У жовтні в київському видавництві «Дух і літера» вийшла книга експерта Джеймстаунського фонду та інших аналітичних центрів США, постійного автора StopFake Ксенії Кириллової «Епоха дилетантів».
На відміну від попередніх книг автора – шпигунських драм, що розкривають трагічні сторінки минулого, новий твір написано у «легшому» жанрі – у вигляді серії сатиричних оповідань, що описують як людей, які свідомо працюють на Росію, так і інших не менш колоритних типажів, що зустрічаються в проросійській частині зарубіжних діаспор. Героїв книги, серед яких зустрічаються співробітники посольств та звичайні іммігранти, ідеалісти та шахраї, молодіжні активісти та аполітичні обивателі, об’єднує одне: вони потрапляють у до комічного безглузді та несподівані ситуації, так чи інакше пов’язані зі світом шпигунства. Збірник доступний як у друкованій, так і в електронній формі.
Як пояснює авторка, хоча всі герої та події в оповіданнях повністю вигадані, а збіги випадкові, загалом вони відображають певні явища, що мають місце у російськомовних діаспорах.
«Російська діаспора справді дуже вразлива для кремлівської пропаганди та маніпуляцій з боку спецслужб. Цей ризик не можна недооцінювати, але так само помилково було б переоцінювати його і надмірно романтизувати проросійськи налаштованих емігрантів. Незважаючи на дещо гротескні образи, природні для жанру сатири, мені здається, у книзі досить реалістично вдалося передати співвідношення кар’єристів, які полюють за посольськими грантами, обивателів, типових молодіжних активістів і, звичайно ж, справжньої агентури», – зазначає Ксенія Кириллова.
За словами авторки, видавати подібну книгу в перші роки війни, коли біль від втрат був особливо гострим, було б недоречно. Але сьогодні у суспільстві відчувається потреба хоч трохи знизити рівень стресу, і висміювання недолугих шанувальників Росії може стати своєрідною терапією.
«Є думка, що книги, пов’язані з війною, діями Росії та іншими трагедіями, актуальними для нашого часу, сучасникам читати не варто. Для них це занадто травматично, і тому такі книги залишаються нащадкам, хоча писати їх, зрозуміло, потрібно в наші дні. Але книгу, яку написала Ксенія, не лише можна, але й треба читати», – вважає українська журналістка Ольга Мещерякова.
За її словами, гумор лікує та допомагає легше перенести будь-яку травму, а зло обов’язково слід висміювати, щоб воно не здавалося всесильним.
Крім цього, за минулі роки у всіх сформувалися настільки стійкі переконання, що доводити комусь, що працювати на Росію погано, на восьмий рік війни просто безглуздо. Для людей, які цього не розуміють, єдиним аргументом може стати проста істина: «Батьківщина кине тебе, синку. Завжди». У книзі наводиться чимало таких прикладів», – наголошує Ольга.
З нею солідарна авторка книги.
«Навіть люди, які готові працювати на Росію, навряд чи будуть готові до того, що їх можуть зрадити та розміняти заради чиєїсь забаганки чи дурості. Можливо, когось ці розповіді змусять не лише посміятися, а й замислитися, чи варто втягуватися в небезпечні авантюри заради примарних цілей», – застерігає Ксенія.
