Українська державність, прагнення свободи й незалежності завжди дратували Росію та її можновладців. Кремль постійно вдається до прийомів маніпулювання загальновизнаними фактами і всіляко намагається спотворити історію. Виставляючи Україну як «колонію» Заходу, заперечуючи сотні років українського становлення, Росія плодить дезінформацію щодо історії утворення української держави.
Однією з найважливіших дат в історії України є 22 січня: 1918 року – проголошення незалежності Української Народної Республіки, а 1919 року – проголошення Акту возз’єднання Української Народної Республіки та Західно-Української Народної Республіки. Російські ЗМІ передбачувано випустили низку дезінформаційних матеріалів про «фіктивність» української соборності та незалежності. StopFake спільно з кандидатом історичних наук, українським істориком Сергієм Громенком проаналізував три головні фейки про єдність України, чия поява в інформаційному просторі була приурочена до святкування Дня Соборності України.
Новороссия
Твердження російських ЗМІ: «Безперечно, до Дня Злуки ані Донбас, ані Новоросія стосунку не мали… Власне, питається: що спільного Харків чи навіть Львів мають із символічною акцією на Софійській площі в Києві?», – ставить питання «Украина.ру».
Коментар історика Сергія Громенка: Якщо ми говоримо про події 1919 року, то якраз вони й були покликані публічно оголосити – у сучасному юридичному сенсі «надати відповідні повноваження» – договору між Українською Народною Республікою зі столицею у Києві та Західно-Українською Народною Республікою зі столицею у Львові. Питання про нерелевантність Харкова тут взагалі не може порушуватись, адже Харків перебував у складі УНР ще за Третім універсалом з листопада 1917 року. Тобто, не потрібно жодного спеціального договору чи постанови, щоб проголошувати Соборність між Києвом та Харковом чи Києвом та Донецьком, який тоді називався Юзівкою, або, наприклад, Києвом та Одесою.
Це було саме об’єднання Української Народної Республіки із Західно-Українською Народною Республікою, яку було проголошено пізніше. Тож це швидше є певним зумисним «нерозумінням» з російського боку.
Щодо того, чи існує Соборність сьогодні – поза всяким сумнівом. Ми бачимо, що на припущення президента Зеленського про те, що Харків може бути окупований, навіть харківський мер (Ігор Терехов – ред), якого неможливо назвати українським націоналістом, заявив, що, мовляв, зуби обламають росіяни, якщо спробують захопити місто. Отже, розмови про те, ніби нині Соборності немає – це не більше ніж балачки з російського боку.
Ще одне твердження російських ЗМІ: «Якщо ж говорити про саму новоутворену єдину державу, то насправді вона не проіснувала жодного дня. Єдиного уряду створено не було, як і не було створено єдиної армії», – пише «Новороссия».
Коментар історика Сергія Громенка: Почнімо з того, що українська єдина держава існувала: УНР залишилася, а Західноукраїнська Народна Республіка увійшла до її складу як федеративна частина. Тобто УНР стала федерацією, а ЗУНР була фактично ЗОУНР – західна область Української Народної Республіки, а її очільника Євгена Петрушевича було введено до складу української Директорії. Ось і єдина держава, і єдиний уряд. Потім, певна річ, наприкінці червня 1919 року Петрушевич вийшов зі складу Директорії, але в самій Директорії було створено Міністерство у справах Галичини, тож справді існував такий державний союз та спільний уряд.
Щодо армії, то армії справді зберегли свою самостійність. Але тільки доти, доки вони боролися на різних фронтах проти різних ворогів: армія УНР – проти більшовиків, а українська Галицька армія – проти поляків. Влітку 1919 року, після того, як українська Галицька армія перейшла Збруч на територію наддніпрянської України, вони були об’єднані під загальним командуванням і так уже вели бойові дії проти більшовиків. Звільнили 30 серпня 1919 Київ, потім разом відступали під натиском білих частин.
Фактично союз між ними було розірвано лише восени 1919 року, коли під впливом і військових катастроф, і епідемії тифу українська Галицька армія перейшла на бік денікінців – лише після цього можна говорити, що з огляду на обставини союз між УНР та ЗУНР було зруйновано. Потім Симон Петлюра був змушений піти на поступки і на початку 1920 року підписати угоду з Польщею про визнання польських прав на Західну Україну. Так, зрештою державний союз розвалився, але те, що він проіснував понад півтора роки – це факт.
Твердження російських ЗМІ: «Чому українська пропаганда його [День Соборності] непомірно розкручує – також зрозуміло. Пропагандистам потрібно довести, що за всю досить бідну на події і недовгу історію власне української державності так звані «українські землі» нібито тяжіли одна до одної і прагнули об’єднатися в єдину державу…пропагандисти намагаються приховати, що якась там «злука» неіснуючих квазідержав ніколи не цікавила переважну більшість народу України – Південно-Західної Русі. Це засвідчує вся її історія. І не лише історія, а й сучасність», – заявляє «Ren.tv».
Коментар історика Сергія Громенка: У різні історичні епохи в поняття «незалежність» вкладався різний сенс, тому ми можемо говорити, що українські землі мали суверенітет, наприклад, у IX столітті, у XI столітті. Ми можемо говорити про певний суверенітет Війська Запорізького з 1648 року. У сучасному значенні слова в модерновій державі Україна проголосила свою незалежність 22 січня 1918 року.
Слід розуміти, що цю незалежність України визнали не лише її союзники на Заході, наприклад Німеччина, а й радянська Росія. Між радянською Росією та українською державою було навіть підписано мирний договір, під час укладання якого у червні 1918 року дискутувалося питання про межі та загальне визнання урядів і державних сутностей. Тож росіяни не можуть говорити, що Україна не здобула незалежність у 1918 році, адже Росія якраз таки цю незалежність визнала. Відповідно, у 1991 році відбулося лише відновлення незалежності України, а не її здобуття.
Щодо наративу про те, чи є Україна «колонією Заходу», то чому б росіянам спочатку не розібратися з такими тезами у себе на батьківщині — адже так само інші конспірологи стверджують, що сама Росія – це «криптоколонія Заходу».
