Джерело: блог Ігоря Яковенка
У спецприймальнику Сахарово – аналогу стадіону Сантьяго за Піночета – арештанти оголошують голодування у відповідь на свавілля місцевих вертухаїв, а в цей час у ЗМІ вже почалася підготовка до вересневих «виборів» у Державну думу.
Поки проходять відбіркові бої між претендентами у двох вагових категоріях. У «важкій» йде відбір у партію прямої підтримки влади, конкурс на найкращого путініста, а в «легкій» змагаються за право стати легальною думською «опозицією» путінському фашизму.
Перед адміністрацією президента стоїть непросте завдання. З одного боку сьогоднішній депутатський корпус ідеальний і монолітний. Жодна опозиційна миша на минулих виборах не прослизнула. Усі чотири партії стоять на смерть за справу мракобісся і тоталітаризму. Жоден з 450 депутатів не був помічений у зраді святої справи путінізму. З іншого боку треба дати шанс «молодим і завзятим». Інакше, побившись головою об закриті думські двері, можуть і в опозицію піти.
Окрім старого, що має хоч якісь ознаки змісту, конкурсу між неосталінізмом КПРФ і неофашизмом ЛДПР, сьогодні в телевізорі відбувається змагання у лютості крику, в децибелах ненависті до «ворогів Вітчизни».
Віце-спікер Держдуми Петро Толстой явно претендує на роль «обличчя фірми» під назвою «Єдина Росія». Конкурентів у нього небагато. Оскільки голова партії, Дмитро Медведєв, є обличчям виключно для внутрішнього користування, а пред’являти його публіці немає ніякої можливості. Спікер Держдуми має обличчя цілком виразне, належною мірою люте, але от лишенько – повністю позбавлений дару членороздільного мовлення. Мукати і гавкати може, а як заговорить, суцільний абирвалг виходить.
Зате у Петра Толстого що не день, то перл. Придумала команда Навального акцію протесту з ліхтариками. Толстой тут же пояснив, що це – «калька з дій перебіжчиків-колабораціоністів під час блокади Ленінграда, коли вони ліхтариками підсвічували цілі німецької авіації». Тут, щоправда виникла плутанина. По-перше, хто наразі організував блокаду Ленінграда? І чия авіація збирається його бомбити? Побоююся, що дивлячись на те, що в останні дні відбувалося в Пітері, багато хто може зрозуміти метафору Толстого помилково і вирішити, що він заодно із протестувальниками звинувачує Путіна в окупації Росії.
Зате в лютості відносно зовнішніх «ворогів» путінської Росії Петру Толстому немає рівних. Недарма він призначений проводити лінію партії в ПАРЄ, будучи очільником російської делегації. Ось кілька прикладів «дипломатії від Толстого», яку він продемонстрував у програмі «60 минут» від 10.02.2021.
Коментуючи підсумки візиту в Москву Верховного представника Євросоюзу із закордонних справ і політики безпеки Жозепа Борреля, Петро Олегович пояснив: «Один раз треба взяти палицю і вони все зрозуміють!». Треба визнати, що частково Толстой правий. Судячи з того, як депутати Європарламенту дві години вичитували Борреля за його безглуздий візит і публічне приниження Європи, вони все зрозуміли. Можливо, дещо зрозумів навіть Боррель.
А Толстой, продовжуючи своє вправляння в дипломатії повідомив, що «марно європейці стискають російську пружину – коли ця пружина вивільниться, вона розрівняється до Берліна або до Парижа, як уже не раз було в російській історії!». Відповідаючи на питання Ольги Скабєєвої, що ж слід робити конкретно зараз, віце-спікер пояснив: «Треба виправити помилку 2014 року, коли ми не прийшли на допомогу нашим братам у Харкові й Маріуполі. Ну і потрібно визнати, нарешті, «ДНР» і «ЛНР»!».
Ідея визнання «ЛДНР» або включення цих терористичних анклавів до складу Росії перетворилася на певний флешмоб, що кочує з одного телешоу до іншого. Письменник-бойовик Захар Прилєпін, виступаючи в програмі «Вечер» від 10.02.2021 висловив ідею, що «потрібно визнати «ДНР» і «ЛНР», аби підвести всіх російських чиновників під міжнародні санкції і зробити їх усіх заручниками».
У письменника-бойовика Захара Прилєпіна є суттєва перевага перед Петром Толстим та іншими думськими балакунами. Він – не теоретик терору як вони, а терорист-практик, який за його ж визнанням, зробленим у серпні 2019 року в інтерв’ю Олексію Пивоварову, «керував бойовим підрозділом, що вбивав людей. У великих кількостях». Можливо, він мав на увазі свою службу в ОМОН на Кавказі, можливо в загоні терористів «ДНР», в цьому випадку це не настільки важливо. Кривавий слід у біографії істотно підвищує шанси на проходження до Держдуми в путінській Росії, про що свідчить досвід депутата-отруйника Андрія Лугового.
На відміну від Лугового, у якого крім умінь труїти людей полонієм ніяких особливих ідей і чеснот помічено не було, Прилєпін готовий принести в Держдуму ідеологію націонал-більшовизму. Основний вектор цієї ідеології письменник-бойовик пред’явив своїм майбутнім виборцям в програмі «Вечер». «Ми – ліва суверенна держава!» – повідомив колишній омонівец. І уточнив, маючи на увазі відносини з Європою: «Ми – не частина цієї балди. Ми – ліва, суверенна, агресивна держава».
Ідея не-європейського, а точніше анти-європейського вектора путінської Росії стала головним догматом віри мешканців російського телевізора. Виступаючи у тій же програмі «Вечер» «політолог» Євстаф’єв під загальне схвалення зізнався, що йому «орк у шапці-вушанці миліший, аніж рожевий заєць у плетеній шапочці – краще нехай бояться, ніж зневажають». Після чого почав вимагати від усіх «покаятися за 90-ті, за зраду зокрема НДР та інших соціалістичних країн» і висловив підтримку «Маніфесту» режисера Богомолова. «Я прочитав статтю Богомолова – там він сказав все згідно зі здоровим глуздом. А який вереск здійнявся!» – підставив плече художньому керівнику Театру на Малій Бронній кремлівський «політолог» Євстаф’єв.
Останнім часом у тій частині Росії, яка розташована поза межами досяжності телевізора, стався певний парад маніфестів, звернених до тих росіян, які або беруть участь в протесті, або можуть йому співчувати.
Віршований «маніфест» естрадного гумориста Слєпакова, який прославився своїми пісеньками про нафту, Газпром та інші атрибути путінізму, а цього разу спрямований проти протестувальників, в чомусь навіть зворушливий у своєму відвертому бажанні конвертувати популярність у відмінні від нуля гроші шляхом лизання начальницької дупи.
Трохи складніша ситуація з «Маніфестом» Костянтина Богомолова, в якому головний сюрприз – місце публікації, а саме «Новая газета». Сам по собі портрет модного режисера до сьогоднішнього дня цілком склався і його політична траєкторія досить банальна. У 2013 році підтримав Навального на виборах мера Москви, до 2018-го встиг зазнати метаморфози і перетворитися на довірену особу Собяніна, а в 2019-му вже відкрито поливав брудом опозицію. Звичайна справа, древня історія про «сусіда вченого Галілея», у якого «була родина». У цьому випадку театр …
Зміст богомолівского «Маніфесту» під назвою «Викрадення Европи.2» теж вельми понурий і банальний. Звичайний трампізм головного мозку. Дві головні тези:
Перша: «Сучасний західний світ оформлюється у Новий етичний рейх зі своєю ідеологією – «новою етикою». Теза друга: «Пора ясно і чітко сформулювати нову праву ідеологію поза радикальною ортодоксальністю, але строго відстоювати цінності складного світу в опорі на складну людину. Час забудувати нашу стару добру Європу. Європу, яку вони втратили. Європу здорової людини ». Цими тезами про моральну загибель Європи і про те, що її врятувати може тільки Росія – справжня берегиня європейських цінностей – Соловйов із Шахназаровим, Міхєєвим, Куликовим, Кургіняном та іншими мракобісами вже другий десяток років отруюють ефір. Якби не «Новая газета», цю нудотину ніхто б і не помітив. Про причину публікації настільки різко відмінної на тлі звичної редакційної політики залишається тільки гадати.
«Маніфест» Явлінського під назвою «Без путінізму і популізму» має чітку спрямованість і прямо націлений на те, щоб збити нинішню хвилю протестів. Множинна брехня в цьому тексті про те, що організатори протестів закликали неповнолітніх, про те, що розслідування фактів корупції націлені на розпалювання соціальної ворожнечі і таке інше настільки незвичні для цього автора, який ніколи раніше не був помічений у брехні, що багато коментаторів припустили зовнішнє джерело змісту цього «маніфесту». Слід визнати, що для таких припущень є підстави.
Вже сьогодні можна передбачити, що результати «виборів» у Держдуму-2021 дадуть склад ще більш мракобісний, аніж нинішній. Швидше за все, там будуть представлені в рівних долях шалені неосталіністи і не менш шалені неофашисти. Надії прихильників змін на потрапляння до російського парламенту виглядають ілюзорними.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
