Джерело: блог Ігоря Яковенка
«Усіх знищимо! Одним ударом! Скільки б їх не було: 10 мільйонів, 100 мільйонів! Столиць їх не буде! Ані Києва, ані Брюсселя!», – звично лементує у студії головного державного телеканалу країни «Россия 1» лідер парламентської фракції. На обличчях ведучих Скабєєвої і Попова блаженні усмішки. Усі «експерти» в студії теж щасливі. Це не вистава, не сатирична програма, а головне суспільно-політичне ток-шоу, яке всі останні три роки отримувало телевізійну премію «ТЕФІ» у цій номінації.
Людина, яка постійно і публічно закликає країну, що має ядерну зброю, знищити десятки і сотні мільйонів європейців та американців 27 років поспіль засідає в російському парламенті разом із очолюваною нею фракцією таких самих негідників, за них голосують, востаннє більш ніж 4 мільйони громадян. Немає жодних сумнівів, що на думських виборах 2021 року пан Ж. знову протягне свою партію в Держдуму. Для цього він не вилазить із федеральних ефірів. Для цього навколо нього створена атмосфера визнання. «Ось тут я змушений погодитися з Володимиром Вольфовичем», – такий постійний приспів «експертів», зокрема й «лібералів за викликом», «українців за викликом», «американців за викликом», а останнім часом і «білорусів за викликом». Пан Ж. став нормою. «Про що Путін шепоче, про те Ж. кричить», – ось та формула, яка дозволяє карикатурі на Гітлера стати нормою російської політики.
На заклик Ж. знищити столиці європейських міст єдине застереження знайшлося у декана Третьякова, який заперечливо вигукнув: «Київ – наше місто!». На що Ж. негайно заперечив, що «Київ – отруєне місто і там ненавидять росіян».
Формальним приводом для чергового нападу керованої істерики став оголошений Координаційною радою народний ультиматум. Коли на великому екрані студії «60 минут» з’явилося обличчя Світлани Тихановської, реакція «експертів» була такою, нібито зграю бісів рясно полили святою водою.
«Подивіться, яка у неї мерзенна фізіономія!» – кричав Ж. – «Це ж відьма! Чудовисько! Стервозна бабенція! Нормальна жінка сидить з чоловіком і дітьми, а вона вештається по Європі і зустрічається з главами держав! Те, що вона пропонує, це в чистому вигляді склад злочину! Це як більшовики кричали: геть самодержавство! Чим закінчиться? Країні кінець!».
Давши вичерпну естетичну, моральну та юридичну оцінку лідерові білоруського протесту, лідер російської парламентської фракції перейшов до конструктивних пропозицій. «Потрібно спецназ направити, викрасти її з Вільнюса, привезти і повісити в центрі Мінська! Всіх заарештувати і вранці повісити! У Лукашенка найкращий шанс – увійти в Росію шістьма областями! Вибори не потрібні – він їх програє! Забудьте слово Білорусь! Шість областей Росії: Брестська, Вітебська, Гомельська, Гродненська, Могилевська і Мінська!».
Присутні у студії в цілому були згодні з Ж. і в оцінках Тихановської, і з його планом врегулювання ситуації в Білорусі. «Згоден що Тихановська – відьма, але ж ці технології працюють!» – із сумом вигукнув «політолог» Володимир Аватков. Інший «політолог», Галкін, дорікнув Росії за те, що вона «не працює з інтелектуальним, експертним і культурним співтовариством на пострадянському просторі».
Свій погляд на події в Білорусі виклав декан Вищої школи журналістики МГУ Третьяков. «Коли я дивлюся на європейських політиків, я бачу політичний звіринець! Ці мерзотники хочуть знищити Білорусь! » – повідомив декан і перейшов до оцінки Світлани Тихановської, в якій він повністю підтримав Ж. «Вона або цілковита дурепа, або провокаторша! Повністю згоден з Володимиром Вольфовичем що її слід вилучити з будь-якої країни і судити в Мінську! ». Ведуча Скабєєва діловито поцікавилася у Третьякова, чи вважає він, що Тихановську слід повісити, на що декан тут же відреагував: «Я не пропонував повісити цю провокаторшу, але її заклики – це націонал-зрада і за це треба судити!». Ж., який після виконання своєї чергової арії трохи закуняв, зачувши слово «повісити» стрепенувся і хрипко заволав: «Тільки одне – вішати! вішати! і вішати !! ».
Багато противників путінського режиму зневажливо відмахуються від того, що відбувається в російському телевізорі, вважаючи, що всі ці шоу ненависті дивляться тільки домогосподарки, для яких телевізор звучить фоном. Одна хвилина реклами після 18:00 на телеканалі «Россия 1» коштує 980 тисяч рублів. Програми «60 минут» Скабєєвої з Поповим і «Вечер» Соловйова переповнені не тільки ненавистю, але й рекламою, за ефективністю якої рекламодавці стежать дуже пильно. Так що уся ця отрута доходить до мільйонів адресатів і отруює мізки і душі росіян.
Уся величезна махина російських інформаційних військ вже не перший рік б’є в одну точку, вдовблюючи у суспільну свідомість реваншизм в якості головної російської національної ідеї. Головне державне інформагентство Росії, РИА Новости, нещодавно опублікувало «установчу» статтю Петра Акопова під назвою «У Росії немає вибору на пострадянському просторі». Ось її основні тези:
«Розвивайте свою Російську Федерацію – і заспокойтеся вже, говорили нам. І це було безсоромною брехнею. Тому що Російська Федерація не може розвиватися сама по собі – вона лише частина історичної Росії. Можна, звісно, відмовитися від своєї історії, але тоді немає відповіді на питання, чому Україна, тобто те, звідки і почалася Русь, може бути незалежною державою, а Дагестан або Далекий Схід не можуть. У нинішньої Росії у вигляді Російської Федерації просто немає вибору: вона може бути або повноцінним продовженням історичної Росії – СРСР, або не бути взагалі».
«Нам необхідно збирати, відновлювати свій простір, повертатися на стовпову дорогу російської історії, виправляти історичний вивих», – так формулює «історичну місію» російського народу автор агентства РІА Новости, що повністю узгоджується з тим, про що кричить телевізор і що реально робить в останні роки Путін. І поки він і його режим при владі, під загрозою знаходиться суверенітет і безпека не тільки тих 14-ти країн, які мали нещастя входити до складу СРСР. Путінська інформаційна обслуга дуже полюбляє цитувати фразу свого кумира про те, що «кордони Росії ніде не закінчуються». Яку країну Путін і його придворні міфотворці призначать на роль «частини історичної Росії» залежить тільки від сьогочасної кон’юнктури і співвідношення сил у цей момент часу в конкретній точці планети.
Джерело: блог Ігоря Яковенка
