Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии
У Сімферополі відбулося засідання «круглого столу», присвяченого питанням розвитку кадетського виховання та навчання. В офіційному повідомленні сказано, що «круглий стіл» проведено з ініціативи міністра освіти російського уряду Криму Валентини Лаврик із залученням співробітників кримського парламенту, Ради міністрів, силових структур, міністерств і відомств, громадських організацій, керівників і педагогів загальноосвітніх організацій. Насправді той факт, що аналогічні «круглі столи» відбулися по всій Росії, свідчить, що і в Криму організація кадетської освіти проводиться за вказівкою згори, з Москви.
Зазначимо з самого початку, що введення на анексованій території свого законодавства, в тому числі громадянства й системи освіти країни-окупанта, є порушенням міжнародного права. Тим не менше, у Криму організацією кадетських класів з подачі козацького активу і «Кримської самооборони» займаються практично з осені 2014 року. А вже в 2020-21 навчальному році в Криму (без урахування Севастополя) функціонують 45 загальноосвітніх організацій, що реалізують кадетську складову загальної освіти. У 109 кадетських класах навчаються 2505 учнів. Кадетські класи функціонують також у школах Севастополя.
Це кадетські класи Слідчого комітету в Сімферополі, Євпаторії, Севастополі, кадетські класи Росгвардії в школі № 30 Сімферополя, кадетські класи МВС у Сімферопольській школі № 28, Севастопольській школі № 6, Ялтинській школі № 11, Сімферопольській академічній гімназії та інших. У Кореїзській школі реалізується проект оборонно-спортивного профілю, в Ялтинській школі №7 сформовано морські класи, в Лівадійській школі створено козачий клас. Два кадетських класи створено навіть у школі-дитячому садку № 37 міста Сімферополя.
Уже в 2015 році в Криму вибухнув скандал в соцмережах і в громадських організаціях з приводу того, що якість навчання і виховання в кадетських класах не витримувала ніякої критики. Аналогічні сигнали пролунали фактично по всій Росії, наприклад, із Москви і з Калінінграда. Основні претензії батьків полягали в тому, що «в корпусі велика проблема з офіцерськими кадрами: офіцери довго не затримуються, звільняються, а ті, хто наразі працює з дітьми, самі потребують постійного контролю. Самопідготовка організована погано, кадети під будь-якими приводами намагаються вийти з класу або займаються сторонніми справами». Серед кадетів успішність низька, більшість із них не в змозі вступити до вишу, трапляються випадки пияцтва та тютюнопаління.
Сергій Іванченко, один із батьків з Москви, написав: «Армія – це тупість, бруд, грубість, інфантилізм. Так, не дивуйтеся. Коли ти живеш, у всьому підкоряючись командиру, коли виконуєш накази без можливості їх оскаржити або навіть обговорити, здатність до самостійного прийняття рішень якось пропадає. Так, я в своєму житті зустрічав розумних, освічених, інтелігентних офіцерів, але вони – швидше виняток із правила. Сподіваюся, що у сина вистачить розуму, щоб правильно оцінити свої перспективи і вчасно зіскочити».
Про те, що навчання в кадетських класах не відповідає нормам середніх освітніх установ, говорить той факт, що Федеральним законом № 273-ФЗ «Про освіту в Російській Федерації» не визначено правовий статус кадетських (козацьких) класів у загальноосвітніх організаціях. Говорячи простою мовою, кадетські класи – це самодіяльність військових структур. Тому кадетська складова у Криму є додатковим навантаженням на й без того перевантажених школярів, бо вона реалізується лише в рамках позаурочної діяльності та додаткової освіти. Учні кадетських класів вивчають програму загальноосвітньої школи в першій половині навчального дня, у другій же проходять заняття за програмами додаткової освіти (хореографія, вокал, хоровий спів), спортивна підготовка, а також заняття зі стройової, вогневої, військово-медичної підготовки.
Чиновники від освіти роз’яснюють, що «педагогічна діяльність у всіх кадетських класах будується на основі цінностей духовної культури кадетів, до яких відносяться любов до батьківщини, народів багатонаціональної Росії, відданість ідеалам батьківщини. Кадетів навчають моральним нормам і правилам моральної поведінки, етичним нормам стосунків у сім’ї, між поколіннями».
ШКОЛЯРІВ ПРИМУШУЮТЬ ДО ДІЙ, ЯКИХ ВОНИ З ОГЛЯДУ НА ВІК НЕ МОЖУТЬ УСВІДОМИТИ В ПОВНОМУ ОБСЯЗІ
Але все це «навчання» проводиться в формі одягу військового зразка, при дотриманні беззаперечної військової дисципліни, шикування, муштри, цілодобового життя за статутами. Більше того, школярів примушують до дій, яких вони з огляду на свій вік не можуть усвідомити в повному обсязі, наприклад, їх, ще дітей, змушують складати присягу, а отже, в якийсь час можуть звинуватити в порушенні присяги, що дитячий розум навряд чи в змозі усвідомити. Тим більше, що по відношенню до кримських дітей – це присяга чужій країні, яка окупувала їхню батьківщину. З моральної точки зору це злочин проти дитинства. Міністерство освіти Криму визнає, що метою такого навчання є «підготовка неповнолітніх до військової чи іншої державної служби, в тому числі до державної служби російського козацтва».
НИНІШНЯ КРИМСЬКА ШКОЛА – ЦЕ ВИХОВАННЯ НЕНАВИСТІ ДО ЇХНЬОЇ БАТЬКІВЩИНИ – УКРАЇНИ ТА ВИХВАЛЯННЯ ЗАГАРБНИЦЬКОЇ ІСТОРІЇ РОСІЇ
Таким чином, у березні 2014 року кримські діти виявилися найбільш безправною частиною населення. Перед ними стояв «вибір без вибору». Вони не могли прийняти усвідомлене рішення – залишитися у Криму чи виїхати за його межі, на них не поширювалося положення про вибір громадянства. І навіть після досягнення 14 років їм не залишалося нічого іншого, як отримати російський паспорт. І тепер вони не в змозі вибрати ні систему навчання, ні мову навчання, ні вчителів, ні ухилитися від кадетської муштри. А нинішня кримська школа – це виховання ненависті до їхньої батьківщини – України та вихваляння загарбницької історії Росії. Це не навчання, а освітня і моральна дезорієнтація молодого покоління, підготовка пристосуванців для підпорядкування диктаторському режиму.
Що ж до кадетських класів у Криму, то їм притаманні всі ті недоліки, які відзначалися і всі попередні роки в самій Росії. Навіть в офіційному повідомленні організатори погоджуються: «У своїх доповідях учасники «круглого столу» відзначають, що одним із проблемних питань кадетського виховання гостро стоїть кадрове питання нестачі офіцерів-вихователів». У Криму його хочуть вирішити тим, що пропонують включити до Єдиного кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців і службовців посади «офіцер-вихователь», «помічник офіцера-вихователя».
Вони навіть не згадують про те, що перш ніж включити спеціальність до реєстру, слід організувати підготовку таких фахівців.
У КАДЕТСЬКІ КЛАСИ ЙДУТЬ ВІДСТАВНИКИ, ОФІЦЕРИ, КАР’ЄРА ЯКИХ НЕ СКЛАЛАСЯ, ВОНИ НЕ МАЮТЬ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Вища школа Росії до цього не готова, і вихователями в кадетські класи йдуть відставники, офіцери, кар’єра яких не склалася, вони не мають педагогічної освіти і методикою виховної роботи не володіють.
Ці недоліки визнає і заступник спікера російського парламенту Володимир Бобков. Як днями повідомила пресслужба парламенту в Криму, головним недоліком у цій справі є «відсутність єдиних стандартів і пропрацьованої концепції кадетської освіти… що не дає змоги отримати максимальний результат і ефективність цієї системи навчання… Водночас невирішеними залишаються питання створення умов для якісної кадетської освіти, наприклад, додаткового фінансування таких класів у частині обладнання тирів, закупівлі зброї для збирання і розбирання, макетів. При цьому до занять необхідно залучати педагогів із досвідом військової служби, офіцерів. Необхідний і єдиний набір методичних рекомендацій, який дасть розуміння батькам, які навички та вміння отримає їхня дитина, якщо при навчанні буде дотримуватися кадетського статуту».
Спочатку годилося б створити правову та матеріальну базу, концепцію, перевірити ідею на практиці, а потім вже створювати класи. А так вийшло, що діяльність великого сегмента шкільної освіти просто не базується на законі.
Володимир Бобков вважає, що «кадетська освіта має бути для дитини не навантаженням, а додатковою можливістю отримати унікальні навички і вміння, які зроблять її сильнішою і більш конкурентоздатною в дорослому житті». Навряд чи цього можна досягти. Випускники-кадети на цивільній роботі не зможуть конкурувати з підготовленими випускниками спеціалізованих шкіл, а якісно підготувати їх до військової служби навряд чи можуть офіцери-відставники, змушені залишити службу на позиціях капітанів або навіть старших лейтенантів. Дітей у цьому випадку можна тільки пожаліти. Дорослих же, які зіпсували їм життя, необхідно притягти до відповідальності.
Джерело: Микола Семена, спеціально для Крым.Реалии
Микола Семена – кримський журналіст, оглядач Крым.Реалии
