Російська збройна блокада узбережжя Азовського моря та місцевих портів зовсім не позбавляє Україну права на внутрішні моря. Згідно з усіма міжнародними нормами, Україна має повне право користуватися Чорним та Азовським морями.
Російські ЗМІ масово поширюють заяву кремлівського чиновника, так званого «постпреда Криму при президенті Росії» Георгія Мурадова про «російську приналежність» Азовського моря. Мурадов стверджує, що армія окупанта нібито «змінила статус Азовського моря» і тепер акваторія «належить Росії та ДНР».
«Тим самим вдалося зірвати плани НАТО щодо закріплення у цьому регіоні та будівництва військових баз», – йдеться у дезінформаційних повідомленнях.
Проросійські ЗМІ черговий раз повторили класичний наратив Росії про «внутрішні моря» – так пропаганда почала називати Чорне та Азовське моря після початку збройної агресії проти України у 2014 році та тимчасової окупації Кремлем українського Криму. Наративи про те, що Україна нібито «втратила» у 2014 році права як на півострів, так і на прилеглі Чорне та Азовське моря, є дезінформаційними наративами.
Згідно з усіма міжнародними нормами, Україна має повне право користуватися Чорним та Азовським морями. Навіть статус українського Криму – «тимчасово окупований», а також російська збройна блокада узбережжя Азовського моря та місцевих портів не позбавляють України права користуватися внутрішніми морями.
Росія апелює до того, що після збройної агресії проти України та блокування низки прибережних міст на азовському узбережжі українська держава нібито втратила будь-які права на Азовське море. Однак згідно з усіма міжнародними нормами, зокрема, з основоположною Конвенцією Організації Об’єднаних Націй з морського права 1982 року, Україна має повне право на азовську акваторію.
Більше того, Україна та Росія не розмежовували Чорне та Азовське моря. Існує низка міждержавних договорів, законів і постанов, які гарантують вільне користування акваторіями і Україні, й Росії. У грудні 2003 року країни підписали основний договір «Про співпрацю в використанні Азовського моря і Керченської протоки», ратифікували його і визнали законним. Згідно з документом, вільно використовувати акваторію Азовського моря і протоку можуть будь-які судна, в тому числі й військові кораблі.
Також право України на акваторії Чорного і Азовського морів визначено низкою резолюцій Організації Об’єднаних Націй.
Ці документи досі відносяться до чинних угод і договорів. Відповідно, Росія порушила основні положення низки документів про користування Азовським і Чорним морями, а також Керченською протокою не лише згідно з міжнародними конвенціями, а й усупереч міждержавним домовленостям. Не кажучи вже про агресивну війну Росії проти України, жахіття якої вже можуть класифікуватися як воєнні злочини: розслідування Міжнародним кримінальним судом російських протиправних дій в Україні розпочалося на початку березня.
Що ж до тези про «зрив російськими військовими планів НАТО будувати військові бази» в азовському регіоні, то цей наратив кремлівська пропаганда почала просувати ще на темі Криму. Фейки про «агресію» НАТО в Чорному морі, наміри членів Альянсу «захопити» півострів і перетворити його на «військову пустелю» – один зі стовпів російської пропаганди, що використовується Кремлем сьогодні, як і 20 років тому. Такі тези особливо активно використовувалися пропагандистами під час початку окупації українського Криму. Наразі цей наратив також не втрачає своєї «актуальності» для прокремлівських ЗМІ, – тільки тепер російські ЗМІ від фейків про «агресію» НАТО в Чорному морі» плавно перейшли до дезінформації на ту саму тему — але тепер уже про азовське узбережжя.
Насправді ж сили Північноатлантичного альянсу ніколи не заявляли про намір «будувати військові бази НАТО» на узбережжі Азовського моря. Україна справді заявляла про будівництво нової військово-морської бази ВМС України «Схід», яка мала посилити українське морське угруповання в Бердянську Запорізької області. Однак ця військово-морська база на азовському узбережжі не мала жодного стосунку до НАТО і не призначалася для базування там іноземних військ. Ніяких задумів щодо «військової бази НАТО» у Бердянську в планах України чи країн-членів Альянсу не було.
