насамперед у тому, що новий уряд Болгарії під керівництвом Кирила Петкова, який прийшов до влади у листопаді 2021 року, одразу дав зрозуміти, що не збирається задовольняти бажання Кремля ані в енергетичній сфері, ані в галузі зовнішньої політики.
Проти «соросоїдів» та «грантоїдів»
У квітні Петков став одним із перших європейських лідерів, які відмовилися схвалити схему «газ за рублі». В інтерв’ю німецькій Frankfurter Allgemeine Zeitung болгарський прем’єр заявив, що, припинивши постачання російського газу до Болгарії, Путін ставив перед собою три основні цілі. По-перше, дестабілізувати його уряд, який виявляє нетерпимість до корупції – а вона, за словами Петкова, є «російським інструментом впливу». По-друге, спробувати привести до влади більш лояльний до Москви кабінет. І третя мета Кремля – посіяти зерна розколу серед країн Євросоюзу, показавши, що в ньому є країни другого сорту, такі як Болгарія, щодо яких Росія може дозволити собі подібні порушення договору. Для досягнення цієї мети використовується, крім іншого, арсенал пропаганди та дезінформації.
Виступаючи днями на засіданні Всесвітнього економічного форуму в Давосі, міністр електронного уряду Болгарії Божидар Божанов заявив, що Європа обізнана з методами російської пропаганди: «фабрики тролів» просувають анонімні сайти, які розповсюджують кремлівські наративи. Дезінформаційні кампанії стали інтенсивнішими після початку вторгнення в Україну, зазначив Божанов. «Росія використовує такі європейські цінності як свобода слова, щоб підірвати самі ці цінності. Каналів у них багато, але основна увага приділяється соціальним мережам. Водночас європейські уряди не можуть просто заблокувати сайт чи групу. Тому нам слід діяти розумно. Ми маємо зламати цей механізм, а не блокувати саму інформацію», – наголосив болгарський міністр. За його словами, Болгарія готова зробити «пропозиції щодо технічної реалізації» цього проєкту та розраховує на сприяння «технологічних гігантів, які мають усвідомити свою відповідальність у цифровій сфері».
МИ МАЄМО ЗЛАМАТИ ЦЕЙ МЕХАНІЗМ, А НЕ БЛОКУВАТИ САМУ ІНФОРМАЦІЮ
Наратив російської пропаганди, зазначають аналітики FHSR, побудований на конспіративній геополітичній логіці. У ній незмінно присутні такі основні позиції: «глобальний ляльковод» (Захід, США, НАТО) через маріонетки (брюссельські єврократи та корумповані ліберальні еліти в окремих країнах) розтоптують суверенітет європейських народів. Той самий лиходій веде війну проти Росії, яка також є жертвою – але при цьому вона єдина, хто чесно чинить опір і фактично є рятівником Європи. Україна – це зброя Заходу, а під новим терміном «анти-Росія» розуміється або Україна, або знову ж таки Захід. Війна нібито йде не проти України, а проти колективного лиходія, її почала не Росія, це її відповідь – адже «Росія ніколи не починає воєн, Росія їх закінчує!». Внутрішні політичні та економічні опоненти удостоюються таких епітетів, як «соросоїди», «грантоїди», «гендеристи», «платні аналітики та політики» тощо. Пропагандистські тексти найчастіше є прямим перекладом з російської з анонімним цитуванням російських матеріалів, йдеться у дослідженні. FHSR вказує на провідних розповсюджувачів дезінформації – це робот-агрегатор Novini247, зареєстроване у Криму ЗМІ NewsFront, а також болгарські pogled.info, blitz.bg, informiran.net, vchas.net, pan.bg та багато інших.
Журналіст-розслідувач Христо Грозєв, керівник групи Bellingcat, розповів порталу nova.bg, як відбувається взаємодія між Кремлем та болгарськими ЗМІ або особами, які надають подібні послуги: «Деякі ЗМІ звертаються через російські канали з офіційним проханням про фінансування. У таких проханнях зазвичай не відмовляють. Через певний час із ними зв’язуються куратори, які починають пропонувати їм тексти в обмін на визначені суми грошей готівкою. Послуга коштує недорого – залежно від масштабу публікатора від 100 до 500 євро за статтю».
«Забудьте про Sputnik»
Як виглядала загалом картина пропагандистської активності Кремля у Балканському регіоні до початку української війни? На Балкани повертається дезінформаційна кампанія радянських часів, писав за два дні до вторгнення співробітник Центру перспективних досліджень у Сараєві Харун Карчич. Проникненню Росії сприяють місцеві медіаканали, що відіграють значну роль у посиленні та розповсюдженні кремлівських повідомлень. Це часто пов’язано з тим, що такі ЗМІ страждають від хронічного браку коштів, тому копіюють та передруковують безкоштовний контент кремлівської агенції Sputnik Serbia. Найчастішими публікаторами його контенту є місцеві ЗМІ у Сербії, Чорногорії, Боснії, Косові, Республіці Сербській. Наприклад, у Сербії російська дезінформаційна кампанія є настільки сильною, що більшість сербів почали вважати Росію та Китай найважливішими економічними партнерами своєї країни, хоча насправді понад дві третини зовнішньої торгівлі Сербії припадає на Європейський Союз. Країни ЄС також забезпечують більшу частину іноземних інвестицій у Сербії.
Балканські політики люблять російські видання новин, зазначає Карчич. Пропагований Кремлем образ Володимира Путіна як сильного лідера продовжує служити прикладом для багатьох із них. Так, у Сербії, де править президент Олександр Вучич, новини відповідають його політичним ідеалам: держава на чолі з могутнім політиком, який присутній у всіх сферах життя і відіграє домінуючу роль. Згідно з опитуванням громадської думки, проведеним у 2020 році Міжнародним республіканським інститутом (IRI), 48% респондентів у Боснії та Герцеговині, 60% у Північній Македонії, 64% у Чорногорії та 87% у Сербії мали прихильну або дуже прихильну думку про Росію.
Війна внесла у цей інформаційний краєвид суттєві корективи. Піонером заборони мовлення російських каналів виступило частково визнане Косово, зробивши це вже 26 лютого. Після того як на самому початку березня Євросоюз заборонив російським державним медіа – RT та Sputnik – мовити на території ЄС, YouTube відразу заблокував їхні акаунти в Сербії. Потім мовлення RT було припинено на території Північної Македонії, а у квітні заборону розповсюдження будь-якого контенту RT і радіо Sputnik запровадило Агентство з контролю за електронними ЗМІ Чорногорії.
ПОТІК БЕЗКОНТРОЛЬНОЇ ПРОПАГАНДИ ще далекий від ЗУПИНки
Однак дезінформація здатна існувати і в інших нішах та вимірах – це видно на прикладі однієї з малих балканських держав, двохмільйонної Північної Македонії. «Забудьте ви про Sputnik, російська пропаганда має інші шляхи», – пише аналітик Балканської мережі журналістських розслідувань (BIRN) Сініша Марушич. Він має на увазі вразливість для пропаганди багатьох жителів Північної Македонії, «які розчаровані у Заході, не довіряють місцевим лідерам та харчуються інформацією із сербських ЗМІ». Через занадто довге очікування в передпокої Європейського союзу сам ЄС і Захід загалом втрачають тут важелі впливу, а російська пропаганда заповнює порожнечу, переконуючи македонців у військовій могутності Росії, геніальності Путіна та «подвійних стандартах» Заходу щодо його країни. RT та Sputnik відключили, але, як кажуть спостерігачі, «потік безконтрольної пропаганди ще далекий від зупинки; натомість він просочується через суміш внутрішніх підсилювачів кремлівського наративу та у вигляді купи копіпаста з бульварних і телевізійних ЗМІ сусідньої Сербії, найближчого союзника Росії на Балканах».
В інформаційних війнах немає місця спорадичним діям, говорить Емір Хасанович, експерт зі стратегічних комунікацій та координатор із Західних Балкан у лондонському Інституті стратегічного діалогу (ISD). Це сплановані операції, що ґрунтуються на зовнішньополітичних цілях у певних зонах інтересів. Балкани у цьому контексті – благодатний для інформаційних протистоянь простір із безліччю невирішених питань. Щодо місцевої медіасцени, то традиційні ЗМІ є більш стійкими до дезінформації, тому каналами поширення відповідних наративів слугують соціальні мережі.
Особливо показовими є випадки, коли дезінформація використовується як відкрита політична зброя. Вперше за тридцять років 24 травня цього року від участі у заходах в Москві, присвячених Дню слов’янської писемності та культури, відмовилася делегація представників політичних і духовних кіл Болгарії. Не з’явилися навіть представники болгарського посольства. За цим стоїть історія одного специфічного конфлікту.
Минулого року цього дня посольство Росії у Скоп’є процитувало президента Путіна, який сказав: «Писемність прийшла до нас із македонської землі». Як пише портал faktor.bg, «з 24 травня 2017 року Путін вже вдруге використав абсолютно хибну заяву. Вперше це сталося під час візиту до Москви президента [Північної] Македонії Георгія Іванова. Бурхливу реакцію в болгарському суспільстві викликав скандальний фільм, що вийшов у Росії в 2021 під назвою «Одна віра, одна мова», в якому Болгарія була повністю стерта з карти історії слов’янської писемності. У фільмі, знятому за підтримки посольства Росії в Скоп’є, Македонія описується як «батьківщина кирилиці». Історична роль болгарської держави повністю ігнорується – докладно описується шлях кирилиці через Росію, Україну, Македонію, Сербію та Чорногорію, а Болгарія взагалі не згадується. «Кремль цілеспрямовано, свідомо та послідовно прагне збільшити розрив у відносинах між Республікою Болгарія та Республікою Північна Македонія», – заявляла тоді Атлантична рада Болгарії. Мета полягає в тому, щоб Північна Македонія, наслідуючи приклад Сербії, «дивилася насамперед і лише на Москву, а не на Брюссель».
Джерело: Геннадій Габріелян, для Крым.Реалии
