Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
Заразом із театром реальних бойових дій Кремль практично щодня нарощує рівень ненависті до України на інформаційному фронті. Невпинне розлюднення України і Заходу використовується як обґрунтування все більш радикальних методів «війни до переможного кінця», пише Jamestown Foundation.
Мабуть, найтривожнішою подією останнього тижня став брифінг Міністерства оборони Росії, під час якого російські чиновники заявили про підготовку Сполученими Штатами провокацій з метою звинуватити Росію у застосуванні в Україні хімічної, біологічної або тактичної ядерної зброї. За версією Міноборони, «диверсії можливі на хімічних і біологічних об’єктах Харкова та Києва або на Запорізькій АЕС», і супроводжуватимуться десятками тисяч жертв серед мирного населення.
Знаючи звичку російських можновладців звинувачувати інших у тому, що вони планують зробити самі, такі твердження виглядають дуже тривожно, особливо з огляду на те, що українські експерти ще раніше наголошували на реальній ймовірності застосування Росією ядерної чи хімічної зброї в Україні. Тижнем пізніше ті ж побоювання висловив очільник ЦРУ.
Ще одним витком ескалації стала інформація ФСБ про нібито запобігання спробі замаху на головного російського пропагандиста Володимира Соловйова, яка готувалась «українськими неонацистами на завдання СБУ». Того ж дня Володимир Путін особисто згадав про «замах», заявивши, що йому «відомі всі прізвища кураторів з ЦРУ», які «дають поради Києву про замахи на російських журналістів».
Водночас деякі колишні співробітники спецслужб із пострадянського простору, переглянувши відеозаписи затримання «диверсійної групи», відзначили «невимовний рівень професійної деградації» російських спецслужб. Зокрема, увагу ветеранів привернули «коктейлі Молотова» у пластикових пляшках та дарчий напис на книзі одного із затриманих, де замість підпису йдуть слова «підпис нерозбірливий». На думку колишніх офіцерів, таке могло статися лише у випадку, якщо оперативник, який фабрикував «докази», надто буквально сприйняв наказ начальника поставити нерозбірливий підпис.
Втім, тренд на посилення конфронтації з боку Росії проглядається цілком чітко. Ми вже згадували раніше, що російська пропаганда внутрішньо вкрай суперечлива. Поряд із тезами про «миролюбність Росії, яка не збирається вторгатися в Україну», кремлівські пропагандисти відкрито розмірковували про необхідність захоплення інших країн та можливість знищення Заходу ядерною зброєю.
ПСИХОЛОГІЧНА ПОТРЕБА ОБИВАТЕЛІВ УНИКАТИ СТРАШНОЇ дня них ПРАВДИ є ВКРАЙ СИЛЬНою
Зараз риторика про «вимушену спецоперацію» і твердження, ніби «Америка втягнула Росію у війну», руйнуючи тим самим чинний світопорядок, сусідять із прямо протилежними заявами про те, що знищення «англосаксонського світопорядку» є «історичною місією Росії». Кремлівські пропагандисти запевняють, що воюють не з Україною, а з НАТО, і водночас пишуть у своїх програмних статтях, що «майже увесь український народ заражений нацизмом», а тому має пройти тотальну деукраїнізацію та повне переформатування національної самосвідомості.
Втім, ці протиріччя не викликають у свідомості росіян дискомфорту. Як зазначають соціологи, психологічна потреба обивателів уникати страшної для них правди вкрай сильна. Для цього люди обирають із безлічі запропонованих пропагандою пояснень найбільш підходящі їм, спокійно забуваючи про інші.
Водночас навіть прокремлівські соціологи визнають, що більшість росіян хоч і ставиться до влади лояльно, але робить це здебільшого з міркувань конформізму і не готова активно включатися в патріотичний порядок денний. Відповідно, для цих людей більше підходять тези про «вимушеність» війни та «відсутність вибору». Їхньою основною мотивацією є не патріотичний чад і войовнича риторика, а страх зовнішньої загрози. «Месіанська» лексика, у свою чергу, призначена для більш вузької, «пасіонарної» частини аудиторії. Проте останнім часом вона все сильніше радикалізується, а аудиторія її охоплення стає дедалі ширшою.
Зокрема, один із російських ідеологів Олександр Дугін дійшов до того, що порівняв Володимира Зеленського з Антихристом і оголосив, що Росія не відступиться від України, бо «потрібна Христу». Ця риторика виглядає особливо блюзнірською на тлі того, що напередодні православного Великодня Росія завдала ракетних ударів по Одесі, вбивши кількох людей, серед яких молоду матір та її тримісячну доньку. При цьому пропагандисти не лише звинуватили в трагедії Київ, але й використали її для подальшого виправдання війни, заявивши, що інакше Україна «продовжуватиме вбивати».
в міру ВТОМИ РОСІЙСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА ТА ВИСНАЖЕННЯ ПОТОЧНОГО МОБІЛІЗАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ГРАДУС ІСТЕРІЇ ТА ЕСКАЛАЦІЇ ЛИШЕ НАРОСТАТИМЕ
Хоча Дугін не надто відомий у російському суспільстві, проте, як зазначають дослідники, він має глибокі зв’язки з представниками військової, політичної та економічної еліти. Дугін був близьким до колишнього глави Російського інституту стратегічних досліджень (РІСД) при Адміністрації президента (раніше – при СЗР) Леоніда Решетникова, готував із ним спільні доповіді, тобто мав прямий вплив на формування зовнішньополітичного курсу Кремля.
Показовим є і те, що від початку війни його тексти широко транслюються у популярних Телеграм-каналах, якими, за інформацією журналістських розслідувань, безпосередньо опікується Адміністрація президента. У тих самих Телеграм-каналах почали з’являтися тексти про могутню «єврейську секту-мафію» – «жидомасонський» Світовий уряд, який спровокував війну, щоб «розширити життєвий простір за рахунок України та Росії». Раніше подібні опуси публікувалися лише на маргінальних ультранаціоналістичних порталах.
Одночасно з цим посилюється агресивна риторика щодо противників війни та відомих людей, які виїхали з Росії на тлі агресії. Пропагандисти запевняють, що ліберальні ЗМІ й активісти – це відкриті вороги Росії, які намагаються розчленувати та знищити її на гроші Заходу. Цей наратив постійно присутній у російському мейнстрімі поряд із власними детальними планами розчленування та знищення України. Очевидно, що в міру втоми російського суспільства та виснаження поточного мобілізаційного потенціалу градус істерії та ескалації лише зростатиме.
Джерело: Ксенія Кириллова, для Крым.Реалии
ДОВІДКА: Російське повномасштабне військове вторгнення в Україну триває від ранку 24 лютого. Російські війська завдають авіаударів по ключовим об’єктам військової та цивільної інфраструктури, руйнуючи аеродроми, військові частини, нафтобази, заправки, церкви, школи та лікарні. Обстріли житлових районів ведуться з використанням артилерії, реактивних систем залпового вогню та балістичних ракет.
Низка західних країн, зокрема США та країни ЄС, посилили санкції щодо Росії та засудили російські військові дії в Україні.
Росія заперечує, що веде проти України загарбницьку війну на її території і називає це «спеціальною операцією», яка має на меті «демілітаризацію та денацифікацію».
